Инновационный проект організаційну структуру управління у фірмі Мебель

ДОНЕЦЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛЕНИЯ.

ІННОВАЦІЙНИЙ ПРОЕКТ ПО ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРЕ УПРАВЛІННЯ У ФИРМЕ.

" МЕБЛІ «.

Виконав студент грн. МНС-96−6.

Цыганенко Б.П.

Донецьк 1999.

" Структура управління організацією ", чи «організаційну структуру управління «(ССУ) — одне з ключових понять менеджменту, тісно що з цілями, функціями, процесом управління, роботою менеджерів і розподілом з-поміж них повноважень. У межах цієї структури протікає весь управлінський процес (рух потоків інформації та прийняття управлінські рішення), у якому беруть участь менеджери всіх рівнів, категорій та фахової спеціалізації. Структуру можна порівняти з каркасом будинку управлінської системи, збудованим у тому, щоб усе які у ній процеси здійснювалися своєчасно й якісно. Звідси увага, яке керівники організацій приділяють принципам і методам побудови структур управління, вибору їх типів і деяких видів, вивченню тенденцій зміни й художніх оцінок відповідності завданням организаций.

Під структурою управління розуміється упорядкована сукупність стійко взаємозалежних елементів, які забезпечують функціонування і розвиток організації, як створення єдиного цілого. ССУ визначається як і форма поділу праці й кооперації управлінської діяльності, у межах якої здійснюється процес управління з відповідним функцій, спрямованим влади на рішення поставлених завдань і досягнення поставленої мети. З цих позицій структура управління представляється як системи оптимального розподілу функціональних обов’язків, правий і відповідальності, порядку і форм взаємодії між які входять у її складу органами управління і які працюють у них людьми.

Створення керівником оптимальної структури, для коректною роботи всієї організації, забезпечує якісне і своєчасне виконання поставлених перед колективом цілей і завдань. Залежно від цього, як сформована ССУ залежить що у виконанні завдань кожного безпосереднього виконавця. Тому ССУ є найбільш важливою частиною цьогорічного роботи менеджера.

Чіпаючи тему побудови ССУ хотів би запропонувати розглянути її в прикладі студентського самоврядування ДонГАУ.

ОПИС ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРЫ УПРАВЛІННЯ ФІРМОЮ «МЕБЛІ «.

Фірма «Меблі «заснована 1992 року й займається виробництвом і які реалізацією меблів. Організаційна структура цієї фірми виглядає таким чином (рис. 1).

Рис. 1. Існуюча схема управління Фірма «Меблі «.

У цій схемі видно, що це відділи працюють незалежно друг від одного й безпосередньо пов’язані з директором. Начальник виробничого відділу займається лише виробничим процесом. Начальник фінансового відділу займається лише фінансовими питаннями фірми і національним питаннями бухгалтерії і звітності. Начальник кадрової служби — добором кваліфікованих работников.

ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ УПРАВЛІНСЬКИХ СТРУКТУР.

Ключовими поняттями структур управління є елементи, зв’язку (відносини), рівні й повноваження. Елементами ССУ може бути як окремі працівники (керівники, фахівці, службовці), і служби або органи апарату управління, у яких зайнято ту чи іншу кількість фахівців, виконують певні функціональних обов’язків. Є дві напрями спеціалізації елементів ССУ: а залежність від складу структурних підрозділів організації вычленяются ланки структури управління, здійснюють маркетинг, менеджмент виробництва, науково-технічного прогресу тощо.; б) з характеру загальних функцій, виконуваних в процесі управління, формуються органи, займаються плануванням, організуючі виробництво, працю й управління, контролюючі всі в организации.

Стосунки між елементами структури управління підтримуються завдяки зв’язкам, які сьогодні прийнято підрозділяти на горизонтальні і вертикальні. Перші носять характер узгодження та є одноуровневыми. Другі - взаємини підпорядкування. Необхідність у яких виникає при иерархичности побудови системи управління, тобто за наявності різних рівнів управління, кожному у тому числі переслідуються свої цели.

