Исследование процесу становлення нових (нетрадиційних) видів спорту

Исследование процесу становлення нових (нетрадиційних) видів спорта

Кандидат педагогічних наук, доцент Президент Федерації кёрлинга Росії К. Ю. Задворнов, Санкт-Петербурзька державна академія фізичної культури їм. П. Ф. Лесгафта, Санкт-Петербург Одна з тенденцій, характеризуючих сучасне вітчизняне фізкультурно-спортивне рух, — поява нових нетрадиційних видів спорту. Особливим чинником при цьому виступає включення багатьох з них (кёрлинга, бейсболу, пляжного волейболу і інших напрямів спорту) у програмі зимових і літніх олімпійських игр.

Вступая в конкуренцію із країнами, мають багаторічні традиції, школу підготовки, розвинену матеріально-технічної бази у цих видах спорту, російські спортсмени можуть досягти успіху за умови створення оптимальної стратегії становлення нових (нетрадици онных) видів спорту. Розробка як і стратегії, з погляду, має опиратися на результати комплексного педагогічного і соціально-економічного дослідження, з якого являются:

1. Феномен виникнення інтересу до нетрадиційним для вітчизняного фізкультурно-спортивного руху видам спорта.

2. Процес становлення нової виду спорта.

В справжньої статті зроблено спробу розгляду з зазначених проблем з урахуванням узагальнення досвіду діяльності одній з національних федерацій по новому олімпійському виду спорту — Федерації кёрлинга России1 (період із 1991 по 1999 р.), і навіть думок фахівців із питань розвитку різних видів спорту [2, 4 — 6, 10, 11].

В дослідженні процесу становлення нових видів спорту, з погляду, доцільно виділити два аспекта:

1. Виявлення чинників, які впливають процес становлення нової (нетрадиційного) виду спорта.

2. Визначення й характеристика етапів становлення нової виду спорта.

Проведенные дослідження дозволяють припустити, що ефективність процесу становлення нового (нетрадиційного) виду спорту визначається комплексом наступних взаємозалежних факторов:

1. Державної поддержки.

2. Олімпійської перспективы.

3. Громадського управления.

4. Природною доступности.

5. Соціальною доступности.

6. Громадського мнения.

7. Спонсорської привлекательности.

8. Конкуренции.

9. Методичного і кадрового обеспечения.

10. Міжнародного сотрудничества.

11. Людського фактора.

Значимость чинника державної становлення нових видів спорту багато в чому вирішальна, оскільки їм це визначаються багато аспектів фінансового, юридичного, нормативного і кадровому забезпеченню цього процесу. Безсумнівно, що державна політика у сфері фізичної культури та спорту, про практичний зміст якої у час ведеться широка дискусія [1, 8], мають забезпечувати можливість задоволення потреб населення різні види физкультурноспортивної деятельности.

Социальная значимість будь-якого нового виду спорту багато чому визначається наявністю у нього «олімпійської перспективи », що реалізується у двох аспектах:

— включенням (чи перспективою включення) виду спорту програму олімпійських игр;

— перспективою завоювання призових місць на офіційних міжнародних змаганнях, і на олимпиадах.

Влияние даного чинника на процес функціонування виду спорту простежується й у зарубіжний досвід. Так, за даними американській пресі [12], обсяг фінансової підтримки, наданою НОК США асоціації кёрлинга цієї країни у 1998 р., удванадцятеро перевищив розміри як і підтримки, наданою 1992 р. (тобто. до із офіційним визнанням кёрлинга олімпійським виглядом спорта).

Важным компонентом процесу становлення нової виду спорту представляється формування структури та механізмів громадського управління, тобто. системи функціонування громадських організацій, здійснюють управління розвитком виду спорту як централізовано (національна федерація), і на місцях (регіональні відділення і федерації). У цьому ступінь впливу чинника громадського управління залежить від наступних составляющих:

— зміст діяльності національної федерации;

— координація діяльності національної федерації з колишніми державними, громадськими структурами і відомчими органами управління фізкультурою і спортом;

— активність діяльності регіональних федерацій (відділень) і їхню взаємодію з потребами національної федерацией.

