Структурно-логические конспекти по навчальним дисциплінам: за та запровадження проти

Структурно-логические конспекти по навчальним дисциплінам: за і боротьбу проти.

В зараз у Росії триває становлення нової виборчої системи освіти. Цей процес відбувається орієнтований входження у світове освітній простір супроводжується суттєвими змінами у педагогічної теорії та практиці. Відбувається зміна освітньої парадигми: пропонуються інший зміст, інші підходи, інакші взаємини до організації процесу тощо. Паралельно йде інтенсивний пошук і освоєння нових форм навчально-методичне забезпечення процесу, вкладених у підготовку фахівців психолого-педагогічного профілю.

В останнім часом стає популярними навчальні посібники в вигляді опорних конспектів (напр., Хоруженко К. М. Світова художня культура. — М.: «Владос », 1999; Черняк В. З. Економіка.- М.: «Владос », 2000 та інших.). Запропоновані авторами альбоми структурно-логических схем по різним предметів можна зарахувати до російським навчально-методичним матеріалам нової генерації. Їх використання має низку як позитивних, і негативних наслідків. Тому, на погляд, необхідно виділити можливості та обмеження застосування матеріалів навчальної практике.

Представление інформацією структурно-логічною формі має низку переваг проти линейно-текстовым викладом навчального матеріалу. Серед таких переваг можна назвати следующие.

Во-первых, при лінійному побудові текстовій інформації це часто буває важко визначити структуру досліджуваного явища, виділити суттєві зв’язок між його компонентами. Це складне становище значною мірою долається при заміні словесного описи оформленням його вигляді таблиць, а краще — схем.

Во-вторых, таке перетворення навчального тексту є найвищою мірою ефективний прийом, активизирующий мислення учащегося.

В-третьих, поруч дослідників було встановлено, що провідне ланка мисленнєвої діяльності становить особлива форма аналізу — аналіз через синтез. Ця операція лежить в основі глибшого засвоєння і розуміння навчального матеріалу шляхом його знакового моделирования.

В-четвертых, у цьому посібнику використовується добре відомий у науці, і практично спосіб схематичної візуалізації інформації. Звісно ж, що знання цього приймання й тим паче навик практичного володіння ним кожним учням допоможе глибшого оволодінню предметом педагогічної психології; сприятиме формуванню більш раціональних прийомів роботи з навчальним матеріалом вообще.

В-пятых, у низці психологічних досліджень виявлено, що структурирование (1) і схематизация (2) текстовій інформації є найважливішими компонентами мнемического дії, що є основою процесу запоминания.

В-шестых, наглядно-образная форма подання сприяє кращому її запоминанию.

В-седьмых, як свідчить досвід, уявлення навчальної інформацією системі структурно-логических схем виступає досить ефективним засобом організації та активізації самостійної роботи обучающихся.

В-восьмых, запропонована у цьому посібнику форма структурування матеріалу допомагає швидше сформувати в учня цілісну картину досліджуваного предмета. Це створює основу для подальшої організації процесу засвоєння навчального предмета до необхідної глубины.

Справедливости слід відзначити, що структурно — логічна форма уявлення навчальної інформації має і кілька недостатков.

Во-первых, будь-який схематизм сприяє деякою спрощеності розуміння чогось. Це може створити ілюзію у учнів, що з вивчення предмета предосить зображеного материала.

Во-вторых, абсолютизація навчальних посібників, побудованих по принципу логико-структурного моделювання, може негативно спричинити формування професійного мислення та мови. Ця обставина важливо враховувати у зв’язку з тим, що є принципові розбіжності між гуманітарним і природничонауковим стилями мышления.

В-третьих, частини матеріалу дуже важко «піддаються «структуризації, що перешкоджає розробку цілісного курсу з допомогою схем.

В-четвертых, схематичне форма уявлення навчального матеріалу може повною мірою відповідати нею «кодируемому «змісту. Наприклад, знання про процеси досліджуваних явищ (формування досвіду, розвиток мислення та т.п.) «вимагають «інший форми схематизації, ніж просто знання про факти, явищах, їх властивості і т.п.

Из вищевикладеного слід, що найкращі результати під час процесу можна лише за оптимального поєднанні різних способів подання: текстовій і структурно-логічною. Проте, в час для підготовки навчально-методичних посібників превалює линейно-текстовый спосіб їх викладу. Безсумнівно, цю обставину значно утрудняє підвищення якості освіти.

Эти обставини, на погляд, і підштовхують багатьох авторів до логико-структурному способу презентації навчальних курсів. Проте, зрозуміло також, що авторами схеми є не остаточний, та якщо з можливих варіантів розв’язання поставлених задач.

По всіма ознаками, що така посібники можуть прислужитися як із підготовки до прослуховування лекційного матеріалу студентами, так відновлення у пам’яті засад викладеного курсу. З іншого боку, посібники як опорних конспектів доцільно використовувати й на практичних заняттях контролю глибини засвоєння матеріалу. Такі матеріали можуть корисні студентів у процесі самостійної праці та підготовки здатися заліків й екзаменів.

В час нами також здійснена спроба розробки опорних конспектів з таких предметів як «Загальна психологія », «Педагогічна психологія », «Теорії навчання », «Психологія спілкування «та інших. Ці науково-методичні розробки вже неодноразово використовувались у ході викладання відповідних курсів. Нагромаджений досвід їх практичного застосування дозволяє укласти, що є підстави взято в основі під час виготовлення дидактичних коштів із застосуванням слайдів і плівок проекційної апаратури (слайдоскопа, оверхеда) і мультимедійних комп’ютерних технологій.

Айсмонтас Б.Б., кандидат педагогічних наук. Структурно-логічні конспекти по навчальним дисциплінам: за і против.