Своеобразие романтизму М. Горького вісі оповідань «Макар Чудра» і «Стара Ізергіль»

Своеобразие романтизму М. Горького вісі оповідань «Макар Чудра» і «Стара Изергиль»

Только красуні можуть добре співати, — красуні, котрі люблять жити.

М. Горький М.

Горький ввійшов у російську літературу блискавично й яскраво. Його ранні розповіді «Макар Чудра» і «Стара Изер-гиль» є чудовими зразками романтизму «нового етапу». Автор добре знає традиції російської класичної літератури, твори А. З. Пушкіна та М. Ю. Лермонтова, але, живе у іншу епоху, Горький створює свій особливий пафос на традиційному матеріалі. Романтичні герої письменника — це багато переживши упродовж свого віку циган Макар Чудра, стара Ізергіль і навіть герої їх легенд Зобар і Радий так, Ларра і Данко.

Действие обох оповідань розгортається і натомість вируючого моря, степового вітру, тривожною осінньої ночі. Самі оповідачі, здається, не претендують на винятковість. Вони скоріш відводять собі роль мудрих споглядальників життя, але автобіографічний герой, слухає їх легенди, дає оцінку самим оповідачам та його фантастичним героям. Макар Чудра — скептик, розчарований в людях. Багато поживши і побачивши, він цінує лише свободу. Це єдиний критерій, яким Макар зміряв людську особистість. Навіть є абсолютною вартістю для Чудры, якщо втрачені воля. Радда і Лойко Зобар — герої легенди, розказаної Чудрой, теж ставлять свободу вище життя і кохання. Жертвуючи життям і щастям, герої не знають, навіщо їм потрібні свобода. Воля називається як реальність, бо як дати їй раду, герої не замислюються.

Ларра з оповідання «Стара Ізергіль» зрештою тяготиться безцінним задарма — свободою та безсмертям. Автор стверджує, що індивідуалізм та любить самотність не можуть дати щастя. Ларра сприймає свою свободу від людських законів як покарання, тому що йому ні з ким розділити безмежну волю. Поступово автор підводить читачів до думки, що самітність обтяжує людини, стає його хрестом, від якої немає порятунку. Горький розвінчує романтичного індивідуаліста. Його себелюбство і непомірна потяг до особистої свободи наводять Ларру до від суспільства людей.

Автор зіпсований і приклад романтичного героя, беззавітно відданого людям. Данко в ім'я любові народу жертвує своїм життям. «Що зроблю я для таких людей?! — сильніше грому крикнув Данко. І раптом воно розірвав руками собі груди і вирвав з неї своє серце й високо підняв його над головою». «Воно палало так яскраво, як сонце, і яскравіше сонця, й усе ліс замовчав, освітлений цим факелом великої любові до людей, а пітьма розлетілася від світла його й там, глибоко у лісі, тремтяча, впала в гнилої зів болота. А люди, здивовані, стали як каміння».

Традиционно романтичний герой загинув за зіткненні з і дійсністю. Данко віддає своє життя в ім'я щастя людей, не потребуючи їхньої подяки й пам’яті. Це справа обраних, вони пишалися і безкорисливі. Людський пам’ять неспроможна окупити їх загибель, і тільки легенда оспівує ім'я Данко, подібно былинному герою. Ізергіль, котра цю легенду, сама поринає у романтичність. Вона впевнена, що залишила слід людських серцях. Але автобіографічний герой розвінчує і його, показуючи безглуздість існування, егоїзм і себелюбство героїні. Постарівши і згадуючи про колишньому, вона пожвавлюється, очі її тьмяні і безжиттєві. Отже, Горький як малює різні типи романтичних героїв, а й оцінює їх вчинки, розвінчує ореол загадковості і привабливості — у тому особливість та новаторство його романтичного спадщини.

Ранние розповіді Олексія Максимовича з’явилися яскраву сторінку у творчості й у класичної російської літератури загалом. Краса і свіжість авторської промови заворожує, змушує обдумати сенс буття, А фраза Ізергіль «У житті, чи ти, завжди є подвигам» стала довгі роки абсолютної істиною.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із російського сайту internet.