Види перевірки знань на уроках «Я і Україна» в 3-4 класах

Цілі, зміст і види контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів визначають форми і методи організації контролю.

Методи контролю — це способи перевірки та оцінювання навчальних досягнень учнів, які дозволяють здійснювати зворотний зв’язок у процесі навчання з метою отримання даних про успішність навчання, ефективність навчального процесу. Крім того, методи контролю викликані визначити результативність викладання і учіння на всіх етапах навчального процесу.

Форми організації контролю навчальних досягнень учнів бувають різні. За способом організації перевірки розрізняють фронтальний, груповий, парний і індивідуальний контроль, а за способом надходження інформації від учнів до вчителя — усний, письмовий, експериментальний і програмоване.

Залежно від того, в якій формі здійснюється контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів у сучасній дидактиці виділяють такі групи методів перевірки:

• — методи усної перевірки результатів навчання — бесіда, розповідь, пояснення, роз’яснення, читання тексту, географічних карт, схем та ін;
• — методи письмової перевірки результатів навчання — контрольні роботи (завдання), твір, диктант, реферат, тестування та ін.;
• — методи практичної перевірки результатів навчання — проведення дослідження, виконання практичної роботи, створення виробів, моделей та ін.;
• — методи програмованої перевірки результатів навчання — використання перфокарт, сигнальних карт, посібників з друкованою основою, машини-контролери.

Усне опитування учнів може бути фронтальним, груповим і індивідуальним.

Фронтальне опитування полягає в тому, що учні відповідають на запитання вчителя, поставлені всьому класу. Як правило, ці питання повинні бути короткими, чітко сформульованими і в такій послідовності, щоб всебічно розглянути вивчене. Фронтальний опитування використовується для перевірки логічно завершеної частини змісту, яке містить фактичний або такий матеріал, який ділиться на малозв’язані частині, що не має складних зв’язків. Під час фронтального опитування учні відповідають з місця, доповнюють один одного. Спостереження за учням під час фронтального опитування може дозволити вчителю оцінити його роботу, може стати одним з компонентів при загальному оцінюванні роботи учня на уроці.

Фронтальний опитування має певні недоліки, зокрема не сприяє формуванню в учнів умінь добувати відповідь у певній логічній послідовності, узагальнювати. Тому разом з такою перевіркою знань доцільно використовувати індивідуальний опитування, під час якого на кожне з питань відповідає один учень.

Індивідуальне опитування дозволяє учню не тільки відтворити засвоєні знання, а й показати вміння послідовно, логічно і аргументовано висловлювати власну думку. Індивідуальне опитування доцільне для перевірки логічно завершеної частини змісту, яка вимагає цілісного викладу інформації про об'єкти та явища природи, їх взаємозв'язки і залежності, доказів певних положень за допомогою відомих або власних прикладів. Щоб діти правильно будували свою розповідь, необхідно ставити зрозумілі, конкретні завдання. Дня послідовного викладу використовується план відповіді, який складався на попередньому уроці. Його можна записати на картці, таблиці, усно може згадати учитель або самі учні. Опорою для відповіді також служить схема, таблиця, малюнок (особливо для розповіді - опису об'єктів), які використовувалися в процесі засвоєння змісту логічно завершеної частини поурочної теми. Розповідь учня не слід переривати уточнюючими або спонукають питаннями. Йому самому пропонується повідомити про завершення своєї розповіді. Тільки після цього вчитель або інші учні задають додаткові питання для уточнення, доповнення, пояснення і т. д.

Групове опитування проводиться з метою повторення і закріплення матеріалу після вивчення розділу програми. Методика проведення такого опитування: вступне слово вчителя про мету та організації роботи в групах (4−5 осіб); опитування консультантом (попередньо вчитель бере у них залік) всіх членів групи. Відповіді учня коментують, доповнюють і оцінюють разом. Перелік питань для такого заняття вчитель. По завершенні заняття учні звітують про отримані результати.

У початковій школі доцільно практикувати письмову перевірку знань учнів. У відповідності з віковими особливостями молодших школярів письмові завдання повинні бути невеликими за обсягом, а відповіді на них — короткими.

Перевірка знань, умінь і навичок учнів з природознавства з допомогою постановки дослідів, виконання практичних робіт називається практичної (або експериментальної).

Дослід служить способом виявлення знань про:

• — ознаки і властивості об'єктів і явищ природи, умов їх існування;
• — приладах і матеріалах, які використовуються при проведенні досвіду і їх призначення;
• — спосіб виконання діяльності: склад і послідовність виконання дій в досвіді.

