Особенности попереднього слухання під час розгляду справи судом з участю присяжних заседателей

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦИИ.

Алтайский державний университет.

Юридичний факультет.

Кафедра кримінального процесу саме і криминалистики.

Особливості попереднього слухання при.

розгляді справи судом з участием.

присяжних заседателей.

(Реферат).

Виконала студентка 4 курса.

393 группы.

Цырульникова І. С.

Підпис: _______________.

Проверила:

Дудко М. А.

Підпис: _______________.

Барнаул 2003.

Попереднє слухання є ускладненою формою призначення судового розгляду. У статті 229 Кримінально-процесуального кодексу ролі однієї з підстав щодо проведення попереднього слухання названа необхідність розв’язання питання розгляд кримінальної справи судом з участю присяжних засідателів. Встановлено, що ініціювала проведення попереднього слухання може бути як сторона обвинувачення чи захисту, причому клопотання проведенні попереднього слухання то, можливо заявлено стороною, після ознайомлення з такими матеріалами кримінальної справи або після справи з обвинувачувальним укладанням чи обвинувальним актом до суду протягом 7 діб від дня отримання обвинувачуваним копії обвинувального висновку чи обвинувального акта, і сам суд.

До особливостям попереднього слухання під час розгляду справи судом з участю присяжних засідателів можна віднести следующие.

1. Виробництво попереднього слухання регламентується кількома главами Кримінально-процесуального кодексу, а саме главою 33 «Загальний порядок підготовки до судовому засідання», де передбачена можливість проведення попереднього слухання і є підстава його проведення, главою 34 «Попереднє слухання», де встановлено порядок проведення попереднього слухання й ті види рішень, прийнятих суддею попередньому слуханні, главою 35 «Загальні умови судового розгляду», де відповідно встановлено умови попереднього слухання, главою 36.

«Підготовча частина засідання», де регламентується порядок проведення підготовчих дій (перевірка явки до суду, встановлення особи його учасників і т. буд.) до попередньому слухання, статтею 325 «Особливості проведення попереднього слухання», де відповідно встановлено особливості попереднього слухання під час розгляду справи судом з участю присяжних засідателів. Не все умови, передбачені главой.

35 застосовні до попередньому слухання у зв’язку з тим, що має певну специфіку. Наприклад, безпосередність не застосовується — позаяк у попередньому слуханні ніякі докази не досліджуються, гласність — оскільки попереднє слухання завжди закритий, що встановлено статтею 234 УКПК, незмінність складу суду — бо в попередньому слуханні може бути розглянуто одним суддею, а судовому засіданні іншим державам і це буде порушенням закону через специфіку суду присяжных.

2. Підставою проведення попереднього слухання є клопотання обвинувачуваного, і навіть необхідно щоб кримінальну справу було підсудна позичку суб'єкта РФ. Попереднє слухання можна проводити як у ініціативи сторін, і суду. Попереднє слухання має бути обов’язково проведено, є клопотання обвинувачуваного, оскільки це останній етап, коли може бути питання розгляді справи судом з участю присяжних засідателів, коли то, можливо заявлено клопотання розгляді справи судом з участю присяжних засідателів, коли підсудний може відмовитися від розгляду справи судом з участю присяжних заседателей.

Постає питання чи обвинувачуваний заявляти додаткове клопотання проведенні попереднього слухання, коли вже заявлено клопотання розгляді справи судом з участю присяжних засідателів? Ні, оскільки суд сама приймає рішення проведення попереднього слухання, є клопотання розгляді справи судом з участю присяжних засідателів. Також можливо попередньому слуханні, які проводяться з іншого підставі, вирішення питання розгляді справи судом з участю присяжних заседателей.

3. Існують особливі вимоги, що висуваються до судовому засідання в попередньому слуханні. До них относятся:

. Судове засідання завжди закритий, у разі, якщо попереднє слухання проходить за іншому підставі, воно має бути закритим у частині, коли розглядає питання розгляд справи судом з участю присяжних заседателей;

. Мають специфіку терміни засідання та її назначения:

. Попереднє слухання може бути призначено раніше 7 діб після вручення копії обвинувального висновку чи акта;

. Попереднє слухання має бути призначено пізніше 30 діб від дня надходження справи в самісінький суд, і якщо обвинувачуваний перебуває під охороною, то 14 суток;

. Судовий розгляд справи судом з участю присяжних засідателів має бути призначено вчасно пізніше 30 діб з винесення рішення судді за результатами попереднього слушания.