При дворівневої структурі створюються верхні ланки управління (керівництво організацією загалом) і низові ланки (менеджери, безпосередньо керівні роботою виконавців). При трьох і більше рівнях в ССУ формується так званий середній шар, який у часи чергу, може складатися з кількох уровней.

У структурі управління організацією різняться лінійні і функціональні зв’язку. Перші суть відносини з приводу ухвалення і реалізації управлінських рішень та руху інформації між так званими лінійними керівниками, тобто особами, повністю відповідають за діяльність організації, або її структурних підрозділів. Функціональні зв’язку сполучаються з тими чи інші функціями менеджменту. Відповідно використовується такого поняття, як повноваження: лінійного персоналу, штабного персоналові та функціональні. Повноваження лінійних керівників дають підстави вирішувати питання розвитку підпорядкованих їм громадських організацій і підрозділів, а також віддавати розпорядження, обов’язкові до виконання інших членів організації (підрозділів). Повноваження штабного персоналу обмежуються правом планувати, рекомендувати, радити або помагати, але з наказувати інших членів організації виконувати їх розпорядження. Якщо того чи іншому працівникові управлінського апарату надається право приймати рішення та робити дії, зазвичай що їх лінійними менеджерами, то здобуває звані функціональні полномочия.

Між усіма згаданими вище складовими ССУ існують складні відносини взаємозалежності: зміни у кожної їх (скажімо, числа елементів і рівнів, кількості й правничого характеру зв’язків і повноважень гілок працівників) викликають необхідність перегляду решти. Тож якщо керівництвом організації прийняте рішення запровадження у ССУ нової інституції, наприклад, відділу маркетингу (функції раніше хто б виконував), потрібно одночасно з відповіддю ми такі питання: які завдання вирішуватиме новий відділ? кому він безпосередньо підпорядкований? які органи влади та підрозділи організації будуть доводити перед ним необхідну інформацію? на яких ієрархічних рівнях буде представлено нову служба? якими повноваженнями наділяються працівники нового відділу? які форми зв’язків повинні бути між новим відділом та інші отделами?

Збільшення кількості елементів і рівнів в ССУ неминуче призводить до багаторазовому зростання кількості і труднощі зв’язків, що виникають у процесі прийняття управлінські рішення; наслідком цього нерідко є уповільнення процесу управління, що у сучасних умовах тотожний погіршення якості функціонування менеджменту организации.

ВИМОГИ, ЗАПРОПОНОВАНІ До СТРУКТУРЕ УПРАВЛЕНИЯ.

До структурі управління пред’являється безліч вимог, що відбивають її ключове для менеджменту значення. Вони враховуються в принципах формування ССУ, розробці яких неможливо було присвячено чимало робіт вітчизняних авторів в дореформений період. Головні з цих принципів можна сформулювати наступним образом.

1. Організаційна структура управління має передусім відбивати цілі й завдання організації, отже, бути що була провадження й його потребностям.

2. Слід передбачати оптимальне розподіл праці між органами управління й окремими працівниками, що забезпечує творчий характер праці та нормальну навантаження, і навіть належну специализацию.

3. Формування структури управління слід пов’язувати з визначенням повноважень і персональної відповідальності кожного працівника і органу управління, з встановленням системи вертикальних і горизонтальних перетинів поміж ними.

4. Між функціями і обов’язками, з одного боку, і повноваженнями і відповідальністю з іншого, необхідно підтримувати відповідність, порушення якого призводить до дисфункції системи управління у целом.

5. Організаційна структура управління покликана бути адекватної соціально-культурної середовищі організації, яка надає значний вплив на рішення про рівня централізації та деталізацію, розподілу повноважень і відповідальності гілок, ступеня самостійності масштабів контролю керівників держави і менеджерів. Практично це, що спроби сліпо копіювати структури управління, успішно функціонуючі за іншими соціально-культурних умовах, не гарантують бажаного результата.

