Правовые основи іноземного інвестування на Украине

ПРАВОВІ ОСНОВЫ ІНОЗЕМНОГО ІНВЕСТУВАННЯ У УКРАИНЕ.

проф. БРЮХОВЕЦКИЙ И.Н.

ГАЛИНСЬКИЙ Д.М.

Для змін у економіки України потрібні значні капітальні вкладення. Ситуація ускладнюється тим, що проблему інвестування господарських комплексів доводиться вирішувати в умовах економічної кризи, коли «заморожування» коштів, при реалізації конкретних проектів дуже негативно впливає ефективність функціонування економічної системы.

Потреба інвестиціях для реформування та перебудови економіки невпинно зростає внаслідок необхідності відновлення діючих виробничих фондів. За такого стану при практично повному відсутності власні кошти, набувають значення іноземні інвестиції, як не інфляційний джерело фінансування. Загальний об'єм тільки першочергових іноземних інвестицій у економіку становить понад 40 мільярдами доларів США. Проте, інвестиційний процес у Україні гальмується поруч суб'єктивних свідків і об'єктивних чинників, серед яких політична й економічна нестабільність, часті законодавства, повільні темпи приватизації, невирішеність питань земельної власності тощо.. Усе це жадає від уряду України проведення вивіреної, науково найобгрунтованішою й у той час, активної інвестиційної політики, основою якої має бути насамперед створення чіткої й стабільної нормативно-правової бази на господарську діяльність як вітчизняних, і іноземних інвесторів. Чи відповідає це визначення українським умовам, і спробує відповісти авторка у цій статті. Державне управління іноземним інвестуванням України. Україна має порядок управління інвестиційної банківською діяльністю та іноземним інвестуванням, як його складовою, викладені у Концепції регулювання інвестиційної діяльність у умови ринкової трансформації економіки, затверджений іншої Постановою Кабінету міністрів України від 1 червня 1995 року N 384, де іноземні інвестиції згадуються які з іншими джерелами інвестування, й у Програмі діяльності уряду України, яка затверджена Верховною Радою України 15 жовтня 1996 року .

Відповідно до Концепції державна інвестиційна підтримка буде надаватися переважно в розвитку пріоритетних напрямів в економіці. У цьому напрямами пріоритетного інвестування є розвиток паливно-енергетичного комплексу, й впровадження енергоі ресурсозберігаючих технологій, соціальної сфери, розширення й нарощування обсяги виробництва товарів широкого споживання й нових послуг населенню, а також конкурентно-способной продукції, яка призначається експорту, розвиток агропромислового комплексу, прискорення розвитку медичної і мікробіологічної промисловості; подолання наслідків Чорнобильської катастрофи. Органи управління загальної компетенції, до функцій яких входить управління іноземним інвестуванням, України є Кабінет Міністрів України та місцеві державні адміністрації. Президент також бере активну що у здійсненні державного управління іноземним інвестуванням України. Так, відповідно до указу президента України від 08.08.1995 г. N 719/95 створена Українська державна кредитноінвестиційна компания. С метою підготовки пропозицій з забезпечення сприятливих умов розвитку України, прискорення і інтеграції до світової економіки і іноземних інвестицій при Кабінеті Міністрів України створено Консультативний Раду з питань іноземних інвестицій у Україні (указ президента України від 27.01.1996 г. N 90/96). Указом президента України від 02.07.1996 г. N 493/96 було створено Національне агентство України реконструкції й розвитку, у функції якого входить формування і реалізація державної політики щодо залученню і використанню кредитів, грантів, міжнародної технічною відсталістю та гуманітарної допомоги, іноземних інвестицій. Укази Президента також регламентують деякі питання у сфері оподаткування, митного контролю, валютного регулювання, зовнішньоекономічної діяльності, які безумовно поширюються на діяльності іноземних инвесторов.

