Зміст теорій мотивації

Вступ Мотивація — це процес побудження себе та інших людей до діяльності, досягнення нових цілей тощо.

На сьогоднішній день досить актуальним залишається питання мотиваційних засобів. Теорії вмісту мотивації аналізують фактори, що безпосередньо впливають на робочий стан працівників. Дана тема стала досить цікавою для мене, тому я вирішила порівняти та дослідити декілька теорій мотиваційних потреб.

У своїй роботі я виділила три різних теорії, зокрема теорію ієрархії потреб Абрахама Маслоу, теорію набутих потреб МакКлелланда і теорію ERG Альдерфера.

1. Порівняльна характеристика теорій вмісту мотивації Абрахама Маслоу, МакКлелланда, Альдерфера

Теорія ієрархічної побудови потреб, класифікація яких відображена від основи піраміди до її верхівки

Концепція набутих потреб

Теорія ERG:

2. Трактування теорій

1. Теорія ієрархії потреб Маслоу Абрахам Маслоу — один з найвідоміших представників біхевіористського напрямку у сфері вчень про управління. Досить відома й широко визнана його концепція включає в себе такі основні ідеї та передумови:

· Люди постійно мають певні потреби;

· Люди постійно мають певний набір яскраво виражених потреб, які можна об'єднати в окремі групи;

· Групи потреб знаходяться в ієрархічному положенні по відношенню один до одного;

· Незадоволені потреби спонукають людину до певних дій, що сприятимуть їх задоволенню. У свою ж чергу задоволені потреби не мотивують;

· Якщо одна потреба задовольняється, то на її місце стає інша потреба;

· Зазвичай, людина одночасно відчуває декілька потреб, які пов’язані певним чином між собою;

· Потреби, що знаходяться ближче до основи «піраміди», потребують першочергового задоволення;

· Потреби більш високого рівня починають активно діяти на людину після того, коли загалом задоволені потреби більш низького рівня;

· Потреби більш високого рівня можуть бути задоволені більшою кількістю способів, аніж потреби нижчих рівнів.

Відповідно до теорії існує п’ять груп потреб. У поданій нижче таблиці висвітлені такі аспекти, як з’ясування і визначення потреб згідно з їх класифікацією та методи їх задоволення.

Теорія ієрархічної побудови потреб Маслоу не дає відповіді на питання природи тих чи інших потреб, зокрема, дослідник поставив собі за мету показати, як ті чи інші потреби можуть подіяти на мотивацію людини; знаючи про певну динаміку дії потреб на мотивацію, — вміти впливати на діяльність людини через її потреби та задоволення їх певним чином.

2. Концепція набутих потреб МакКлелланда Американський психолог, вчений Девід МакКлелланд розробив власну концепцію потреб, які визначають мотивацію людини до діяльності. Дана концепція пов’язана з вивченням та описанням впливу співучасті і потреби владарювання. Відповідно до ідей винахідника, ці потреби, при їх достатньо великій присутності, мають помітний великий вплив на поведінку людини, примусивши її докладати зусиль і діяти. До того ж, МакКлелланд розглядає ці потреби, як набуті під впливом життєвих обставин, досвіду та навчання.

Концепція МакКлелланда включає в себе три групи потреб: досягнення, співучасті і володарювання, які не розміщені ієрархічно і не виключають одна одну, що є протилежним баченню Маслоу.

1. Потреба досягнення проявляється у прагненні людини досягати поставлених цілей більш ефективно, аніж вона робила це раніше. Люди з високим рівнем даної потреби надають перевагу самостійно ставити свої цілі, які, зазвичай, є досить помірними та реальними для швидкого їх досягнення. Таким людям важливо постійно відчувати результат своїх дій.

Коментар: якщо в штаті організації присутні такі працівники, то можна бути впевненому, що такі люди готові взяти певну задачу на виконання, але якщо мета та чітке завдання не буде доцільно сформованим, то виконати таку роботу буде набагато складніше і мотивація почне «вгасати». Тому, для організації такого типу працівників треба проводити засідання, майстер-класи, у яких буде висвітлюватися тема розв’язання поставленої задачі, чіткий план її реалізації.

2. Потреба співучасті проявляється у виді прагнення до товариських стосунків з оточуючими. Люди з високою потребою співучасті намагаються отримати схвалення і підтримку з боку оточення, занепокоєні тим, що про них думають інші. Для таких людей досить важливим є той факт, що вони є частиною одного цілого, що вони не байдужі своїм колегам та керівництву.

Коментар: для успішної організації роботи таких працівників необхідно створювати умови, які дозволятимуть їм регулярно отримувати інформацію про реакцію оточуючих на їх дії та дозволяти працювати у групах.

3. Потреба володарювати також є набутою, розвивається на основі навчання, життєвого досвіду і полягає в тому, що людина прагне контролювати ті ресурси і процеси, які її оточують. Людей з високою мотивацією володарювання можна поділити на два типи:

· Ті, що прагнуть володарювати заради контролю та можливості керувати.

· Ті, що прагнуть керувати заради досягнення великих задач та координації їх виконання.