Несомненно, що успішність розвитку низки видів спорту обумовлена чинником природною доступності, тобто. наявністю природних природних і кліматичних умов (наприклад, для гірськолижного спорту, спорту, низки спор-тивных ігор). До цьому ж чиннику можна вважати і сформовану базу спортивних споруд (наявність котків з штучним льодом і т.п.).

Фактор соціальної доступності входять такі составляющие:

— величину матеріальних витрат, необхідні занять виглядом спорту (вартість інвентарю, екіпірування, оренди спортсооружений);

— наявність в населення достатніх засобів на оплату занять виглядом спорта;

— зацікавленість населення (передусім молоді) в заняттях виглядом спорту, тобто. його популярность.

Представляется, що це чинник має найбільшу значущість забезпечення масовості занять виглядом спорту. Разом про те завоювання високих нагород на міжнародної арені певний період може забезпечуватися цільової підготовкою досить обмеженого контингенту висококваліфікованих спортсменов.

Фактор суспільної думки багато в чому обумовлює вплив чинників соціальної доступності, конкуренції, та спонсорської привабливості. Цей чинник забезпечується діяльністю засобів у двох аспектах:

— формування іміджу виду спорту (буде в діапазоні від високої позитивної оцінки до оголошення виду спорту чуждым);

— розкриття родзинки змагальній боротьби (з урахуванням високопрофесійного комментария).

Становление нового виду спорту багато чому визначається впливом чинника спонсорської привабливості, під яких можна розуміти ступінь зацікавленості потенційних спонсорів, «донорів «і інвесторів у вкладанні коштів у його розвитку. основні напрями вкладення коштів, зазвичай, таковы:

— підготовка та співчуття спортсменів і команд високій кваліфікації у російських і міжнародних соревнованиях;

— проведення соревнований;

— створення елітних клубів для обмеженого і забезпеченого числа занимающихся;

— створення умов масових занять виглядом спорта.

Фактор конкуренції передбачає опосередковане вплив традиційно популярних видів спорту на процес становлення нових. У цьому конкуренція видів спорту проявляється у наступних аспектах:

— під час виборів юними початківцями спортсменами виду спорта;

— при фінансуванні, наданні спортспоруд і т.д.;

— при висвітленні спортивних подій у засобах масової информации.

Эффективное методичне і кадрове забезпечення занять новим виглядом спорту, з одного боку, задовольняє вимога збереження здоров’я котрі займаються, з іншого — є основою підготовки спортсменів високій кваліфікації. Так, стабільно результати китайських гравців в настільний теніс фахівці пов’язують лише з масовістю, але й велику кількість кваліфікованих специалистов-тренеров у країні [7].

Для повної реалізації цього чинника важливим видається включення закладах освіти і наукових физкультурных центрів країни у становлення національних шкіл за новими видам спорта.

Возникновение та розвитку нового виду спорту, зазвичай, був із міжнародним спортивним співробітництвом. У зв’язку з цим прояв чинника міжнародного співробітництва багато чому визначається наявністю конструктивної підтримки з боку міжнародних спортивних федерацій, і навіть зарубіжних спортивних об'єднань, клубів та інших організацій. Спектр такої співпраці може бути максимально широкий і різноманітний [3].

Человеческий чинник у сучасної теорії управління сприймається як одне із важливих для ефективного забезпечення функціонування будь-якої системи [9]. Безсумнівно, що успішність процесу становлення нової виду спорту багато чому визначається фахових знань і вміннями включених до нього людей, і навіть їх особистісними качествами.

