Звідки ж береться ця занижена самооцінка?

Тут доречно згадати вислів відомого австрійського психоаналітика Альфреда Адлера: «Всі ми родом з дитинства». «Як ти міг розбити цю тарілку, нічого довірити не можна!», «Невже ти не можеш розв’язати цей приклад, ну зовсім нероба!», «А ну зроби собі нормальну зачіску, а то схожий на динозавра якогось!». Такий тип батьківського виховання ні до чого доброго не доведе. Отож, батьки пам’ятайте: якщо весь час повторювати своєму чаду, що він нічого не знає, не вміє і в нього нічого не виходить, то, можливо, ваша дитина в це повірить і тоді проблеми з самооцінкою їй гарантовані. Критикуйте сам вчинок, а не винуватця.

Виховання в сім'ї впливає не тільки на соціалізацію дитини, але і на його ставлення до себе, тобто на самооцінку. У підлітків самооцінка залежить від думки значущих дорослих і, в першу чергу, від оцінки батьків. При цьому занижена самооцінка може призвести до порушення поведінки підлітка вже в більш старшому віці. Прояви негативної самооцінки можуть бути самі різні: від зниження працездатності, до прояву агресії.

Батьки, виявляють інтерес до проблем своїх дітей, беруть участь у вирішенні проблемних ситуацій, які вважають своїх дітей гідними поваги, допомагають своїм дітям оцінювати себе позитивно.

Таким чином, хоч роль сім'ї в житті дитини з віком і знижується, вона все одно продовжує впливати на ставлення дитини до себе. Зміна ставлення батьків до дитини впливає на його самооцінку.

Хоча не тільки зовнішні чинники впливають на самооцінку, свою роль у формуванні та розвитку самооцінки також грає тип темпераменту. Сангвініки та флегматики, як правило, мають стабільну самооцінку, у холериків вона скаче то вниз то вгору, меланхоліки частіше за все страждають від заниженої самооцінки.