Виклад основного матеріалу

Для вирішення зазначених питань було здійснено спостереження за відповідями студентів ІV курсу — майбутніх учителів англійської мови — на державних екзаменах одного з ВНЗ України та аналіз їхнього мовлення. Вважаємо, що державний екзамен є кінцевим результатом процесу формування мовної і мовленнєвої компетенції студентів філологічних спеціальностей ВНЗ. Вивчення та аналіз відповідей студентів уможливили визначення показників рівня компетентності (навченості) студентів з різних дисциплін, що наведено в таблиці 1.

Таблиця 1.

Показники рівня навченості студентів з різних дисциплін.

Отже, студенти досягли рівня навченості (0,70) за всіма дисциплінами; дещо вищим є показник з дисциплін «Практика усного та писемного мовлення» та «Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах» — 0,79. помилка іноземний мовлення філологічний студент Спостереження за відповідями студентів та аналіз їхнього мовлення показав, що студенти достатньо володіють мовленнєвими засобами і словниковим запасом з тим, щоб висловитися з певних тем. Вони усвідомлено використовують набір найчастіше вживаних зворотів і моделей, що асоціюються з найбільш передбачуваними ситуаціями; проте, водночас, систематично припускаються елементарних помилок, а саме: у мовленні студентів наявна значна кількість фонетичних, граматичних і лексичних помилок. Це дає підставу стверджувати, що у студентів іншомовна комунікативна компетенція достатньо сформована, тоді як мовна компетенція має низький рівень розвитку.

Таблиця 2.

Кількісні показники мовних помилок.

З таблиці видно, що у мовленні студентів переважають фонетичні помилки, що свідчить про недостатню сформованість професійно-фонетичної компетенції студентів. Ретельний аналіз англійського мовлення студентів дозволив визначити типові помилки з фонетичної, граматичної та лексичної компетенції. У таблицях 3 та 4 узагальнюємо певні види фонетичних помилок у мовленні випускників ВНЗ.

Таблиця 3.

Вимова студентами фонологічних термінів (фонетичні помилки).

Таблиця 4.

Вимова студентами лексичних одиниць.

Спостереження та аналіз мовлення студентів дає можливість виділити найтиповіші фонетичні помилки.

1. Неправильна вимова студентами широковживаних лексичних одиниць і фонологічних термінів:

process, percent замість звука /s/ вимовляють рідний звук /ц/;

think замість міжзубного звука вимовляють звук /s/;

automatic замість монофтонга вимовляють дифтонг ;

develop замість нейтрального звука вимовляють дифтонг ;

phonetics, phoneme замість дифтонга вимовляють монофтонг ;

predicate замість короткого монофтонга вимовляють дифтонг ;

flood замість короткого монофтонга вимовляють довгий монофтонг /u:/.

У вимові таких слів спостерігається повна інтерференція рідної мови: service, private ,horizontal .

2. Неправильний наголос:

Hotel, unit, component, sonorant, computer, crystal, kilometer, 'phoneme, private, develop та ін.

• 3. Пом’ягшення кінцевих приголосних.
• 4. Відсутність редукції (порушення слабких форм вимови) у службових частинах мови в ненаголошеній позиції:

But, was, into, of тощо.

• 5. Неправильне ритміко-інтонаційне оформлення висловлювань.
• 6. Беземоційне мовлення.
• 7. Монотонне читання.

Отже, можемо стверджувати, що фонетична компетенція у студентів-бакалаврів сформована на низькому рівні. Вважаємо, що причини цього явища полягають у недостатньо розробленій методиці формування фонетичної компетенції у студентів в умовах інтегрованого навчання ІМ у ВНЗ. Приєднуємося до твердження Н. Ф. Бориско [2], яка вважає, що систематичність фонетичних помилок зумовлена такими чинниками:

• ? невдало проведеними вступним фонетичним курсом або практичними заняттями з фонетики;
• ? відсутністю якісних НМК з інтегрованим навчанням фонетики;
• ? відсутністю чіткого визначення фонетичної помилки;
• ? відсутністю чітких меж толерантності викладача до фонетичних помилок студентів;
• ? звиканням викладача до фонетичних помилок студентів і відсутність коригувальних реакцій.

На нашу думку, до цього переліку варто додати ще таке:

• ? гіпертрофована увага викладача до навчання читання та письма;
• ? відсутність вправ для виправлення фонетичних помилок;
• ? недостатня кількість аудиторних годин для занять із практичної фонетики.

У результаті спостереження за мовленням студентів було визначено також граматичні помилки.

Таблиця 5.