Проблема визначення етапів становлення нових нетрадиційних видів спорту (та його характеристика), безсумнівно, вимагає комплексного соціально-економічного вивчення. Важливою складовою останнього, очевидно, — узагальнення досвіду практичної діяльність у даної сфері. Проведене у напрямі дослідження дозволяє припустити, що становлення нової виду спорту включає два послідовних етапу, певних нами як етапи початкового становлення та сталого функціонування виду спорта.

Данные етапи, швидше за все, доцільно реалізовувати на національному й регіональному уровнях.

Основные розділи та напрями діяльності з розвитку нового виду спорту першою етапі - на національному рівні - следующие:

1) формування національної федерації (асоціації, союзу) з вигляду спорту як громадської організації, які забезпечують управління його функціонуванням і спирається на діяльність регіональних відділень (федераций);

2) організація взаємодії федерації з колишніми державними й суспільними органами управління фізичної культурою і спортом країни (визнання федерації останніми, укладати договори про діяльність в розвитку виду спорта);

3) створення опорних центрів з вигляду спорту окремих реґіонах з наступним розширенням географії поширення виду спорта;

4) вступ до міжнародні спортивні федерації з вигляду спорту, включення до програми міжнародного спортивного співробітництва, і навіть інтеграція в систему міжнародних змагань (лише на рівні збірних команд і клубному уровне);

5) формування національної Комплексної програми становлення виду спорту, основними розділами якої являются:

— система фінансового забезпечення функціонування виду спорта;

— матеріально-технічна база для для занять виглядом спорту (спортивні споруди, інвентар, экипировка);

— кадрове і науково-методичне забезпечення (з включенням у структуру діяльності державних навчальні і наукових физкультурных установ, а також із допомогою організації системи підготовки й перепідготовки кадрів по лінії федерации);

— нормативна база для присвоєння спортивних розрядів і звань, тренерських категорій, і навіть діяльності суддівського корпуси та проведення соревнований;

— система організації міжрегіональних і національних змагань з виду спорта;

— комплекс заходів із популяризації виду спорту серед населения.

Спектр розділів і сучасних напрямів діяльності з розвитку нового виду спорту на етапі початкового становлення на регіональному рівнях досить широкий, а именно:

1) формування організаційно-управлінської структури функціонування виду спорту регіоні: створення регіональної федерації як юридично самостійної громадської організації; створення відділу (сектора) з вигляду спорту регіональному спортивному комітеті; організація відділів (секторів) по виду спорту регіональних спортивних відомчих організаціях; розробка комплексної регіональної цільової програми розвитку виду спорта;

2) сприяння формуванню кёрлинговых клубів, секцій і команд у регіоні: при державних відомчих спортивних організаціях (навчальних закладах, армії й т.д.); при спор-тивных спорудах; при недержавних спортивних, комерційних та інших організаціях, і навіть створення нових юридично самостійних спортивних клубів і объединений;

3) формування системи підготовки спортивного резерву (дитячо-юнацький спорт): створення умов та забезпечення діяльності відділень при муніципальних ДЮСШ, ШВСМ, УТР; створення ДЮСШ і груп підготовки молоді при спортивних клубах, спортсооружениях і командах майстрів; створення комерційних груп підготовки й молодежи;

4) підготовка і перепідготовка кадрів фахівців, формування науково-методичною бази на регіоні: з урахуванням державних физкультурных навчальних закладів; з урахуванням регіональної федерації (семінари, курси, конференції тощо.); на міжнародних семінарах і стажування, і навіть ліцензування діяльності тренерів і суддів регіону, створення бази даних із узагальненням кращого вітчизняного досвіду з підготовки спортсменів і специалистов;

5) створення матеріально-технічної бази щодо функціонування виду спорту: оснащення спортсменів спеціальним інвентарем і екіпіруванням; оснащення спортивних споруд спеціальним устаткуванням; будівництво спеціальних спортивних споруд чи перепрофи лирование имеющихся;