У апараті Кабінету міністрів України функції управлінню іноземним інвестуванням безпосередньо виконує відділ іноземних інвестицій і вільних економіч-них зон, який організаційно входить до складу Головного управління питанням зовнішньоекономічних связей.

До повноважень місцевих державних адміністрацій входять: розробка програм соціально-економічного розвитку відповідних територій, внесення пропозицій зі створення вільних економіч-них зон, сприяння створенню підприємств із іноземними інвестиціями, здійснення управління інвестиційною діяльністю, зокрема й за участі іноземних інвесторів, винесення в руки відповідних органів пропозицій з залученню іноземних інвестицій до економічного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, обов’язкова реєстрація іноземних інвестицій, ведення їхнього суворого обліку, проведення на місцевому рівні переговорів із потенційними стратегічними інвесторами, облік частини іноземних інвестицій під час складання місцевих бюджетів, і т.д.

Органи функціональної (міжгалузевий) компетенції, у функції яких тій чи іншій мірою входить управління процесом залучення й використання іноземних інвестицій, є: Валютно — кредитний рада при Кабінеті Міністрів України, Міністерство зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України, Міністерство економіки України, Міністерство фінансів України, міністерства закордонних справ України, Українська державна крє - дитно-инвестиционная компанія, Національне агентство України реконструкції та розвитку, Фонд наразі державного майна України, Державний митний комітет України та Головна податкова адміністрація. Вони мають повноваження надведомственного (міжгалузевого) характеру. Їх діяльність не просто виконанні спеціальних функцій, й у функціях координуючого содержания.

Слід зазначити, що, хоча останніми роками система управління іноземним інвестуванням не раз піддавався змінам, але, зазвичай, такі кроки є недостатньо далекоглядними і, малоефективними. Так, наприклад, аналіз завдань новоспеченого Националь-ного агенства України реконструкції й розвитку, що має статус міністерства та є правонаступником ліквідованого Агенства координації міжнародної технічної допомоги показує, що у суті створено аналогічний орган государ-ственной виконавчої. Це свідчить у тому, що у Державному регулюванні всіх видів зовнішніх надходжень у економіці України (іноземних інвестицій, закордонних кредитів та програмах технічної допомоги) знову прийшли до того, було напрацьовано раніше, зокрема — до об'єднання функцій державного управління у згаданих напрямах у межах одного министерства.

У розділі II закону України «Про режим іноземного інвестування «встановлюються державні гарантії захисту зарубіжних інвестицій. Аналізуючи зміст згаданого розділу, можна зробити істотний практичний висновок у тому, що суб'єктом, котра отримує державні гарантії захисту іноземних інвестицій, є іноземного інвестора, а чи не підприємство з ино-странными інвестиціями. Ця особливість є дуже важливою під час вирішення питання про гарантії зі зміною законодавства. Ці гарантії забезпечують обеспе-чивают в разі зміни умов захисту зарубіжних інвестицій застосування до них протягом 10 років спеціального законодавства про іноземних інвестиціях, яке діяло в останній момент реєстрації іноземної інвестиції, тобто йдеться про гарантії поваги права власності іноземних інвесторів. Однак тільки стосовно податкових пільг ці гарантії не діють. Законодавством України передбачено такі державні гарантії захисту зарубіжних інвестицій: 1. Гарантії від примусового вилучення іноземних інвестицій (за винятком випадків виконання рятувальних робіт у разі стихійного лиха, аварій, епідемій і надзвичайних ситуацій), і навіть незаконних діянь державних їх посадових осіб. 2. Гарантії компенсації і відшкодування збитків іноземних інвесторів (включаючи втрачену винагороду і моральну шкоду, заподіяний їм внаслідок дій, бездіяльності чи неналежного виконання державними органами України своїх зобов’язань). 3. Гарантії у разі припинення інвестиційної діяльності (тобто. право повернення пізніше, як за 6 місяців із дня припинення діяльності, інвестицій у натуральному вигляді чи валюті інвестування без сплати мита, і навіть доходів з цих інвестицій у грошової чи товарної формі відповідно до реальним розміром на даний момент припинення інвестиційної діяльності). 4. Гарантії безперешкодного і негайного перекладу до інших держав прибутку, доходів населення і інших засобів, отриманих внаслідок іноземного инвестирования.

