Статеві злочини - зґвалтування

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦИИ.

ВОЛОДИМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНИВЕРСИТЕТ.

КАФЕДРА ГАЛУЗЕВИХ ЮРИДИЧНИХ ДИСЦИПЛИН.

ЗЛОЧИНУ ПРОТИ СТАТЕВОЇ СВОБОДИ І СТАТЕВОЇ НЕПРИКОСНОВЕННОСТИ.

ЛИЧНОСТИ.

(ИЗНАСИЛОВАНИЕ) РЕЦЕНЗЕНТ:. .. .. .. .. .. .. .. .. .. .

ДИПЛОМНА РАБОТА:

СТУДЕНТКИ 5 КУРСА.

.. .. .. .. .. .. .. .. .. .. .. .. .. .. ... .

НАУКОВИЙ РУКОВОДИТЕЛЬ:

ЛІКАР ЮРИДИЧНИХ НАУК,.

ПРОФЕССОР.

ДАТА ЗАХИСТУ:. .. .. .. .. .. .. .. ... .

ОЦІНКА. .. .. .. .. .. .. .. .. .. .. .. .

р. ВЛАДИМИР.

ПЛАН:

| |СТОРІНКИ: | |ЗМІСТ: | | | | | |ЗАПРОВАДЖЕННЯ |3 -5 | |Злочини проти статевої волі народів і | | |недоторканності історія кримінального права Росії |6 — 11 | | П. Загальна характеристика |12 — 18 | | Ш. Зґвалтування й його кримінально-правова | | |характеристика. |19 — 58 | |Відмінність його від інших насильницьких злочинів | | |Проблеми теорії та практики |59 — 66 | |ВИСНОВОК |67 — 69 | | | | |Додаток: 1. Карта 1 |70 | |Схема 1 |71 | |Схема 2 |72 — 73 | |Бібліографія: 1. Наукова література |74 — 75 | |Нормативні акти |75 | |Матеріали юридичної практики |75 — 76 |.

…1 жовтня 1996 р. Військовим судом Московського військового округу засуджені Блохін М., Блохін Проте й Татарочкин. Як у вироку, Блохін М. І Блохін На стані сп’яніння і неповнолітній Татарочкин проводжали знайому Блохіна А. — І. Проходячи через ліс, Блохін А. схопив І., затиснув таким балакучим рота, завдав кілька ударів, повалив на грішну землю і згвалтував. Після цього Блохін А. запропонував зробити статевої акт з І. Блохіну М. Скориставшись тим, що іракський опір із боку потерпілої було придушене, Блохін М. двічі зробив із нею статеві акти. Потім Блохін, А метою приховати досконале згвалтування задушив І. вже мертвої завдав в область серця два удару ножем. Татарочкин весь цей час за вказівкою Блохіна А. був у кількох метрах, спостерігаючи за оточуючої обстановкою із єдиною метою своєчасного попередження появу сторонніх лиц. 1]. .

Не дивлячись на зовнішній спокій, на форумі нашу звичність сприйняття інформації насильство, ми здригаємося щоразу, вислуховуючи новини про таких злочинах. Ми постійно, нехай не явно, але боїмося за себе" чи ж побоюємося про життя, здоров’я своїх близьких. Нас не перестає дивувати вся безглуздість і лють цих злочинів, цинізм, з яких вони совершаются.

Конституція РФ (гол. П) які з загальновизнаними принципами та аналогічних норм міжнародного права проголосила «права кожного життя, охорону гідності особистості, волю і особисту неприкосновенность…"[2] як однієї з основних напрямів у діяльності держави. Проявом пріоритету зазначеного завдання є, зокрема, місце, відведений у Кримінальному Кодексі РФ у його особливою частини злочинів проти особистості, зокрема і злочинним зазіханням проти статевої волі народів і неприкосновенности.