Реалізація цих принципів означає необхідність урахувати для формування (чи перебудові) структури управління безлічі різних чинників на ОСУ.

ЗНАЧЕННЯ І ЗАВДАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОГО ПРОЕКТИРОВАНИЯ Без розвитку методів проектування структур управління Утруднено подальше удосконалення системи керування і підвищення ефективності виробництва, оскільки:. По-перше; за умов у низці випадків не можна оперувати старими організаційними формами, які задовольняють вимогам ринкових відносин, створюють небезпека деформації самих завдань управління;. По-друге, до сфери хазяйновитості управління технічними системами.

Комплексний підхід до вдосконалення організаційного механізму раніше багато в чому подменён зусиль для впровадженню та використання автоматизованих системам управління.. По-третє, створити структуру має спиратися як на досвід, аналогію, звичні схеми й інтуїцію, а й у наукові методи організаційного проектування;. По-четверте, проектування найскладнішого механізму — механізму управления.

— має покладатися на фахівців, володіють методологією формування організаційних систем.

При розробки принципів, і методики проектування структури як застиглого набору органів, відповідних кожної спеціалізованої функцій управління. Воно передусім включає систему цілей та його розподіл між різними ланками. Так само як склад підрозділів, що у певних зв’язках, і стосунках між собою; розподіл відповідальності. Важливими елементами структури управління є комунікації, потоки інформації та документообіг в организации.

ІННОВАЦІЯ У СТРУКТУРЕ УПРАВЛІННЯ ФІРМА «МЕБЛІ «.

Враховуючи всі вищесказане і практику роботи у управління фірмою «Меблі «я пропоную внести не суттєві, мій погляд, зміни у ССУ (рис. 2).

Рис. 2. Нововведення у структурі управління фірма «Меблі «.

У цій схемі вводять нові посади. Помічник директора, який займатиметься справами, які вимагають безпосереднього втручання директори та вести справи в самісінький його отсутствие.

Маркетинговий відділ, який займатиметься вивченням ринкового сегмента. Але це модель неспроможна працювати у спосіб як потрібно реально оцінювати життя й займатися як вивченням ринку, а й збутом товару, продукции.

Реальна схема управління виглядатиме в такий спосіб (рис. 3).

Водиться нова посаду начальника на збуті, який займатиметься проблемами збуту виходячи з маркетингові дослідження відділу маркетинга.

Рис. 3. Запропонована реальна схема управління фірма «Меблі «.

ВЫВОД.

Структуру можна вибирати і збагнути лише при широкому, комплексному підході до змін підприємства його оточуючої среды.

Як свідчить досвід, процес внесення корективів в організаційну структури управління повинен предусматривать:

V Систематичний аналіз функціонування організації та її середовища для виявлення проблемних зон. Аналіз може базуватися на порівнянні конкуруючих чи родинних організацій, які мають інші сфери деятельности;

V Розробку генерального плану вдосконалення організаційної структуры;

V Гарантію те, що програма нововведень містить максимально прості і пропозиції по изменению;

V Послідовну реалізацію планованих змін. Запровадження незначних змін має високі шанси на успіх, ніж зміни великого характера;

V Заохочення підвищити рівень інформованості співробітників, що дозволить їм оцінити свою причетність і, отже, посилить їх відповідальність за намічені зміни. ———————————;

Начальник кадрової службы.

Начальник фин. отдела.

Начальник виробничого отдела.

Директор

Начальник отдела.

сбыта.

Начальник отдела.

маркетинга.

Помічник директора.

Начальник кадрової службы.

Начальник фин. отдела.

Начальник виробничого отдела.

Директор

Начальник отдела.

маркетинга.

Помічник директора.

Начальник кадрової службы.

Начальник фин. отдела.

Начальник виробничого отдела.

Директор