Основні питання діяльності іноземних інвесторів у Украине.

Україна має власне законодавство про інвестиційної роботи і про іноземних інвестицій з’явилося після ухвалення 24 серпня 1991 року Акта України. закон України «Про інвестиційної діяльності «від 18 вересня 1991 року був першим нормативним актом, яка містить в узагальненому вигляді правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності території України. закон України «Про іноземних інвестицій «від 13 березня 1992 року — перший нормативний акт, що регламентував процес саме іноземного інвестування на Україні. Декретом Кабінету міністрів України від 20 травня 1993 року N55−93 його було припинено .Це пов’язано з тим, що вищезгаданий Закон мав низку істотних недоліків. Зокрема ньому було передбачено мінімальний величину і вид іноземних інвестицій, котрим встановлювалися податкові пільги. За період дії цього закону, за деякими підрахунками, до 42% усіх іноземних інвесторів у економіці України менше, ніж 1000 доларів, а бували й такі спільні підприємства, у яких іноземні інвестиції дорівнювали 7 доларам США .Отже, Закон дозволив іноземних інвесторів користуватися податковими пільгами біля й у той час обходити податкового законодавства у країнах за умови існування угоди про усунення подвійного оподаткування між Україною та відповідної країною. Існував завуальована імпорт товарів у вигляді вкладів у статутні фонди спільних підприємств із наступною реалізацією їх третіх осіб. Також виникла потреба у диффернциации податкового режиму для інвестицій у конвертованій валюті, в формі майна, майнові права, нових технологій тощо. У згаданому вище Декреті було змінено поняття «підприємства з іноземною інвестицією », яких ставилися підприємства з кваліфікованими інвестиціями, тобто інвестиціями певного мінімальної відстані і виду. 19 березня 1996 року Верховною Радою України схвалила новий закон України «Про режим іноземного інвестування », який скасовував дію вищевказаного декрету. У цей Закон містить багато положень, хто був запозичені із декрету. Проте, водночас, у ньому присутст вует безліч якісно нових елементів. Найважливішою істотною рисою закону, що відрізняє його від попереднього законодавства про іноземних інвестицій є то, что для іноземних інвесторів території України встановлюється національний режим інвестиційної і той господарську діяльність, крім випадків, передбачених законодавством. У законі предусмотренно, що з окремих інвестиційних проектів із залученням іноземних інвестицій, які у відповідність до державної програмою розвитку пріоритетних галузей економіки, соціальної сфери, і територій, може визначатися пільговим режимом інвестиційної і той господарської діяльності. Чітко встановлено момент присвоєння підприємству статусу підприємства з іншими інвестиціями. Таким моментом вважається день зарахування іноземної інвестиції з його баланс. Позитивним моментом і те, що державна реєстрація іноземних інвестицій буде здійснювати аж після їх фактичного внесення, тоді як і відповідність до Декретом Кабінету міністрів України «Про режим іноземного інвестування «їх можна було реєструвати і по моменту їх фактичного внесення (тобто могли реєструватися одні наміри здійснити іноземну інвестицію). Також чіткіше встановлено лад і умови звільнення з оподаткування митом власності, яка в Україну як пай іноземного інвестора в статутний фонд підприємства з іноземної інвестицією. Державна реєстрація іноземних інвестицій ввозяться загальному порядку, передбаченому законодавством України .Нерідко при створенні підприємств із іноземними інвестиціями необхідно враховувати Становище про порядок залучення експертів для оцінювання иммущества, яке перебуває у загальнодержавної власності. Незареєстровані іноземні инвес-тиции не дають права отримання пільг і гарантій, передбачених законодавством України задля іноземних інвестицій. Відмова у реєстрації іноземних інвестицій можливий лише у разі порушення встановленого порядку реєстрації. Вона має бути оформлений письмово із зазначенням мотивів відмови і може бути у судовому порядку. Відмова з мотивів її недоцільність заборонена. Види підприємств з іншими інвестиціями. Підприємство з іноземними інвестиціями може займатися будь-якими видами діяльності, які відповідають мети, яка вказана у статуті підприємства, з урахуванням обмежень, передбачених законодавчими актами України. У відповідності зі ст. 8 закону України «Про підприємства України «окремими видами діяльності підприємство може займатися лише за наявності спеціального дозволу (ліцензії). Закон України «Про науковотехнічної інформації «передбачається право іноземних юридичних та фізичних осіб, і навіть осіб без громадянства інвестувати розвиток сфери науково-технічної інформації України у відповідність до чинним законодавством (ст.22). У законі України «Про страхування «вказується, що коли частина іноземних юридичних осіб і громадян, у статутний фонд страховика (юридичної особи, що у встановленому порядку отримало ліцензію за проведення страхової діяльності) неспроможна перевищувати 49% (ст.2), крім випадку, коли за реорганізації страховика передбачається привернути увагу до числу участнистников страховика іноземних страховиків за умови проведення ними всіх розрахунків з зобов’язанням і боргах, термін сплати яких настав. Крім вищевказаного, іноземних інвесторів слід, що страхова діяльність у Україні відбувається процес виключно страховиками — резидентами України. Відповідно до Закон України «Про вибори народних депутатів «підприємства з іншими інвестиціями немає права робити внесок у избирательный фонд кандидати народних депутатів України. У Повітряному Кодексі України зазначається, що аеропорт, якщо у тому числі є спільним підприємством чи підприємством, який повністю належить іноземного інвестора, має відбутися сертифікацію і реєстрацію у відповідність до що діють у Україні правилами .

