Вступ. 
Особливості розвитку освіти духовенства у Закарпатті (кінець XVIII

Постановка проблеми. Спільність європейського наукового та освітнього простору спонукає до вивчення позитивних прикладів у справі теологічної освіти. В університетах з десятки найкращих у світі (Гарвард, Прінстон, Сорбонна) діють факультети, на яких здійснюється підготовка богословів та проводяться наукові дослідження. В Україні створена можливість надання повного циклу освітньої та наукової богословської підготовки. Включення «Богослов'я» у перелік спеціальностей (постанова ВАК від 8 червня 2010 р.), за якими проводиться захист дисертацій на здобуття наукових ступенів не викликало схвалення в колах українських науковців. Дискусії викликає визнання теології (богослов'я) повноцінною складовою гуманітарної науки. Разом з тим українське суспільство вимагає освічених духівників, готових до виконання обов’язків в умовах сучасних суспільних трансформацій. Розв’язанню означених суперечностей може сприяти регіональний історико-педагогічний досвід. Зацікавлення викликає Закарпаття, як регіон географічно розташований у центрі Європейського континенту, на перетині культур Сходу та Заходу з багатовіковими традиціями співпраці з європейцями та традиціями безконфліктного проживання представників різних конфесій, етнічних груп та політичних орієнтацій.

Аналіз останніх досліджень. Проблема підготовки духовенства перебуває у колі міждисциплінарних досліджень вітчизняних учених, з-поміж яких: Ю. Земський (римо-католицьке), Р. Шеретюк, І. Комар, А. Ткачук, Ю. Щербяк (греко-католицьке), О. Буровський, В. Денисенко, В. Меша, Г. Саган, Г Степаненко, О. Тригуб (православне), О. Вітрицька (іудейське) та ін. Регіональні особливості розвитку духовного виховання та освіти порушується у ряді праць: Л. Трепляк (Волинь), К. Якуніна (Рівнинщина), Д. Кузовенков (Одещина), В. Борщевич, Г. Махорін, О. Тригуб (Херсонщина), О. Колесник, Я. Крапивного, Г. Полієнко (Чернігівщина) та ін. Важливими для нашої роботи є здобутки дослідників історії церкви у Закарпатті: Ю. Данильця, Р. Офіцинського, В. Фенича, Д. Штерр, представників духовенства — О. Барана, С. Паппа, А. Пекаря та ін.

Формулювання мети. Метою статті є аналіз розвитку освіти духовенства у Закарпатті в період з кінця XVIII століття до початку ХІХ століття. Відповідно до мети визначено такі завдання: 1) розкрити організаційно-методичні засади функціонування навчальних закладів для підготовки духовенства; 2) виявити характерні ознаки та регіональні особливості розвитку освіти закарпатського духовенства.