Коментар: МакКлелланд вважає, що з трьох розглянутих потреб для успіху менеджера найбільше значення має розвинута потреба володарювання другого типу. Такі люди задовольняють свою потребу тим, що визначають цілі, ставлять задачі перед колективом і беруть участь у процесі досягнення цілей. Досить важливим є той факт, що такі керівники шукають шлях мотивування працівників. мотивація маслоу макклеланд альдерфер Крім того, прояв впливу цих потреб на поведінку людини сильно залежить від їх взаємовпливу. Так, наприклад, якщо людина займає керуючу посаду і має високу потребу володарювання, то для успішного втілення управлінської діяльності бажано, щоб потреба у співучасті була у неї відносно слабкою.

Подані вище потреби не показують напрямку взаємодії одна на одну, але однозначно у поданій МакКлелландом концепції слід виокремити представлені ним характеристики потреб для успішної мотивації людей і розробці методів якісного управління.

3. Теорія ERG Альдерфера Теорія К. Альдерфера, що отримала назву «Теорії ERG» (від англійських слів existence—існування, relatedness — взаємозв'язки і growth — ріст), як і теорія Маслоу, побудована на класифікації та аналізі потреб, обґрунтуванні їх впливу на поведінку працівників. Альдерфер виокремлює три групи потреб:

1. Потреби існування

2. Потреби зв’язку

3. Потреби зростання.

1. Потреби існування включають в себе дві групи потреб Маслоу: потребу індивідуальної безпеки та фізичні потреби.

2. Група потреб зв’язку наглядно співвідноситься з групою потреб належності й участі. Потреба зв’язку, по Альдерферу, відображає соціальну природу людини, прагнення бути членом сім'ї, мати колег, друзів, ворогів і т.д., тому до цієї групи також можна віднести частину потреб самоствердження та визнання, а також потребу безпеки з піраміди Маслоу.

3. Група потреб зростання аналогічна потребам самовираження піраміди Маслоу і включають в себе також потреби визнання та самоствердження, які зв’язані між собою прагненням до розвитку впевненості і вдосконаленню.

Подані групи потреб Альдерфера так само, як і Маслоу розташовані ієрархічно, але між обома теоріями є одна принципова відмінність, а саме: по Маслоу рух потреб відбувається знизу наверх і, задовольнивши потреби нижнього рівня людина приступає до реалізації «вищих». Альдерфер вважає ж навпаки, що рух відбувається в обидві сторони: наверх, якщо незадоволена «нижча» потреба і навпаки вниз, якщо не задоволена «верхня» потреба. І, до того ж, Альдерфер вважає, що у випадку незадоволення «верхніх» потреб посилюється ступінь дії потреб більш нижчого рівня, що переключає увагу людини на цей рівень.

Хоча теорія Альдерфера являється досить молодою і має лише декілька емпіричних підтверджень, все ж вона допомагає менеджеру знаходити мотиваційний шлях «з нічого».

Висновок Представлені мною концепції показують, що кожна теорія індивідуальна і відсутні будь-які істинні вчення, що пояснювали б сутність мотивації людини і чим вона визначена. Кожна з викладених теорій мають принципову відмінність. Так, Маслоу виклав потреби в ієрархічній послідовності знизу-вверх, Альдерфер так само представив своє бачення потреб в ієрархії, але рух цих потреб відбувається в обидві сторони. МакКлелланд взагалі виявив власне бачення потреб, як набутих протягом життя і не став упорядковувати їх ієрархічно. Кожна теорія має щось особливе й індивідуальне, але всі три теорії пов’язані однаковою метою їх дослідження — вивченням потреб та їх класифікації, що дозволяє робити певні висновки про механізм мотивації людини.

Загальний висновок Отже, переглянувши та опрацювавши навчальний матеріал, а саме такі видання:

1. Підручник «Менеджмент» Виханського і Наумова;

2. «Основи менеджменту. Управління людьми» Кравченко А.І., Кравченко К. А;

3. «Мотивація персоналу» А. М. Колота Тому можу впевнено сказати, що найбільше мені сподобалося працювати з підручником Виханського і Наумова, тому що в представленому виданні досить чітко, зрозуміло і систематизовано викладений матеріал. У навчальних цілях тема розкрита досить докладно і змістовно. Якщо ж казати про теорії змісту мотивації, то найбільш доречною та близькою для мене все ж є концепція Абрахама Маслоу, адже вона як можна детальніше з усіх теорій відображає людські потреби. Недарма цю теорію називають таким собі «еталоном потреб». Хоча, якщо зважати на організацію діяльності в колективі, то слід відмітити також теорію МакКлелланда, адже, на мою думку, вона дає можливість менеджеру легше визначити потреби працівників і сформувати мотиваційні засоби впливу.

У принципі, всі представлені теорії є досить цікавими у вивченні і, розглянувши їх, з кожної можна почерпати щось цікаве й корисне для подальшої роботи. Я вважаю, що компетентний менеджер має знати і вміти виділяти головне з кожної теорії для як можна якіснішого управління персоналом.

Список використаної літератури

1. «Основы менеджмента. Управление людьми». Учебное пособие.- М.: Академический проект, 2003. 400 с.-(«Gaudeamus»).

2. Менеджмент: Учебник. Виханский О. С., Наумов О.И.-3-е изд.- М.: Гардарики, 2000. — 528 с.

3. Мотивація персоналу: Підручник. Колот А. М. — К.: КНЕУ, 2002. — 337 с.