Умови реалізації продукції (робіт, послуг) підприємств із іноземними інвестиціями .Підприємство з іншими інвестиціями самостійно визначає умови реалізації продукції (работ, услуг), включаючи ціну ними, якщо інше не передбачено законодавством України .Пільгою підприємствам з іншими інвестиціями і те, що й продукція заборонена ліцензуванню і квотуванню за умови її сертифікації як продукції власного виробництва. Вивезення товарів, на які поширюються спеціальний режим експорту, ввозяться відповідно до законодавства України .

Бухгалтерський облік і звітність .Для бухгалтерського обліку зовніекономічних операцій суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності користуються планом рахунку також інструкцією із застосування, які діють території України, і навіть відповідними змінами і доповненнями, які відбивають специфіку зовнішньоекономічної діяльності. Вони відбивають власну діяльність і його результати у фінансовому звітності окремо зазначеними показниками : — у бухгалтерському баллансе окремо виділяють кошти (активи), які перебувають у зовнішньоекономічному обороті, і навіть їх джерела (пасиви); - в звіті прибутки і збитках окремо відбиваються выручка від зовнішньоекономічних операцій та відповідні витрати. Державної податкової адміністрації крім річного фінансового звіту надається також інформацію про сумах сплачених податків на імпорт і експорт, Національний банк України дається інформацію про сумах обов’язкового розподілу частини виручки в іноземної валюте.

