Вступ.
Особливості словоскладання німецької та української мов з метою виявлення спільних та відмінних рис
Завданнями дослідження виступили: 1) визначення понять термінів словотвору та словоскладання; 2) виявлення моделей словоскладання в німецькій та українській мовах; 3) визначення спільних та відмінних риси словоскладання в порівнюваних мовах; 3) з’ясування труднощів перекладу німецьких складних складних слів українською мовою. Практична цінність роботи зумовлена можливістю використовувати… Читати ще >
Вступ. Особливості словоскладання німецької та української мов з метою виявлення спільних та відмінних рис (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Лексичне багатство мови свідчить про рівень розвитку суспільства. З розвитком знань про світ мова невпинно зростає. Її лексичний склад не залишається в одному стійкому вигляді, а постійно змінюється. Ці зміни є дуже швидкими і тому лексичний стан будь-якої мови потребує постійного дослідження. Саме тому лінгвістичні та соціолінгвістичні питання, пов`язані з розвитком, збагаченням словникового складу, завжди були в центрі уваги мовознавців. Дослідження цих питань дають змогу зрозуміти тенденції розвитку мови взагалі, заглянути в її майбутнє, висвітлити проблему «мова та її середовище», яка має важливість не тільки для соціальної, але й для «внутрішньої» лінгвістики.
Кожна мова перебуває у постійному розвитку, і найважливішим його напрямком є збагачення словникового складу мови за допомогою словотвору, тобто утворення нових слів за вже наявними словотвірними типами, за певними, характерними для даної мови, словотвірними моделями. Для німецької мови одним із основних засобів словотвору є словоскладання, як засіб мовної економії.
Словоскладання у сучасній німецькій мові — один із найбільш продуктивних способів утворення нових слів, без якого не обходиться, по суті, жодна частина мови. Порівняно добре розвинутим вважається і словоскладання української мови.
Актуальність теми полягає у встановленні тенденцій розвитку та функціонування словоскладання у німецькій мові, порівняно з українською, що дуже важливо для правильного перекладу та розуміння складних слів німецької мови.
Мета даної роботи: порівняти особливості словоскладання німецької та української мов з метою виявлення спільних та відмінних рис.
Завданнями дослідження виступили: 1) визначення понять термінів словотвору та словоскладання; 2) виявлення моделей словоскладання в німецькій та українській мовах; 3) визначення спільних та відмінних риси словоскладання в порівнюваних мовах; 3) з’ясування труднощів перекладу німецьких складних складних слів українською мовою.
Об'єкт дослідження: словоскладання в німецькій та українській мовах.
Предметом дослідження даної курсової роботи є особливості утворення складних слів в порівнюваних мовах та способи відтворення німецьких складних слів українською мовою.
Методи дослідження: описовий метод (для надання точного та повного опису термінів), метод класифікації (дає можливість упорядкувати та класифікувати явища на основі визначення їх однорідності для подальшого наукового пізнання), зіставний метод (шляхом зіставлення виявити спільні, відмінні та специфічні риси порівнюваних мов), порівняльний метод, аналіз та систематизація результатів.
Практична цінність роботи зумовлена можливістю використовувати результати роботи в перекладацькій та лексикографічній практиці, а також застосовувати як допоміжний матеріал при вивченні таких дисциплін як лексикологія та теорія і практика перекладу.