Скелетон

Скелетон.

Название однієї з видів швидкісного спуску — скелетон походить від англійського skeleton, що у буквальному значенні означає скелет, каркас. Узвіз з гір на тобоггане — непотрібних дерев’яних санях, поширених серед канадських індіанців, — прабатько однієї з найстаріших зимових видів спорту. У літературі її появу належать до XVI віці. Відомості про спортивних змаганнях саночників датуються серединою ХІХ століття, коли британські туристи в Швейцарських Альпах почали спускатися на санях по засніженим гірським схилах. У 1883 року у Давосі - швейцарському гірському курорті - відбулися перші міжнародні змагання саночників. Відомі різні варіанти саней для швидкісного спуску з гір спеціальними трасам. Одне з цих варіантів — скелетон, являє собою сани зі сталевими полоззями і обтяженою рамою — до 50 кг, довжиною 70 див і завширшки 38 див, без рульового керування, у яких спортсмен лежить головою уперед, у напрямі руху, долілиць, використовуючи керувати саньми спеціальні шипи на черевиках. Перші сани-скелетон були сконструйовані в 1887 року у Санкт-Моріці, Швейцарія. Змагання з спуску з гір на скелетоне стали проводитися в Креста-Ран поблизу Санкт-Морица. Змагання з скелетону проводилися лише з боку чоловіків. У 1890 року свої перші змагання саночників провів заснований австрійському місті Інсбруку Академічний альпійський клуб. У 1913 року було освічена Міжнародна асоціація тобоггана. У 1914 року відбувся перший чемпіонат Європи з санному спорту. 1923;го на конгресі, проведеному Парижі, делегати, які представляли саночників Великобританії, Канади, США, Німеччині й Швейцарії, створили Міжнародну федерацію бобслею і тобоггана — ФИБТ, що протягом досить тривалого керувала розвитком як бобслею, і санного спорту. Змагання з скелетону були у програму II зимових Олімпійських ігор, що проводилися Санкт-Моріці в 1928 року. Першим олімпійським чемпіоном у тому виді спорту став Дженнисон Хітон, США. Срібну медаль завоював молодший брат переможця — Джон Хітон, США, а бронзову — Девід Ерл оф Нортеск з Великобританії. Вдруге, в останній раз, олімпійські нагороди у змаганнях з скелетону спортсмени заперечували 20 років — в 1948 року, причому знову у Санкт-Моріці - на V зимових сучасних Олімпійських іграх, річ у тому, що у Санкт-Моріці була єдина траса для скелетона, що відповідає міжнародним правилам. Володарем золотий олімпійської медалі в 1948 році став італійський спортсмен Ніно Биббия. Бронзовий нагорода дісталася Джону Грэммонду з Великобританії, а срібну медаль — другу у житті - завоював 39-річний американець Джон Хітон — той самий, що у 19-річному віці був другим в цій олімпійської трасі у Санкт-Моріці в 1928 году.