6) фінансово-господарську діяльність із залучення коштів на функціонування виду спорту регіоні: ведення власної комерційної діяльності (надання платних фізкультурно-оздоровчих послуг, комерційні змагань тощо.); залучення коштів державних (муніципальних) спортивних та інших організацій; залучення спонсорських коштів; запровадження системи членських взносов;

7) проведення змагань: створення регіональних змагань для дорослих кваліфікованих спортсменів; створення регіональних змагань для дітей і юніорів; проведення регіоні офіційних національних змагань, і навіть традиційних товариських турнірів (у цьому числі міжнародних), офіційних міжнародних змагань (чемпіонатів Європи та світу, етапів Кубка світу); проведення масових змагань для різних вікових груп населения;

8) популяризація виду спорту регіоні: підготовка матеріалів про виді спорту та його подання до засобах масової інформації; проведення показових виступів з вигляду спорту др.

Завершение етапу початкового становлення виду спорту країні характеризується наявністю наступних компонентов:

— сформованої національної структурою функціонування виду спорту із налагодженою системою взаємодії національної федерації з колишніми державними і громадськими органами управління фізичної культурою і спортом країни, а також із своїми регіональними відділеннями (федерациями);

— сформованої на місцях регіональної структурою функціонування виду спорту з системою взаємодії регіональних федерацій з колишніми державними (муніципальними) органами управління фізичної культурою і спортом;

— достатню кількість регіонів, у яких культивується вид спорту, і навіть клубів, команд і секций;

— нагромадженим досвідом организационно-фи нансового забезпечення функціонування виду спорта;

— мінімально необхідним числом спеціальних спортивних споруд (створених, перепрофільованих чи арендуемых);

— певним кадровим потенціалом тренерів, фахівців і суддів, системою їх підготовки й переподготовки;

— сформованій структурою підготовки спортивного резерву (дитячо-юнацький спорт);

— певною кількістю квалифициро ванних спортсменів, функціонуванням інституту збірних команд страны;

— сформованим календарем національних змагань для спортсменів різної квалификации;

— визнанням національної федерації міжнародними федераціями з вигляду спорту, повної інтеграцією вітчизняних спортсменів і команд до системи міжнародних соревнований;

— конкретизацією цілей і завдань наукових досліджень сфері цього виду спорта;

— апробованої системою популяризації виду спорту серед населения.

Следующий етап становлення виду спорту, певний як етап стійкого функциони рования, передбачає реалізацію таких розділів і сучасних напрямів деятельности:

— здійснити програми співробітництва національної федерації з колишніми державними й суспільними органами управління фізичної культурою і спортом країни, а і з відомчими организациями;

— пошуку нових механізмів організаційнофінансового забезпечення функціонування виду спорту (на національному й регіональному уровнях);

— розширення діапазону регіонів, котрі культивують вид спорту, збільшення кількості котрі займаються як наслідок числа клубів, команд і секций;

— розширення мережі спортивних споруд для занять виглядом спорту, і навіть налагодження забезпечення котрі займаються інвентарем і экипировкой;

— підготовка тренерів, фахівців і суддів міжнародного уровня;

— вдосконалення системи ліцензування діяльності тренерів, суддів і спортсменов;

— підготовка спортсменів і команд класу, завоювання призових місць на офіційних міжнародних соревнованиях;

— підготовка і проведення міжнародних змагання у країні (що з міжнародними федераціями з вигляду спорта);

— вдосконалення календаря національних соревнований;

— включення представників національної федерації в керівні органи міжнародних федерацій, в створені в такому разі комісії, суддівські бригады;

— проведення комплексних наукових досліджень про з вигляду спорта;

— вдосконалення системи популяризації виду спорту серед населения.

