Категория одухотвореності ~ бездушності

Категорія одухотвореності ~ бездушності Є. У. Клобуків.

Одушевленность-неодушевленность — це лексико-грамматическая категорія, относящая званий предмет до розряду одушевлених (т. е. живих істот) або до розряду неживих (т. е. предметів неживої природи й рослин, і навіть подій, явищ, якостей, дій, станів тощо. п.).

Формальные способи вираження категорії одухотвореності ~ бездушності бувають як парадигматическими, і синтагматическими (а невідмінюваних імен іменників — лише синтагматическими). У одушевлених іменників форма знахідного падежу множини як найбільш іменника, і узгоджується з нею імені прикметника чи причастя збігаються з формою родового відмінку, а й у неживих — з формою називного падежа:

Одухотворені (У. = Р.)

И. гарні коні, качки, тварини, кенгуру Р. гарних коней, качок, тварин, кенгуру В. гарних коней, качок, тварин, кенгуру.

Неживі (У. = И.)

И. гарні столи, троянди, вікна, пальто Р. гарних столів, троянд, вікон, пальто В. гарні столи, троянди, вікна, пальто В формі однини натхненність ~ неодушевленность парадигматически виражена тільки в імен іменників чоловічого роду типу студент, будинок (із нульовим закінченням) і годинниковий, вихідний (субстантивированные імена прикметники): знаємо студента, годинникового (В.=Р.), але знаємо будинок, вихідний (В.=И.). У іменників чоловічого роду типу дядько, юнак (I схиляння), і навіть у невідмінюваних типу денді натхненність виражена у вигляді однини лише синтаґматично: немає цього дядька, денді; бачу цього дядька, денді (В.=Р.). У іменників середнього та жіночого роду натхненність ~ неодушевленность у вигляді однини не выражена.

Некоторые імена іменники, не які позначають живих істот, по граматичним властивостями входить у розряд одушевлених: 1) слова мрець, небіжчик (але з труп); 2) назви міфічних, будь-коли мали місця у реальної буденної дійсності істот типу щезник, русалка; 3) назви фігур у деяких іграх: ферзь, туз, валет, козир, кулю; 4) позначення ляльок: матрьошка, кукла.

Имена іменники, які позначають нерасчлененную (збірну) сукупність живих істот, є граматично неживими: вести у себе народ, загін, війська, армії й т. п. У конструкціях типу записатись у добровольці, піти у солдати, обрати в депутати, прийняти у члени вживається особлива форма знахідного падежу множини на зразок неживих іменників (порівн. звичайну форму знахідного падежу тієї ж іменників: бачити добровольців, вчити солдатів, вірити в депутатов).

Слова вірус, мікроб, бактерія може бути то живими, то неживими: вивчати вірусів, мікробів, бактерій і віруси, мікроби, бактерії; мовне свідомість хіба що коливається, чи варто відносити ці мікроорганізми до живим существам.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.