Страхування майна України та ризиків іноземних інвесторів .У п. 4 ст.19 закону України «Про інвестиційної діяльності «зазначено, що інвестиції може бути, а окремих випадках, передбачених законодавством України, повинні прагнути бути застраховані .Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності самостійно вибирають страхової компанії (страховика), проте експортні кредити, позички, деякі контракти про поставки машин і устаткування, інвестиції як у території України, і до її межами страхує спеціалізоване товариство, контрольний пакет акцій належить уряду України. Призупинення інвестиційної діяльності .Ліквідація і реорганізація підприємств із іноземними інвестиціями .Підстави для призупинення інвестиційної діяльності викладені у ст. 21 закону України «Про інвестиційної діяльності «. Рішення державний орган про яке припинення чи призупинення інвестиційної діяльності може з’явитися по таких причин: 1. если її можуть призвести спричиняє порушення встановлених законодатель-ством санітарно-гігієнічних, архітектурних, екологічних та інші норми, правий і інтересів громадян, юридичних осіб і держави, які охороняються законом; 2. объявление у встановленому законом порядку інвестора банкрутом через неплатоспроможності; 3. стихийного лиха; 4.

введение

надзвичайного стану .

ИМУЩЕСТВЕННЫЕ ПРАВА ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТОРІВ У УКРАИНЕ Осуществляя території України інвестиційного розвитку, іноземні інвестори є суб'єктами права власності відповідно до ст. 3 закону України «Про власність «і цим користуються у зв’язку з цим тими самими правами, як і суб'єкти господарської діяльності України у деякими винятками, які ми бачимо розглянемо нижче. Задля рівних умов українським і іноземних від суб'єктів господарської роботи і виконання зобов’язань України над іншими державами і міжнародними організаціями з усунення подвійного оподаткування, відхилення від оподаткування нафтопереробки і запобіганню демпінгу утвержден Порядок здійснення іноземними суб'єктами господарської діяльності операцій із продукцією українського походження біля України без вивезення за межі митного території України .

Іноземні інвестори мають право придбання паїв, акцій і інших цінних паперів підприємств, розташованих території України. Також закордонні інвестори заслуговують брати участь у приватизації на території України в загальних економічних засадах. Умови їхньої участі визначаються законами України «Про приватизацію майна державних підприємств «і «Про приватизацію невеликих государсрственных підприємств (малу приватизацію) «і низкою інших законодавчих актів .

Приобретение іноземними інвесторами майнові права на грішну землю і інші природні ресурси регулюється Земельним, Лесным, Водным кодексами, Кодексом надра і деякими іншими нормативними актами .У відповідність до Земельним кодексом і Закон України «Про власність «іноземних громадян і приватним особам без громадянства земельні ділянки в власність не передаються .Ст.8 Земельною кодексу надає право тимчасового користування землею за умов оренди спільним підприємствам, міжнародних організацій і об'єднанням з українських і іноземних юридичних і фізичних осіб, підприємствам, які повністю належать іноземних інвесторів, і навіть іноземним державам, міжнародних організацій, іноземним юридичних особах і особам без громадянства .При об'єктів незакінченого будівництва одночасно видають у довгострокову оренду й земельні ділянки, відведені на будівництво цих об'єктів .Користування землею Україні є платним. Майно у найм іноземних інвесторів надають орендодавці на основі договорів оренди відповідно до чинним законодавством .Кабінет міністрів України нещодавно затвердив Перелік майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, передача що у оренду заборонена .