В рамках проведеного дослідження було вивчено думку фахівців про рівень складності реалізації різних напрямів діяльності з становленню нового виду спорту стосовно двом вищевказаним етапах цього процесу. Ступінь складності тієї чи іншої виду оцінювалася респондентами за одним з чотирьох запропонованих варіантів: як «найвищою мірою складна »; «складна »; «має незначну складність »; «не має будь-якої складності «. У анкетном опитуванні взяли участь 20 фахівців, що працюють у трьох регіональних федераціях кёрлинга (зокрема в рр. Москва і Санкт-Петербург), соціальній та Федерації кёрлинга России.

При аналізі ступеня складності процесу формування організаційної структури респонденти не відзначили жодної складності діяльності з освіті регіональної федерації як самостійної громадської організації. Відкриття сектора з вигляду спорту місцевих спорткомитетах і налагодження взаємодії регіональної федерації з вигляду спорту регіонального державного (муніципального) органу управління спортом також визнається як нескладна діяльність. Разом про те аналогічна діяльність у відомчих спортивних організаціях оцінена респондентами як істотно складна. Ця оцінка зберігається на етапі стійкого функціонування виду спорта.

В розділі організаційно-фінансового забезпечення респонденти відзначили наявність на етапі початкового становлення істотною складності у надходженні коштів на розвиток виду спорту з усіх можливих джерел, саме: від місцевих муніципальних органів управління физкульту рій і спортом, відомчих організацій, спортивних клубів, потенційних спонсорів («донорів », інвесторів), і навіть з допомогою самофінансування що займаються своїх занять, членських внесків і комерційної діяльності. На етапі стійкого функціонування перспектива отримання коштів за ряду перелічених джерел оцінюється також негативно. Одночасно поки що як основних джерел надходження коштів з’являються такі: дотації від місцевих спорткомитетов (підготовка спортсменів, проведення змагань, і навіть фінансування відділень з вигляду спорту ДЮСШ і ШВСМ), вкладення спортклубів (котрі культивують вид спорту). Активізуються і самофінансування занимающи мися своїх занять, і практику збирання членських внесків. Аналізуючи цей етап і його новий джерело — цільове централізоване фінансування підготовки кандидатів до збірні команди країни. Але тут слід зазначити відсутність позитивної динаміки в прояві розвитку виду спорту із боку потенційних спонсорів, що значно пояснюється відсутністю час нормативної бази щодо забезпечення рентабельності фінансових вкладень последних.

В розділі створення матеріально-технічної бази обох етапах становлення виду спорту фахівцями відзначається значна складність будівництва й перепрофілювання спортивних споруд для занять новим виглядом спорту. Звісно ж, що федерації по нетрадиційним видів спорту немає достатніх фінансових можливостей на вирішення даних завдань і їм потрібна підтримки на державному (муніципальному) уровне.

Опыт практичної діяльності фахівців із формуванню регіональної системи підготовки спортивного резерву показує, що її першим ланкою стає група дітей й молоді, створювана ентузіастами в секціях з вигляду спорту. У цьому тренерський склад, зазвичай, не отримує будь-якого винагороди, а займаються не вносять власних коштів. Створення відділень у ДЮСШ (і більше в ШВСМ і УТР) на початковому етапі знають розвитку виду спорту регіоні оцінюється респондентами як істотно складна діяльність (певне, позначається вплив чинника конкуренції). Далі, принаймні популяризації виду спорту, проблемність створення відділень у ДЮСШ піддається суттєвому зниженню. Одночасно, з появою певної конкуренції у доборі дітей у дані відділення, зростає охочих займатися новим виглядом спорту комерційних (абонементних) группах.

Обобщая отримані дані, можна припустити, що в міру становлення нової виду спорту на регіональному рівнях організаційнофінансова структура його функціонування зазнає помітні зміни. На етапі початкового становлення створена регіональна федерація спирається ось на підтримку місцевих спорткомитетов й починає культивувати вид спорту секціях при спортсооружениях і спортивних клубах (зацікавлені як спорту). При цьому надходження коштів у розвиток виду спорту з усіх можливих джерел фінансування значно сложно.