Використання студентами граматичних структур і видо-часових форм дієслів у мовленні.

Ш — індикатор відсутності певного граматичного явища Спостереження та аналіз мовлення студентів дає можливість визначити наявні найтиповіші граматичні помилки:

• 1. This text (story) about — відсутність дієслова «to be» у подібних реченнях.
• 2. like to playing, I like read — неправильне вживання форми дієслова у подібних граматичних конструкціях.
• 3. …who study, It don’t have, it have, It depend…, school have…, vocabulary have — вживання неправильної форми дієслова в Present Simple.
• 4. I haven’t any opportunity, I haven’t time, It hasn’t any intonation — помилкове утворення негативної форми дієслова «have» в Present Simple.
• 5. There are many interesting music, little hours — помилкове вживання much/many, little/a few зі злічувальними та незлічувальними іменниками.
• 6. I want to find some job, … some person., some festival — помилкове використання «some» у значенні «якийсь» замість артикля «а».
• 7. the Kyiv — неправильне використання артикля перед власними назвами.
• 8. I don’t do nothing — використання двох індикаторів негативності в негативному реченні (інтерференція рідної мови).
• 9. He behaved bad — неправильне використання прикметника замість прислівника «badly» .
• 10. It depend of — помилкове використання граматичної конструкції.
• 11. A beautiful picture stands on a table — дослівний переклад рідного речення (повна інтерференція рідної мови).
• 12. Використання висловлювань в Past Simple замість Present Perfect. Повне нерозуміння видо-часової форми та значення Present Perfect.

На основі одержаних даних можна стверджувати, що граматична компетенція у студентів-бакалаврів також сформована на низькому рівні. Вважаємо, що причини цього насамперед полягають у недостатньо розробленій методиці формування граматичної компетенції студентів філологічних спеціальностей в умовах інтегрованого навчання ІМ у ВНЗ та відсутності методики виправлення граматичних помилок.

Аналізуючи причини низького рівня сформованості граматичної компетенції студентів, вважаємо, що систематичність граматичних помилок у мовленні зумовлена такими чинниками:

• ? невдало проведеними практичними заняттями із граматики;
• ? відсутністю якісних НМК з інтегрованим навчанням граматики;
• ? використанням застарілих підручників з граматики, які не містять мовленнєвих вправ для формування граматичної компетенції;
• ? відсутністю чіткого визначення граматичної помилки;
• ? ігноруванням викладачем граматичних помилок у мовленні студентів;
• ? звиканням викладача до граматичних помилок студентів і відсутністю коригувальних реакцій;
• ? звиканням студентів до відсутності коригувальних реакцій викладача щодо їхніх граматичних помилок;
• ? відсутністю вправ для виправлення граматичних помилок.

У ході експерименту було також проаналізовано та узагальнено лексичні помилки в мовленні студентів-бакалаврів, які є такими:

1. Помилкове використання лексичних одиниць у певному контексті:

Conquer замість competitor у значенні «конкурент» ;

permit замість let у значенні «дозволяти» ;

look in dictionary замість consult the dictionary у значенні «користуватися словником» ;

employee замість employer у значенні «роботодавець» ;

difficult замість different у значенні «різний» і навпаки;

decide the problem замість solve the problem у значенні «вирішувати проблеми» та ін.

2. Неправильне словоутворення:

uncomplete замість incomplete.

3. Некоректне тлумачення слів:

Goods, engine, dust, agency, amount, rubber тощо.

4. Неправильне тлумачення словосполучень:

To accept job, to launch the shuttle, a public school, rain forests тощо.

Систематичність таких лексичних помилок зумовлена тими ж причинами, що призводять до виникнення фонетичних і граматичних помилок.

Таким чином, в усному мовленні студентів наявна значна кількість типових мовленнєвих помилок, що призводить до порушення студентами усталених мовних норм. Оскільки однотипні порушення зустрічаються у мовленні різних студентів і повторюються систематично, відповідно їхня поява пов’язана з об'єктивними закономірностями, які полягають, на нашу думку, у такому:

• ? недостатньо розробленій методиці формування мовної компетенції в умовах інтегрованого навчання ІМ на філологічних факультетах ВНЗ:
• ? нерозробленості методики виправлення помилок у мовленні студентів;
• ? відсутності якісних НМК з інтегрованим навчанням фонетики, граматики та лексики.

Визначені недоліки спричиняють звикання студентів до відсутності коригувальних реакцій викладача на їхні помилки в усному мовленні, що формує сталі навички некоректного використання мовного матеріалу в усному мовленні студентів.