О казках М. Є. Салтикова-Щедріна

О казках М. Є. Салтикова-Щедріна

Среди величезного спадщини М. Є. Салтикова-Щедріна найбільш популярними є його казки. Форму народної казки використовували багато письменники до Щедріна. Літературні казки в .віршах чи прозі відтворювали цілий світ народних уявлень, інколи ж укладали у собі сатиричні мотиви, прикладом тому можуть бути казки А. З. Пушкіна. Остросатирические казки створює наразі і Щедрін в 1869-м, соціальній та 1880—1886 годах.

Сказки — підсумок багаторічних спостережень, підсумок всього творчого шляху письменника. Вони сплітається фантастичне і втратило реальний, комічне і трагічне, широко використовуються ґротеск, гіпербола, проявляється дивовижне мистецтво эзопова языка.

Существует думка, що, як у творчості входить у першому плані політичне зміст твори, коли звертають уваги насамперед ідейність, відповідність певної ідеології, забуваючи про художності, мистецтво література починають вироджуватися. Не тому сьогодні маловідомі «ідейні» романи 20—30-х років, скажімо «Цемент», «Соть» й інші? Салтиков-Щедрін вважав, що література — це чудовий засіб у боротьбі. Письменник переконаний, що «література і пропаганда — один і той ж». Салтиков-Щедрін — продовжувач російської сатири Д. І. Фонвізіна, М. А. Радищева, А. З. Грибоєдова, М. У. Гоголя та інших великих письменників. Але він у про свої твори посилив це художнє засіб, надавши йому характер політичного зброї. Від цього книжки були гострими і злободенними. Але вони сьогодні, мабуть, щонайменше популярні, ніж у XIX веке.

Трудно уявити нашу класичну літературу без Салтикова-Щедріна. Це значною мірою цілком своєрідний письменник. «Діагност наших громадських зол і недуг» — так відгукувалися про неї сучасники. Життя він теж знав ні з книжок. Засланий в молодості до В’ятки, Михайле Євграфовичу добре вивчив соціальну несправедливість, сваволю влади. Переконався, що Російська держава передусім піклується про дворянах, а чи не про простий народ, якого сам Салтиков-Щедрін перейнявся уважением.

Жизнь поміщицької сім'ї письменник чудово зобразив в «Панів Головлевых», начальників і — в «Історії одного міста» і багатьох інших творах. Але найбільшою виразності він сягнув у творах малої форми, в казках «для дітей неабиякої віку». Ці казки, як цілком слушно відзначали цензори, — найсправжнісінька сатира.

В казках Щедріна безліч типів панів: поміщиків, чиновників, воєначальників і навіть самодержців. Письменник зображує їх часто цілком безпорадними, дурними і зарозумілими. Наприклад, «Повість у тому, одностайно мужик двох генералів прогодував». З їдкою іронією Салтыков пише: «Служили генерали до якогось реєстратурі… отже, не розумілися. Навіть слів ніяких було невідомо». Зрозуміло, ці генерали щось вміли робити, лише жити за чужий кошт, вважаючи, що булки ростуть на деревьях.

Прав був Чехов, пишучи, що відсталість і недоумкуватість викорінюються з великими труднощами. У сучасної нам реальності часто зустрічаються герої творів Салтыкова-Щедрина.

А російський мужик — молодець. Він вміє, все може, навіть суп в пригорщі зварить. Але його не щадить сатирик за смиренність і низькопоклонство. Генерали змушують цього здоровенного мужичину вити самого себе мотузку, ніж втік. І тому покірно виконує приказ.

Если генерали затрималися у острові без мужика за своїй волі, то дикий поміщик, герой однойменної казки, постійно мріяв позбутися нестерпних мужиків, від яких йде поганий холопський дух. Нарешті мужицький світ зник. І залишилося поміщик сам-один. І, звісно, здичавів, втратив людську подобу. «Весь він… обріс волоссям… а пазурі в нього стали, як залізні». Натяк автора цілком ясний: працею селян живуть поміщики. І тож сьогодні в них всього досить: селян, хліба, і худоби, і землі. Усе це відібрано у селян, а головне — віднята свобода.

Салтыков-Щедрин неспроможна не хоче змиритися про те, що занадто терплячий, забитий і темний. І тому виводить «панів» в карикатурному світлі, показуючи, що це неправда вже вони страшны.

В казці «Медведь на воєводстві» зображений Медведь, який своїми нескінченними разоряющими селян погромами вивів чоловіків із терпіння, і вони посадили його за рогатину, «здерли шкуру». Ідея казки у тому, що у бідування народу винувато самодержавство взагалі, Не тільки •жорстокі чи похмурі чиновники.

Основной художній прийом на казках Салтикова-Щедріна — алегорія. І те, що Медведь виявився на рогатині, символічно. Це своєрідний заклик народу до боротьби за своїх прав і свободы.

Также й у казці «Коняга» образ заморенной непосильним працею коня представлений народ-труженик, «сіяч і хранитель» від рідної землі, безмежних її просторів, створює її вроду й багатство. А «Пустопляси» — краснобаи-народники, які на словах співчувають трудовому народу, його тяжкого становища, але в справі ведуть той самий паразитичний спосіб життя, як і господа.

Сказка-символ, що у алегоричній формі узагальнює викривальний пафос відсталого самодержавного ладу у Росії, — «Богатир». Сподіваються «людці» на Богатиря даремно: спить Богатир. Не приходить вона до ним допоможе і коли пожежа спалив російську землі і коли ворог її у напав, і коли голод стався. Лише на самій свої сили потрібно розраховувати «людишкам». А Богатир в дуплі не прокинеться, так як гадюки їй усе тулуб проїли. Піднімайся, Иван-богатырь, захищай землю рідну, думай своєї головою про її будущем.

Каким б не було ставлення творчості Салтикова-Щедріна в наші дні, але досі доріг нам письменник-сатирик своїм коханням народу, чесністю, бажанням зробити життя краще, вірністю ідеалам. Багато його образи стали близькими і зрозумілими нам сьогодні. Хіба звучать українські й нині гіркою правдою слова з казки «Дурню» героя її, що «зовсім не дурень, лише підлих думок він не бачить, від того вона до життя пристосуватися неспроможна»? Через півстоліття М. Горький говорив про значення творчості М. Є. Салтикова-Щедріна: «Необхідно знати історію міста Глупова — це наша російська історія; і взагалі не можна зрозуміти історію Росії на другий половині ХІХ століття без допомоги Щедріна — самого правдивейшего свідка нашої духовної злиднів і неустойчивости…».

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.