Особливості оподаткування підприємств із іноземними інвестиціями. Для підприємств із іноземними инвестицицями немає спеціальних податкових пільг, як це було до прийняття закону «Про режим іноземного інвестування». Однак у ч.2 ст. 8 закону України «Про режим іноземного інвестування «передбачено, що з окремих суб'єктів підприємницької діяльності, які проводять інвестиційні проекти з іноземних інвестицій, які у відповідність до державними програмами розвитку пріоритетних галузей економіки, соціальної сфери, і регіонів, може бути встановлений пільговим режимом інвестиційної і той господарську діяльність. Як свідчить світова практика законотворчості та інвестиційної діяльності питання оподаткування завжди залишалися б і з погляду залишаються найбільш головними критеріями його розвитку. У зв’язку з цим із метою притягнення як внутрішніх, і зовнішніх (іноземних) інвестиційних ресурсів у багатьох країнах законодавчо встановлено терміни звільнення з сплати прибуток як у знову створюваним підприємствам, і під час реформування, розширенні які діють підприємств. Такий досвід використали й України. Зокрема це стосувалося підприємств із іноземними інвестиціями, котрим в відповідність до Декретом Кабінету міністрів України (1993) було встановлено п’ятилітній термін звільнення з сплати прибуток. Проте, Закон «Про налого-обложении прибутку підприємств «від 1995 скасував цю пільгу, залишивши його може лише за тими підприємствами, де іноземні інвестиції вже було здійснено до набрання чинності цього закону. Проте в знову прийнятому Законі про оподаткування прибуток від 22 травня 1997 року це положення не згадано, отже нині жодна підприємство території України не звільнено сплати податку з прибутку. Це що природно вважається порушенням прав інвесторів, які планували свою господарську діяльність з урахуванням неоподатковуваного періоду, й ентузіазму яскраво демонструє недосконалість і ненадійність нашого законодавства, хоч як сприяє залученню інвестиційних ресурсів. Платниками прибуток у складі нерезидентів є і юридичних осіб будь-який організаційно-правовою форми, які отримують доходи з джерел у Україні, крім установ і организайий, які мають дипломатичний статус чи імунітет відповідно до міжнародними договорами України. Сума валового оподатковуваного доходу умень — шается на: * суму чи вартості майна, що надходять платникові прибуток як прямих інвестицій або реінвестицій в корпоративні права, емітовані цим платником, зокрема грошові чи майнові внески, відповідно до договорами про спільну діяльності території України без створення юридичної особи; * суму взаємного інвестування інвестиційних фондів і інвестиційних компаній у разі, якщо жодного з засновників (учасників, акціонерів) володіє понад десять% статутного фонду цих організацій корисною і коли ці організації протягом 30 днів після закінчення податкового року розподіляють між учасниками (акціонерами) щонайменше 90% доходів від інвестиційних операцій. Отже оподаткування підприємств із іноземними інвестиціями складає тих самих умовах і регулюється тими самими нормативними актами, як і підприємства, які таких немає. Митне регулювання діяльності іноземних інвесторів у Україні. Особливий правової статус має майно, яке ввозиться до України як внесок у статутний фонд підприємства з іншими інвестиціями. Так, в відповідності зі ст. 18 закону України «Про режим іноземного інвестування «це звільняється з оподаткування митної митом, крім товарів виділені на реалізації чи особистого споживання. У цьому митні органи здійснюють перепустку такого майна з урахуванням вексельної операції. Якщо вексель не погашений в протягом 30 календарних днів із дня оформлення митної декларації, векселедавець зобов’язаний внести плати за векселем впродовж п’яти календарних днів. Що стосується, якщо протягом трьох років після зарахування іноземної інвестиції на підприємства з іноземною інвестицією майно, що було завезено до України як внесок іноземного інвестора в статутний фонд зазначеного підприємства чи окремий баланс сторін, які здійснюють спільну інвестиційного розвитку за договорами (контрактами), відчужується, зокрема у зв’язку з припиненням діяльності векселедавця, останній сплачує ввізне мито пізніше дня відчуження. Ввізне мито не сплачується за умови вивезення іноземної інвестиції закордон, що засвідчується вивізного вантажний митної декларацією. Що стосується встановлення факту відчуження раніше трирічного терміну державна податкова інспекція зобов’язана повідомити звідси відповідний митний орган, після чого останній зобов’язаний безспірному порядку стягнути ввізне мито .