. Особливості має склад суду попередньому слуханні: попереднє слухання проводиться суддею единолично;

. За загальним правилом участь сторін обов’язково, зокрема та співчуття обвинувача. Якщо боку не з’явилися, то попереднє слухання відкладається, а суддя може зробити за фактом подання до прокуратури чи адвокатуру. При неможливості явки захисника призначається з дозволу обвинувачуваного новий захисник. Інші учасники, крім обвинувача і захисника, (потерпілий, цивільний позивач і відповідач і їхні представники) би мало бути своєчасно сповіщені час і місці попереднього слухання, та їх участь перестав бути обов’язковим, якщо де вони з’явилися, то судове засідання не відкладається. Не з’явився обвинувачуваний, то судове засідання відкладається, проте може подати клопотання розгляді справи в самісінький її відсутність в письмовій формах, у якому мають бути вказані причини відсутність і добровільність ухвалення рішення про проведенні попереднього слухання у її відсутність, і навіть ставлення до можливості розгляду справи судом з участю присяжних заседателей.

4. Попереднє слухання проходить за процедурі підготовчої резолютивній частині судового розгляду справи з суті. Можна виокремити такі етапи попереднього слушания:

. Відкриття засідання: оголошується яке діло у закритому судовому засіданні, хто розглядає кримінальна дело;

. Секретар доповідає явку учасників в судове засідання, при неявці когось із учасників приймають рішення про можливість розгляду кримінальної справи у тому отсутствие;

. Перекладачеві, якщо бере участь у справі, роз’ясняються його права;

. Встановлюється особистість обвинувачуваної та з’ясовується дата вручення йому копії обвинувального заключения;

. Роз’ясняються права всім присутнім, зокрема право заявляти ходатайства;

. Якщо надійшли клопотання (про підготовку судового розгляду, наприклад, про виклик свідків, про витребування додаткових доказів, го можливість прийняття підсумкового рішення на стадії тобто клопотання розгляді справи судом з участю присяжних засідателів, про виключення доказів), всі вони розглядаються. Аналізуючи цей етап суддя з’ясовує чи підтримує обвинувачуваний клопотання розгляді справи судом з участю присяжних засідателів, роз’яснялися йому особливості розгляду справи судом з участю присяжних засідателів, чи треба щось пояснити обвинувачуваному. Якщо ви трохи обвинувачуваних, те в кожного необхідно з’ясувати чи підтримує він своє клопотання розгляді справи судом з участю присяжних заседателей;

. Прийняття суддею підсумкового рішення за результатами попереднього слухання. Можливо прийнято один з наступних решений:

. Постанова про призначення судового розгляду з участю присяжних засідателів, де вказують, скільки присяжних засідателів повинні брати участь у судовому заседании;

. Постанова про виключення неприпустимих доказательств.

Постанову має винести відразу після дозволу клопотання про виключення неприпустимого докази, оскільки виключивши доказ, суддя має дати можливість сторонам визначитися у своїй позиції щодо делу;

. Весь хід попереднього слухання слід зафіксувати в протоколе.

Список нормативного матеріалу і литературы:

Нормативний матеріал: Кримінально-процесуальні кодекси Російської Федерації // СЗ РФ. 2001. № 52 (частина 1). У розділі ст. 4921. Кримінально-процесуальні кодекси РРФСР // Відомості Верховної Ради РРФСР. 1960. № 40. У розділі ст. 592.

Література: Коментар до Кримінально-процесуального кодексу Російської Федерації / Відп. ред. Д. Н. Козак, Е. Б. Мизулина. — М.: Юристъ, 2002. — 1039 з. Коментар до Кримінально-процесуального кодексу РРФСР / Відп. Ред. У. І. Радченко; під ред. У. Т. Томіна. — 5-те вид. перераб. і доп. — М.: «Юрайт-М», 2001. — 815 з. Науково-практичний коментар до Кримінально-процесуального кодексу Російської Федерації / Під общ. ред. У. М. Лебедєва; Наук. ред. У. П. Божьев. — М.: Спарк, 2002. — 991 з. Кримінально-процесуальне право Российсикой Федерації: Підручник / Відп. ред. П. А. Лупинская. — 3-тє вид., перераб. і доп. — М.: Юристъ, 2001. — 696 с.