Этап стійкого функціонування характеризується розширенням спектра організацій, котрі культивують вид спорту, особливо завдяки що складається системі підготовки спортивного резерву (ДЮСШ, ШВСМ). У цьому визначаються джерела фінансування, серед яких дотації від спорткомитетов та й клубів все активніше доповнюються самофинансировани їм що займаються своїх занять (оплата оренди спортспоруд та інвентарю, послуг тренера й у змаганнях, і навіть внесення членських взносов).

Заключение

Становлення нового нетрадици онного виду спорту є багатоаспектний процес взаємопов'язаної діяльності державних підприємств і громадських органів управління фізичної культурою і спортом (на національному й регіональному рівнях). У цьому провідної ролі у визначенні стратегії виду спорту повинна відігравати національна федерация.

В різних видах спорту процес їх становлення має безсумнівну специфіку. Разом про те виявлення загальних закономірностей цього процесу дозволить взаимообогатить стратегію розвитку нових нетрадиційних видів спорта.

Список литературы

1. Аристова Л. В. Державна політика у сфері фізичної культури та спорту (Теоретичні проблеми соціальної полі-тики. Особливості державного регулювання) //Теорія і практика фізичної культури. 1999, № 5, з. 2−8.

2. Задворнов К. Ю. До питання теоретичного обгрунтування стратегії становлення нового олімпійського виду спорту в стране//Научные дослідження й розробки в спорті: Вісник академії. Вып.1. — СПб: СПбГАФК їм П. Ф. Лесгафта, 1999, з. 41−45.

3. Іщенко С.А. Теорія і правові аспекти управління міжнародним спортивним рухом //Теорія і практика фізичної культури. 1999, № 4, з. 16−18.

4. Костюков В. В. Розвиток пляжного волейболу у Росії: проблеми, перспективи // Теорія і практика фізичної культури. 1999, № 3, з. 30−32.

5. Нікітін А., Утишева Є. Соціальні аспекти розвитку нетрадиційних і національних видів спорту як серед молоді: Матер. Междунар. форуму «Молодь — Наука — Олимпизм ». — М., 1998, з. 169−170.

6. Полозов А. А. Перенесення гармонії в спорте//Теория і практика фізичної культури. 1999, № 5, з. 36−37.

7. Сверкунова Р. Як робиться у Китае//Спортивные гри, 1990, № 9, з. 34−35.

8. Соколов С. А. основні напрями діяльності місцевих органів влади у розвитку фізичної культури та спорту інших країнах у Росії / Автореф. канд. діс. М., 1998.

9. Соціальний менеджмент: Підручник / Під ред. Д. В. Валового. — М.: ЗАТ «Бізнес школа «Интел-Синтез », Академія праці та соціальних відносин. 1999, з. 348−349.

10. Чуєв В.А. Сучасні існують, та тенденції розвитку жіночого футболу в России//Научные дослідження і розробки він: Вісник академії. Вип. 1. — СПб.: СПбГАФК їм. П. Ф. Лесгафта, 1999, з. 171−173.

11. Эпов О. Г. Тхэквондо: проблеми становления//Теория і практика фізичної культури, 1999, № 2, з. 43−44.

12. Member Dues Increase Approved by Directors //United States Curling News. 1998, May, p. 6.

1 Кёрлинг (Curling) — спортивна гра на льоду, представлена як офіційну посвідку на Олімпіаді в Нагано. Гра зародилася в ХVI столітті у Шотландії. Як показовий вид включалася у програмі зимових Олімпіад 1924, 1932, 1988 і 1992 рр. Вперше гра з’явилася Росії у 1873 р. (як спортивне розвага зарубіжних дипломатів і для підприємців) і проіснувала на початок Першої Першої світової. Федерація кёрлинга Росії створена 1991 р., з 1992 р. російські спортсмени беруть участь у офіційних міжнародних соревнованиях.

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту internet.