Процес адаптації новітніх англійських запозичень у сучасному українському мовленні

Однією з найактивніших сфер залучення до української мови нової англомовної лексики є реклама та засоби масової інформації. Через мову реклами та ЗМІ до українського лексичного складу потрапляє значна кількість запозичень. Особливо інтенсивно такий процес відбувається в останні десятиліття. Одним із чинників цього є більша відкритість українського споживчого ринку товарам іноземного виробництва, які, природно, мають чужомовні (переважно — англійські) назви. Щоденне постійне телета радіомовлення пропонує рекламу численних закордонних товарів, нерідко таких, для позначення яких в українській мові не існує слів.

Через це в українській мові відбувається запозичання безпосередньо з іноземної мови (зазвичай — англійської) усно-писемним шляхом, оскільки реклама найчастіше послуговується аудіовізуальним методом впливу. Як відомо, реклама має мету привернути увагу україномовних покупців, нерідко маскуючи звичайні речі, що іноді можуть мати й українську назву. Наприклад, дайджест — огляд, спрей — розбризкував, кеш — готівка, армрестлінг — рукоборство, фрістайл — вольний стиль, ньюс-реліз — випуск новин, сервіс — обслуговування, паркінг — стоянка, дайвінг — пірнання, ліфтинг — підтяжка, прайм-тайм — найкращий час, флаєр — листівка, дистриб’ютер — розповсюджувач, арт-терапія — лікування мистецтвом, бебі-бум — сплеск народжуваності, фастфуд — швидка їжа, консумація — споживання, консумент — споживач, сейл — розпродаж, дефростер — розморожувач, офіс — контора, сек’юриті — охорона, дисконт — знижка, тинейджер — підліток, бартер — товарообмін, лізинг — оренда, пресинг — тиск, екшн — дія тощо.

Процес новітнього запозичання англіцизмів в українську мову відбувається у межах загальної для всіх сучасних мов тенденції до універсалізації та інтернаціоналізації словникового складу. Специфікою сучасного періоду є те, що найчастіше за основу інтернаціональної лексеми обирається англійська за походженням номінація — власна або створена в англійській мові на базі латинських або грецьких міжнародних елементів. Цьому також сприяє той факт, що за нинішньої доби англійська мова перетворилася на мову міжнародного спілкування та посіла місце засобу інтернаціональної комунікації.

Уживання чужомовної лексеми в українській мові завжди потребує певної адаптації до власних мовних законів. Численні англіцизми, що сьогодні вживаються у нашому усному та писемному мовленні проходять певні етапи адаптації. На сьогодні в усній та писемній українській мовній практиці (частіше — у мові засобів масової інформації та реклами) все активніше використовуються гібридні композити, перша основа яких становить іншомовну лексему в неадаптованій формі (часто — в іншомовній графіці). Це різновид вкраплень — уживання у тексті з певною змістовою або стилістичною метою слів у звуковій та графічній формі мовиджерела.

Сучасні неологізми, що використовуються в українському мовленні під впливом засобів масової інформації та реклами, можна класифікувати на групи:

неологізми, які використовуються у тексті зі збереженням графіки мовиджерела (варваризми): SMS (Short Message Service), PR (РиЬІіс Relations), VIP (Very Important Person), Lady Speed Stick, Rexona Crystal, UMC, Gillet Series, Happy Meal, Mc Donald’s, Gala, Viscas, ICTV, Word, Microsoft, Old Spice, Vanish тощо;

неологізми транслітеровані кирилецею (макаронізми); при цьому одне слово може бути і варваризмом, і макаронізмом: SMS /СМС, PR/ПР (тар), VIP/віп;

складні неологізми, де запозичені основи поєднуються з питомими: SMS — повідомлення (з подальшою його трансформацію у SMS 'ка), Dax арктика, Gala лимон, Orbit білосніжний, Rex відбілюючий тощо;

неологізми з нестабільною орфографію: месидж/месідж/меседж, офшор/офф-шор/оф-шор, іміджмейкер/імідж-мейкер, мас-медіа/-масмедіа, пепсікола/пепсі кола;

неологізми, які активно беруть участь у словотворенні: PR-щик, PR-відділ, політ-PR, віп-місця, офшорний, бартерний, дисконтний, ваучерний, рейтинговий, спонсорувати, спонсорство, ріелторський, екстримний, мультимедійний, серверний, сканерувати, провайдерсь-кий, іміджмейкерський.

Таким чином, для відображення одного поняття зі спеціальним об'єктом номінації може існувати ціла низка найменувань-варіантів, тобто таких, які певним чином здатні конкурувати за своїми формальними, семантичними або функціональними властивостями у мовній діяльності сучасного українського суспільства. Причиною цього є і позамовні чинники (складність поняття, актуальність різних його аспектів), і внутрішньомовні чинники (наявність варіантних засобів вербалізації поняття).

У переважній більшості сучасні неологізми англійського походження відповідають вимогам, що висуваються до слів-термінів: бути максимально точними та лаконічними. Запозичання часто відбувається саме задля економії мовних засобів порівняно з питомими чи калькованими описовими виразами. Наприклад: бренд (розрекламована торгова марка певного товару), пертурба-ції (несподівана зміна звичайного стану), прайм-тайм (ефірний час на радіо і телебаченні, що охоплює максимальну кількість радіослухачів і телегляда-чів), ґрант (грошова допомога на навчання чи наукове дослідження), фундація (пожертвування коштів на заснування чого-небудь), офшор (території, які забезпечують пільговий фінансовий режим із закордонними партнерами) тощо.

Деякі слова, що донедавна вживалися у вузькій термінологічній галузі, починають долати цей бар'єр і завдяки ЗМІ та рекламі переходять до загальновживаної мови, розширюючи при цьому свої семантичні можливості і нерідко набуваючи нових значень. Наприклад: трансфери (у значенні «компенсаційні виплати за офіційний перехід спортсмена в іншу команду»), фігурант (у значенні «співучасник гучних подій»), мультиплекс (у значенні «багатозальний кінотеатр»).

Адаптація сучасних варваризмів-англіцизмів до норм української літературної мови проявляється і в узгодженні зазначених нововведень із українськими лексемами у роді і числі: Новий Dirol complete подвійної діі; Нова Rexona ніколи не зрадить; Orbit білосніжний; Pampers знає, що ваш малюк бажає; Rex відбілюючий.

Таким чином, за умови збереження комунікативності і функціонально-стилістичних обмежень запозичення стає одним із джерел поповнення сучасного словника української мови. Певний арсенал запозичених одиниць поступово стає частиною загальновживаної лексики. При цьому адаптація неологізмів відбувається у більшості випадків через мовлення реклами і засобів масової інформації, оскільки реклама і ЗМІ на сьогоднішній день є надзвичайно поширеними та мають певний вплив на широкий загал населення.