Валютне регулювання діяльності іноземних інвесторів на території України. Основним нормативним актом, що визначає основні засади валютного регулювання України, є Декрет Кабінету міністрів України від 19 лютого 1993 року N15−93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю «Важливим для іноземного інвестора і те, що згідно зі ст. 5 вищезгаданого декрету непотрібен індивідуальна ліцензія Національного банку України для: * вивезення, перекладу і пересилки межі України фізичними особами — резидентами і нерезидентами іноземної валюти, що була раніше завезена ними на Україну засадах; * здійснення платежів до іноземній валюті межі України у вигляді відсотків за кредити, доходу (прибутку) від іноземних інвестицій; * вывезения межі України закордонної інвестиції в іноземній валюті, раніше здійсненого території України, у разі припинення інвестиційної діяльності. Декретом Кабінету міністрів України із єдиною метою стабілізації валютного курсу національної грошової одиниці передбачена обов’язкова продаж через уповноважені банки на міжбанківському валютному ринку України 50% надходжень у іноземній валюті на користь резидентів, проте кошти на іноземній валюті, що перелічуються завезеними на територію України з єдиною метою їхнього подальшого внесення змін до статутні фонди підприємств із іноземними інвестиціями, не підлягають обов’язковому продажу, як і суми виручки в іноземній валюті підприємств за експорт (робіт, послуг) власного виробництва. Відповідно до Закон України «Про режим іноземного інвестування «задля збереження доходов, прибыли та інших засобів закордонні інвестори може мати поточні і розрахункові рахунки банках України у відповідність до її законодавством. До таких рахунках ставляться: а) поточні рахунки і вклади з вільним режимом використання, умовно названі рахунками типу «З ». Залишки із них може бути вільно конвертовані в іноземні валюти за курсом, встановленому Національним банком України, і перекладається закордон; б) поточні рахунки і вклади для зарахування прибутків і доходів від діяльності спільних підприємств і зі стовідсотково іноземним капіталом умовно названі рахунками типу «Л ». Кошти у валюті України з зазначених рахунків типу «З «і «Л «закордонні інвестори може використати на придбання товарів на внутрішньому ринку України з метою їхнього вивезення за закордон. Кошти зі рахунки типу «З «з розпорядження власника рахунки можна використовувати: * реалізації будь-яких видів інвестицій у відповідно до закону про іноземних інвестицій й отримання готівки території України без обмежень; * на купівлю іноземної валюти у Національному Банку України та перекладу її закордон. Відповідно до Закон України «Про режим іноземного інвестування «іноземних інвесторів після сплати податків та інших обов’язкових платежів гарантується безперешкодний і негайний переклад закордон їх доходов, прибыли та інших засобів в іноземній валюті, отриманих на законних підставах внаслідок здійснення інвестиційної діяльності. У цьому переклад закордон частини доходів, що належить іноземному інвестору, повинен забезпечуватися з допомогою щодо його власної валютних надходжень, у своїй сплачується податок за ставкою 15% від перекладної суми. Іноземний інвестор може відкрити в уповноважених банках один рахунок у іноземній валюті і тільки рахунок у валюті України. На рахунок, відкритий іноземній валюті (умовно що його — типу «А »), зараховуються валютні кошти на інвестицій у економіку України, і навіть дивіденди в іноземній валюті, одержані від інвестицій території України. При вивезенні до інших держав іноземної валюти, отриманої від інвестування, в готівкової формі іноземного інвестора необхідно одержати дозвіл уповноваженого банку, де відкритий валютний рахунок інвестора, незалежно від розміру валютних коштів. Іноземна валюта з зазначеного рахунки може реинвестироваться на террі - тории України без обмежень .

