Об"єкт та предмет фінансового контролю органів державної податкової служби України (реферат)

Реферат на тему:

Об'єкт та предмет фінансового контролю органів державної податкової служби України На всіх етапах розвитку держава повинна забезпечувати фінансову основу своєї жит­тє­ді­яль­ності, умовою реалізації якої виступає державний фінансовий контроль. Його система фор­мується з метою реалізації права держави законним шляхом забезпечити влас­ні фінансові ін­тереси, а також інтереси громадян.

Для досягнення у суспільстві правового порядку у сфері фінансової діяльності дер­жава забезпечує проведення фінансового контролю в усіх сферах суспільного життя. Іс­нують різ­ні думки про місце та значення контролю. Науковці розглядають контроль як функцію, ме­тод чи форму органів управління, завершальну стадію управлінського про­цесу, форму зво­ротного зв’язку, за допомогою якої отримується необхідна інформація про дійсний стан об'є­кта і виконання управлінських рішень або систему спостереження і перевірки під­кон­трольного об'єкта.

Контроль органів державної податкової служби є, з одного боку, формою реалізації кон­тро­льної функції, зазначеним державним органом виконавчої влади, а з іншого — це спе­ци­фіч­ний напрям контрольної діяльності держави, попередження здійснення порушень по­дат­ко­вого законодавства, повне і своєчасне формування податкових доходів бюджетів усіх рівнів. До­сить широкими правами у сфері фінансового контролю наділені органи податкової служби. ДПА України забезпечує реалізацію єдиної податкової політики, але діючій податковій системі на сьогодні притаманна неузгодженість і суперечливість окремих законів, нестабільність, над­мірне податкове навантаження на платників, безсис­темне та невиправдане надання пільг.

Контроль органів ДПС України необхідно розглядати як єдину самостійну систему, що скла­дається з трьох основних елементів: контролюючого суб'єкта, підконтрольного об'єкта, кон­трольних дій.

Останнім часом у літературі вчені почали більш ґрунтовно висвітлювати питання що­­до об'є­кта і предмета фінансового контролю, однак визначення цих понять залиша­ються дис­кус­ій­ними і неоднозначними, існує стан невизначеності, багато у чому пов’яза­ний з те­р­міно­ло­гіч­ною плутаниною та особистим баченням науковцями як предмета, так і об'єкта контролю. А отже, існує потреба у їх дослідженні. Це вказує на актуальність даної публікації: необхідно з’я­сувати та визначити об'єкт і предмет контролю органів ДПС щодо виконання ними ос­нов­ного завдання — забезпечення надходжень до бюджетів. У цьому і полягає мета статті.

Розглядаючи об'єкт і предмет фінансових правовідносин, М. В. Карасева [11, с. 136] під об'є­ктом розуміє те, на що спрямована поведінка учасників фінансових правовід­носин, а під пред­метом — те явище чи «предмет», з яким «працює» суб'єкт правовідносин з метою до­сяг­нен­ня об'єкта свого інтересу. І якщо у більшості випадків предмет і об'єкт фінансових пра­во­від­носин співпадають, то у деяких відносинах державного фінансового контролю, як зазначає М. В. Карасева, їх необхідно розглядати окремо.

Термін «об'єкт» відповідно до визначення у Великому тлумачному словнику ук­раїнської мо­ви [5, с. 635] - це «явище, предмет, особа, що на них спрямовано певну діяльність, увагу і т. ін.». Такої ж думки і С.І. Ожегов [20, с. 439].

Термін «предмет» -" будь-яка дія, об'єкт" [20, с. 578], «те, на що спрямована практична ді­яльність кого-, чого-небудь» [5, с. 920].

Отже, тлумачення цих слів практично не відрізняється одне від одного. Як видно, пре­д­мет ін­коли визначають як об'єкт і навпаки, що не зовсім правильно. Звідси і неро­зуміння предмета і об’кта контролю.

Існують різні думки щодо визначення об'єкта фінансового контролю. Одні вчені [6, с. 28] вважають, що як «кінцевий» об'єкт контролю необхідно розглядати дії людей, які відповідають за певні ділянки своєї роботи. Інші [22, с. 8] під об'єктом фінансового ко­нт­ро­лю розуміють доходи суб'єктів підприємницької діяльності, громадян України, іноземних гро­ма­дян і осіб без громадянства у тій частині, в якій вони ви­ступають плат­никами податків і зборів. Деякі дослідники [25, с. 17−18] зазначають, що об'єкт — не що інше як організація, стосовно якої здійснюється контрольна діяльність уповноважених органів. Є.А. Алісов [1, с. 47] об'єктами фі­нансового контролю вважає державні органи, державні юридичні особи, недержавні юри­дичні особи, особи, які займаються фінансовою діяльністю. Е. Г. Вайнштейн [4], В. М. Митрофанов [14], В. Д. Полторадня [24] до об'єктів контролю відносять види діяльності підприємств, організацій, установ та їх посадових осіб.

