Еволюція почуття свободи (за творами Пушкіна)

Еволюція почуття свободи. (за творами Пушкина).

Олександре Сергійовичу Пушкін народився 6 червня 1799 року. Через 12 років він вступив у Царскосельський ліцей, де пробув 6 тривалого. Для Пушкіна це цей був джерело дорогих спогадів, місце, де визначилися його переконання і світорозуміння. Однією із завдань викладачів було виховання в молодих людей почуття честі і цивільного боргу. Саме там друзями Олександра Сергійовича стали майбутні декабристи й відомі поэты.

Вітчизняна війна 1812 року й перемога у ній пробудили в людях гордість за країну, і сподіватися її відродження. Однак у долі народу щось змінилося хорошу бік, селянам почалися ще більше важкі повоєнні роки. Бачачи це, російська інтелігенція активно створює політичні гуртки, починає діяти в ім'я порятунку Батьківщини. Пушкін з радістю бере участь у таємних зборах і пише волелюбні вірші. Пером поета керує любов своєї країни і народу.

Серед перших таких творів було звернення «До Чаадаєву», написане зовсім юним ще Пушкіним в 1818 року. Ідеєю вірші стали думку про вільності, честі, рабстві та її аморальності. Тут чудово видно вплив поезії XVIII століття, це ще «предпушкин», зажив мовними штампами: «зірка пленительно щастя», «сон», «ранковий туман», «під гнётом влади фатальний». На початку вірші говориться про забавах юності, і мріях, властивих всім у 19 лет:

Любові, надії, тихою славы.

Недовго нежив нас обман,.

Зникли юні забавы,.

Як сон, як ранковий туман… Пушкін молодий, сповнений зусиль і енергії. Про це свідчить і рвана рядок, що надає вірша динамічність. А ще вказують і на такі строчки:

Однак у нас горить ще желанье…

… … … … … … … … … … … … … …

Нетерпеливою душой.

Вітчизни внемлем призыванье.

Ми чекаємо з томленьем упованья.

Хвилини вільності святой,.

Як чекає коханець молодой.

Хвилини першого побачення. Автор користується однієї з найбільш потужних структури вірші: периодом:

Поки свободою горим,.

Поки серця для честі живы,.

Мій друг! Вітчизні посвятим.

Душі прекрасні пориви. Поет оптимістичний і вкладає свою віру в серця читателей:

Товариш, вір: зійде она,.

Зірка чарівного счастья,.

Росія вспрянет від сна,.

І уламках самовластья.

Напишуть наші имена!

Уряд бачить у Пушкіна небезпечного ворога, молодого, енергійного і мужнього людини. Вихід один: відправити поета на заслання. Та Олександр Сергійович не мабуть, продовжує творити, одним із вільнолюбних віршів, написаних у засланні, стає «В'язень». Тут автор відбив власні думки про свободі. Він розуміє її як біологічне, врождённое почуття, недаремно ж бо героєм вірші обраний орелдужа й вільна птица.

У «В'язні» Пушкін каже як про своє засланні і бажанні бути вільним, а й закликає до життя волі і боротьбі це счастье:

Ми вільні птахи; час, брат, пора!

Туди, де за хмари біліє гора, Туди, де синіють морські краю, Туди, де гуляє лише ветер… да я!

Після придушення повстання декабристів Пушкін не цурається виправдання своїх поглядів, а навпаки, позиція його стає більш критичною. Але поет потрясён стратою п’ятьох декабристів, малюнок шибениці відтоді став часто з’являтися у його черновиках.

У 1827 року він створює вірш «Аріон», де алегорично зображує події на Сенатській площі. Усі займалися своєю справою: «Інші вітрило напружували, інші дружно наголошували всередину потужні вёсла». Про собі Пушкін каже так:

Ябезтурботної віри і, ;

Плавцям я співав… Мені здається, поет зрозумів, що його мріяння занадто легковажні та змінити все дуже важко. Однак прагнення боротьби за свободу Пушкін не утратил:

Я гімни колишні пою.

І ризу вологу мою.

Суходіл сонцем під скалою.

Тут, як й у попередніх твори, присутній рвана рядок, що надає вірша динамичность.

Проаналізувавши основні волелюбні вірші Пушкіна, ми в змозі зробити висновок, що завжди мріяв про щастя людей, про спокійною й вільної життя, боровся при цьому щастя, але мечтаньям його н7е судилося збутися. На погляд, повної свободи в людей немає і з цей день.

«5/5».

Коментарі вчителя: Чому? Що зробити твоєму поколінню? Можна ще написати у тому, що її - річ продовжили інші поети: Лермонтов, Некрасов…