Отже, основними законодавчими актами, регулюючими діяльність іноземних інвесторів є закони України «Про інвестиційної діяльності „, „Про зовнішньоекономічної деятельности“,"О режимі іноземного инвестирования“,"О захисту іноземних інвестицій». Проте із переліченими вище документами є безліч інших нормативно-правових актів, що регламентують інвестиційну діяльність. Таке їх количество і часту зміну значно утрудняє їх практичне застосування, і навіть веде до виникнення безлічі незручностей і розбіжностей, коли становища одного джерела можна трактувати як заперечення чи протиріччя іншому джерелу. Здебільшого таке трапляється при зіткненні правових документів різних гілок нашої влади: законодавчої і виконавчої. Державні керівні органи інвестиційної та господарської діяльністю зазвичай керуються указами Президента, постановами Кабінету міністрів України, інструкціями Державної Податкової Адміністрації, які через свої суті є підзаконними нормативними актами не можуть протиставлятися законам. Слід зазначити, що цей недолік є спільною для всього законодавства України, яке за умов безупинної боротьби законодавчої і виконавчої гілок нашої влади. У неперервному зв’язку з цим стає зрозуміло, чому відсутність законодавчій і політичної стабільності одна із визначальних чинників небажання іноземних інвесторів інвестувати свої гроші в українську економіку .

Крім нестабільності негативним моментом існуючого законодавства і є його недосконалість, оскільки попри дуже багато правових документів, багато аспектів господарської діяльності, що з іноземним інвестуванням досі не знайшли у них свого відображення або потребують суттєвого коригування .

Серйозною проблемою залишається облік вкладених іноземних інвестицій, руху цих капіталів України, стану господарювання спільних підприємств, що дозволяє частини їх не надавати звітність в статистичні органи, а надана інформація дає можливості провести якісний аналіз стану і прогнозування процесу іноземного інвестування на Україні. У зв’язку з цим щодо залучення іноземного капіталу робляться такі кроки: 1. Для спрощення процедури створення підприємств із іноземними інвестиціями підготовлені й перебувають у Верховної Ради України відповідні зміни до закону України «Про господарські товариства», відповідно до яких іноземного інвестора звільняється з необхідності попереднього майнового внеску для реєстрації спільного підприємства. 2. З метою притягнення іноземного капіталу окремих інвестиційних проектів, у відповідність до державними програмами розвитку пріоритетних галузей економіки, соціальної сфери, і територій, і навіть проектів, що забезпечують на збільшення обсягів експорту продукції, виробництва імпортозамінюючої продукции, создание виробничих потужностей з урахуванням об'єктів незавершеного будівництва чи додаткових робочих мест, разработан проект закону України «Про наданні пільгового режиму інвестиційної і той господарської діяльності окремих інвестиційних проектів». Уряд України над дозволом дуже важливих проблем як: * впровадження гарантування і страхування вкладів іноземних инвесторов, а також законодавче регулювання страхових ризиків проведення інвестиційної діяльності: цього необхідно створення Національної страхової компанії, яка забезпечив би поліпшення умов здійснення іноземних інвестицій через страхування і перестрахування всіх видів ризиків; * збільшення кількості вільних економіч-них зон, які можна опорою базою становлення іноземних інвесторів і прямих інвестицій; * забезпечення стабільних умов оподаткування, причому як для іноземних, але й від інших підприємств; * розробка законодавчого акта про забезпечення контрактних прав при розгляді спорів із приводу виконання ув’язнених у відповідність до встановленим порядком контрактів. З метою сприяння інвестуванню проектів із розробці з корисними копалинами інших природних ресурсів, Урядом передбачається створення законодавчої бази для до переходу до залучення іноземних інвестицій через концесії, і навіть визначення права приватної власності на грішну землю під об'єктами, які продлежат приватизації приватними інвесторами. Важливим правовим документом, який регламентує стосунки між суб'єктами інвестиційної діяльності є міждержавне угоду «Про режим сприяння та поглибленням взаємної захисту інвестицій ». Такі Угоди є гарантом надання справедливого статусу інвестиціям та його захисту біля іншої іноземної держави. Вони підписано вже з 40 країнами світу. Багато проектів угод перебуває на стадії ратифікації. Хочеться вірити, що у вже майбутньому ці заходи і кроки дадуть бажаного результату .