Аналіз російського мовного корпусу (публіцистичні підкорпуси)

Вивчення частотності вживання лексем щедрость і скупость у російськомовних публіцистичних текстах останніх п’яти — десяти років виявило, що лексема щедрость є менш частотною, ніж скупость — 47 слововживань проти 66. Це підтверджує наші висновки, що при домінуванні в суспільстві певної чесноти актуалізується відповідний порок. Тобто відома «російська щедрість» сприймається в російській спільноті як норма, а норма, як відомо, не вимагає якоїсь особливої лінгвокультурної актуалізації.

Натомість скупість, яка сприймається росіянами дуже негативно, ще більше стає актуальною в російськомовному середовищі як гостра та водночас ганебна для цього лінгвосоціуму проблема. Прикметно, що концепт ЩЕДРОСТЬ не отримав останнім часом якихнебудь специфічних для «щедрої» російської лінгвокультури смислів, оскільки, як і в інших зіставлюваних мовних спільнотах, російська щедрість може бути «матеріальною» і «нематеріальною», напр.: Гейтс уверен, что если ему удастся стимулировать щедрость богачей, то к 2035 году в мире практически не останется бедных стран; Счастье, по версии ООН, состоит из нескольких факторов: ВВП на душу населения, продолжительность жизни, защищенность от коррупции и щедрость, личные свободы [4].

«Матеріальна» щедрість асоціюється в росіян передусім з дарами / подарунками або фінансами (гроші, акції тощо), напр.: Щедрость банков на рынке депозитов была связана с несколькими причинами; «Щедрость» «Газпрома» не смогла удержать акции концерна …; Потом Ардабьевский проявил завидную щедрость, раздавая участникам «Турбазовских» направо и налево подарки [4]. Часто такі дари / подарунки мають нематеріальну природу, напр.: Эстония выписывает сестрам Толмачевым по 12-балльной системе кол […], а литовцы отгружают целых шесть баллов. Щедрость последних вполне объяснима. Буквально на днях скидку на газ получили; Зато как великая щедрость преподносится отдых в июне. [4].

Фактичний матеріал підтверджує викладені у попередніх розвідках висновки [див., напр.: 3] щодо автостереотипно перебільшеної щедрості росіян, оскільки їхня щедрість, на думку самих же представників цієї мовної спільноти, є просто безмежною, напр.: Но щедрость России превзошла даже самые смелые ожидания Украины [4]. Хоча представники інших лінгвокультур також можуть бути щедрими, але не так безмежно та щиро, напр.: Проявить щедрость итальянцы намерены и в предоставлении многократных виз; китайцы […] берут на себя часть производственных издержек, например связанных с бурением. Впрочем, щедрость китайцев имеет пределы [4].

Щодо «духовної» щедрості, то, як і британці, німці та українці, росіяни пов’язують її виключно з людськими чеснотами, напр.: «Ну спасибо, — скажет Мария, — за доброту, за щедрость спасибо»; Общеизвестные качества Ричардса — щедрость, доброта, внимательность и честность — видны в книге, что называется, в полный рост; Когда Иру спрашивали, к чему такая щедрость, она лишь плечами пожимала: мол, это же наши друзья [4]. Утім, нормальною для росіян є «безмежна», «широка», «душевна» щедрість, але не надмірна. Останню вони сприймають з певною обережністю та підозрою, напр.: Излишняя доброта, щедрость воспринимаются как слабость и чревата последствиями [4]. Цей факт певною мірою підтверджує встановлену нами тенденцію щодо незначних, але, все ж таки, змін у сприйнятті представниками російської лінгвокультури концепту ЩЕДРОСТЬ, які виникли під впливом глобалізаційних процесів. Ці зміни призводять до наповнення ірраціонально-безмежної російської щедрості більш раціонально-розважливими — «європейськими» — смислами.

Подібні зміни підтверджує і лінгвокорпусна об'єктивація концепту СКУПОСТЬ у російськомовному соціумі, оскільки він тенденційно наповнюється останнім часом нейтрально-позитивними смислами, напр.: Я, кстати, не осуждаю скупость — чем меньше страна, тем труднее в ней даются деньги; Идеальных людей нет, и скупость — далеко не худшая черта, с которой можно смириться [4]. Цю тенденцію дослідники пов’язують, як ми зазначали вище, зі збільшенням впливу на російську лінгвокультуру європейської спільноти, де існує більш амбівалентне сприйняття скупості.

Попри це, росіяни продовжують сприймати скупість переважно як ганебну рису характера, яку вони зневажають і соромляться. Тому автостереотипно вони «закріплюють» цю рису за кимось «іншим» / «чужим», бо істинні росіяни апріорі не можуть бути скупими, напр.: Звонит она мне: «Как ты думаешь, вот про скупость — это кто из наших знакомых?»; Остается ждать, что перевесит — британская скупость или чувство долга; Как знать, может, и масштабы трагедии были бы иными, если бы не скупость конгрессменов… [4]. Це стало підґрунтям для створення численних гетеростереотипів про скупість «чужих», переважно європейських, лінгвосоціумів, напр.: А вот самыми экономными по-прежнему являются жители Нидерландов (448 евро), чья скупость уже стала притчей во языцех, а также Франции (521 евро); Он запросто может на весь сезон оставить в запасе яркого и дорогого новичка Тимощука, мстительно выставить из клуба взбунтовавшегося Луку Тони, а скупость голландца проявляется в отсутствии эмоций во время матчей [4]. Росіянам же скупість є невластивою, хіба що під тиском зовнішніх обставин, напр.: Сами китайцы жалуются на «кризисную» скупость русских, на то, что торговать сейчас не очень выгодно [4].

«Матеріальна» скупість асоціюється в російській лінгвокультурі з незначною / мізерною кількістю або повною відсутністю якого-небудь матеріального блага, здебільшого грошей, напр.: Что же касается характера, то больше всего я ненавижу в мужчинах скупость; Такая скупость удивительна по отношению к рынку российских масштабов; […] у Skoda теперь много общего с VW, откуда и заимствованы скупость интерьера вместе с высшим качеством отделки [4]. «Нематеріальна» ж скупість може «вражати» «душу» росіян або «нейтралізувати» їхні емоції, напр.: Я имею в виду не только скаредное отношение человека к деньгам, а скупость в широком смысле — душевную, сердечную; Варская также добавила, что молодых родителей, выросших в детдоме, отличают склонность к гиперопеке и эмоциональная скупость; […] когда достигнете желаемого, не забудьте поделиться своей радостью — скупость не красит дам, а уж господ — и подавно [4]. Часто скупість підсилюється іншими — «демонічними» — рисами характера людини, напр.: У тех, у кого он отсутствует, проявляются демонические черты характера: скупость, эгоистичность и жестокость [4].

Як бачимо, смислове наповнення концептів ЩЕДРОСТЬ і СКУПОСТЬ у сучасній російській лінгвокультурі значною мірою збігається із смислами відповідних концептів у британській, німецькій та українській лінгвокультурах. Утім, аналіз російського лінгвокорпусу засвідчує глобалізаційний вплив на російськомовний соціум європейського мовнокультурного простору, який індукує певні розважливі прагматичнораціональні смисли ірраціональній російській щедрості, спричиняючи незначний, але, усе ж таки, помітний «рух» концепту ЩЕДРОСТЬ на «аксіологічних терезах» у бік норми. Цей процес автоматично надає поштовху для зрушення у бік норми протилежного концепту — СКУПОСТЬ — за рахунок наповнення його нейтрально-позитивними смислами.