І тоді водночас число насильницьких статевих злочинів неухильно зростає. Чи ж тільки лише у Володимирській Одеській області було скоєно 83 згвалтування, і за год[3], що на 5,1% більше, ніж у 1998 р. У цьому найбільше даних злочинних зазіхань було зафіксовано у Олександрівському районі - 20 злочинів. Отже, зростання проти даними 1998 р. становив 25% протягом року. Найменше згвалтувань спостерігалося в Кольчугинском районі - 3 протиправних діяння. Але, погоджується з співвідношенням кількості що у районі людей, число злочинів протягом року виросло на 200% проти 1998 р. Далі за зростаючій йдуть Судогодский, Камешковский, Ковровский райони, у яких відповідно чотири, шість, десять згвалтувань, що у період 1998;1999 рр. У цьому кількість злочинів протягом року на 100%, 200% і 150% районами. На одному лише Ленінському районі р. Володимира протягом року був скоєно 7 згвалтувань, у разі зростання 75% за рік. У цьому завжди слід, що злочину проти статевої волі народів і статевої недоторканності входять до групи найбільш латентних і дані, якими оперуємо остаточно не відбивають реальну ситуацію як у області, і країною в целом.

Як кажуть проблема зростання статевих злочинів у значною мірою актуальна. Шляхи її вирішення шукали в різних етапах розвитку та реалізації норм права. Процес цей притаманний законодавчих актів всіх держав. У той самий час ці мерзенні злочину відбуваються, і з кожним роком зростає ступінь жорстокості, знущань стосовно жертві. У що ж причина як і «вічності» таких преступлений?

Витоки цієї проблеми лежать у суспільстві. Постійно оберігаючи себе і своїх близьких, прагнучи дістати хоча б деякі життєвих благ, людина стає агресивним, дедалі більше застосовує силові на методи вирішення своїх проблем. Звідси й нинішня поширеність насильства, й жорстокості, проте, не так думати, що тільки сьогоднішні наших проблем вирішені, настане повне моральне і криминологическое добробут. Це зовсім негаразд, оскільки злочинство й, зокрема злочинну насильство вічні, а вічні вони оскільки зберігаються котрі живлять їх джерела. У такому суспільстві завжди будуть окремі люди чи групи, незадоволені своїм існуванням, своїм статусом, матеріальної забезпеченістю, перспективами собі своїх дітей тощо. Зазвичай, це погано адаптовані люди, причому їх неадаптированность проявляється у надзвичайно широкому діапазоні: від непристосованості до даних умовам представників національних меншин до неприйняття, зокрема самонеприятия, у сфері сексуальних відносин. Саме тому рівень насильства, й жорстокості завжди буде підтримуватися. Про це свідчить кримінологічна ситуація навіть у таких процвітаючих благополучних країнах, як, наприклад, навіть Италия.

Однак точно можна змінити характер жорстокості, локалізувати її, стримувати у межах, швидко й уміло реагувати деякі спалахи насильства. Зокрема цього можна домогтися шляхом застосування норм кримінального закону. Саме звідси йтиметься у моїй дипломної роботі. У той самий час не можна забувати тому, що суб'єкт злочину — це людина. І причини, що спонукали його до здійснення злочинного діяння можуть лежати в його свідомості, перебувати у дитячих спогадах, інших і переживаннях і породжуватися різними ситуаціями. Тому норми кримінального права тут має діяти у прямому контакті зі знаннями психології, медицини та інших наук.

Свобода і недоторканність людини — поняття дуже багатогранне. Воно, зокрема, втягує й статеву волю і недоторканність, т. е. право дорослої людини, самому вирішувати, з хто, і як і формі задовольняти свої сексуальні потреби, право, як дорослого, і неповнолітнього (малолітнього) на статеву недоторканність. Сексуальні відносини становлять невід'ємну сферу людського життя. Вони регулюються переважно у вигляді норм моралі (моральності), почасти (побічно) — нормами сімейного законодавства і як реалізуються в шлюбних і позашлюбних взаємовідносинах статей. Уловное право нема позитивного регулятора статевих (сексуальних) відносин, воно лише встановлює заборона здійснювати діяння, які суперечать які у суспільстві принципам так званої статевої основі моралі й природним правилам людського суспільства. Разом про те встановлення кримінальної відповідальності скоєння діянь, зазіхаючи на статеву недоторканність важливим і статеву свободу людини, зрештою виконує роль регулятора сексуальних відносин. ———————————;

[1] Див.: Бюлетень Верховного Судна РФ. 1997. N 8. З. 9.

[2] Конституція Російської Федерації. — М.: Новий юрист, 1999. З. 8.

[3] Див.: Карта 1.