А також умінь:

• — виконувати досліди для виявлення конкретних ознак, властивостей, умов;
• — користуватися приладами, які необхідні для проведення досвіду. Наприклад, під час перевірки теми дітям пропонуються завдання:
• — Назвіть, які властивості має вода.
• — Розкажіть, за допомогою якого досліду можна довести, що вода розтікається на поверхні(прозора;розчиняє розчинні речовини).
• — Виберіть ті прилади, які необхідні для проведення досліду…

Розкажіть для чого вони призначені.

— За допомогою досліду доведіть, що вода прозора. Свої дії прокоментуйте.

Практичні роботи потребують практичної діяльності дітей з матеріальними об'єктами природи (натуральні предмети, гербарії, колекційні зразки) або їх матеріалізованими формами: малюнки, моделі, муляжі, схеми. Практичні завдання можуть бути різними за змістом і способам виконання. На уроках природознавства вони зорганізуються з допомогою завдань:

• — на застосуванні природознавчих знань, що здійснюється в практично-дієвій формі. Наприклад для теми «Орієнтування на місцевості.Компас"4 клас можна визначити такі завдання:
• — визначити температуру повітря;
• — визначити за допомогою компаса, в якому напрямку від школи знаходиться…;
• — користуючись масштабом, виміряти відстань від… До…;
• — визначити лівий і правий береги річки і т. д.;
• — на виконання розумових дій в матеріальній або матеріалізованій формі, тобто використовуючи природні об'єкти або їх зображення, схеми, моделі: проаналізувати; порівняти; класифікувати; виділити спільні та відмінні ознаки; підвести до поняття — розпізнати об'єкт серед інших по істотним ознаками. Наприклад для тем „Корисні копалини рідного краю“,"Рослини рідного краю» в 4 класі можна використовувати такі завдання:
• — серед гербарних зразків виберіть зернові рослини, назвіть їх істотні ознаки;
• — з колекції корисних копалин виберіть торф і кам’яне вугілля, порівняйте їх;
• — розгляньте рослину, покажіть і назвіть її органи тощо .

Перевірка засвоєних знань, умінь здійснюється усно і письмово.

Усна перевірка дає змогу вчителеві перевірити уміння дітей будувати відповіді у логічній послідовності, словниковий запас учнів, темп відповідей тощо. Однак, такий вид контролю потребує багато часу, обмежує можливості перевірки більшості учнів на уроці. Крім того, процес і результати детально не фіксуються, учитель не може глибоко їх проаналізувати, зробити необхідні висновки.

Письмова перевірка проводиться за допомогою письмових завдань. За змістом вони є засобом перевірки рівня засвоєння фактичного матеріалу, певних взаємозв`язків і залежностей у природі. Письмові завдання спрямовані на її відтворення, пояснення, доведення, обґрунтування, застосування.

Наприклад,"Назвіть рослини степової зони України?","Доведіть, що лисиця-хижа тварина".

Як одна з форм письмової перевірки навчальних досягнень учнів з природознавства використовується тестування. Це така сукупність стандартних завдань, тобто уніфікованих за формою пред’явлення та обробці результатів. Тести складаються з чітко визначеної дидактичної мети.

Поширеними в практиці роботи початкової школи є такі види тестів, а у наведенні прикладу візьмемо тему «Рослини-зелене диво Землі» з 3 класу:

1) тести з вибором відповіді(Знайдіть правильне визначення дикорослих рослин.

Відповіді: а) рослини, у яких кілька міцних деревних тонких стебел; б) рослини, які ніхто не висаджує і за якими не дивляться; в) рослини, які навесні проростають з насіння, влітку і восени цвітуть, дають плоди з насінням і відмирають);

2) тести на встановлення правильності судження (Рослина, у якої один міцний деревне стебло — це… Відповіді: а) трав’яниста рослина, б) дерево; в) кущ;

Особливою формою письмового контролю є графічні роботи. До них відносяться схематичні малюнки, діаграми, схеми і т. д. Такі роботи можуть використовуватися на уроках з метою перевірки умінь учнів використовувати знання в нестандартній ситуації, користуватися методом моделювання, коротко узагальнювати знання .

Під час перевірки також можна використовувати перфокарти, сигнальні картки, парні та групові відповіді, програмований контроль і т. д. Доцільно проводити спрощений опитування, коли разом з індивідуальним вчитель застосовує вибіркове опитування, переважно в кінці вивчення теми, з опорою на індивідуальні картки, в яких передбачений питання або практичні завдання.

Природознавство вимагає спеціальних засобів контролю і самоконтролю, які активізують процес навчання. Такими засобами є завдання з кодованими графічними і цифровими відповідями. Суть їх полягає в зображенні слів і пропозицій умовними знаками, відрізками ліній, цифрами або літерами.