Грачева О.Ю. стверджує, що «безпосереднім об'єктом фінансового контролю є про­цеси формування грошових фондів і їх використання, які виражають розподіл вартості сус­пільного продукту або його розподіл в натурально-речовій формі і за вартістю» [8, с.13], а також грошові відносини [27, с. 105].

Об'єктом фінансового контролю переважно є грошові відносини, які з’являються при русі публічних грошових ресурсів. Але об'єкт фінансового контролю не обмежується ли­ше гро­шовими коштами. Він передбачає і контроль за використанням матеріальних, трудових, при­родних та інших ресурсів, так як саме вони лежать в основі фінансових обо­в'яз­ків суб'єктів [7, с. 55]. Формально об'єктом фінансового контролю є фінансові по-казники діяль­но­сті, але оскільки вони або регламентують процес формування, роз­поділу, перерозподілу і ви­користання фінансових ресурсів, або відобра­жають результа­тивність їх кругообігу, фак­ти­ч­ним об'єктом фінансового контролю є весь процес вироб­ничо-господарської діяльності [26, с. 78]. На нашу думку, це найповніше визначення об'єкта фінансового контролю.

Щодо об'єкта податкового контролю, то, якщо одні науковці [16, с. 413- 17, с. 200] його об'є­ктом вважають грошові документи, бухгалтерські книги, звіти, плани, кошториси, де­кла­ра­ції, договори, контракти, накази, ділове листування, а також інші документи, пов’язані з на­рахуванням і сплатою податків, обов’язкових платежів до бюд­жету і позабюджетних фондів, то інші [18, с. 381] стверджують, що його об'єктом є су­куп­ність податкових відносин як ім­пе­ра­тивних грошових відносин, у процесі яких утво­рюються грошові фонди держави. Бен Дж. М. Терра під об'єктом податкового контролю розуміє діяльність платника податків щодо виконання ним своїх податкових обов’язків [2, с. 6−7]. На думку М. П. Кучерявенка, по­датковий контроль як частина фінансового відрізняється від інших форм контролю тим, що йо­го об'єктом є різні види податків, організація функціонування системи сплати податків [12, с. 282−283]. В. А. Онищенко до об'єкта податкового контролю відносить правильність об­чис­лен­ня податкового платежу, своєчасне й повне його перерахування, здійснення інших дій, без­посередньо пов’язаних із виконанням платником своїх податкових обов’язків (поста­новка на облік в органах ДПС, складання та подання податкової звітності тощо) [21, с. 11]. Деякі на­уковці [15, с. 500] об'єктом податкового контролю вважають правильність нарахування по­дат­ків, повноту і своєчасність їх сплати, інші [13, с. 21−22] до цього переліку додають ще за­конність первинних облікових документів, регістрів бухгалтер­ського обліку і звітності.

На нашу думку, заслуговує на увагу визначення, яке дає О. А. Лукашев [23, с. 190]: об'єктом по­даткового контролю є фінансово-господарська діяльність платника податків, що відо­бра­жа­ється у грошових документах, бухгалтерських книгах, звітах, кошторисах, деклараціях, то­вар­но-касових книгах, показниках електронно-касових апаратів і комп’ютерних систем, що ви­користовуються для розрахунків за готівку зі споживачами, та інших документах, незалежно від способу надання інформації, пов’язаних з обчис­ленням і сплатою податків і зборів.

На нашу думку, об'єкт контролю органів ДПС можна визначити як дію чи бездіяль­ність плат­ників податків, що оцінюється з погляду законності додержання ними податко­вого за­ко­но­давства, правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюдже­тів, а також сус­пільні відносини, що виникають у процесі здійснення контрольної функції органами ДПС Ук­раїни.

Контроль органів ДПС є основним напрямом діяльності податкової служби України що­до на­повнення бюджетів усіх рівнів, за дотриманням податкової дисципліни суб'єктами під­при­ємницької діяльності. Здійснення фінансового контролю податковими органами — це складний комплексний процес, який регулюється відповідними Законами України та іншими пі­д­за­кон­ними нормативно-правовими актами. Належне законодавче забезпе­чення контролю сприяє ефективності контрольної діяльності та удосконаленню механізму контролю. ДПС активізувала свої дії як щодо контролю за дотриманням податкового законодавства і своєчасною сплатою податків, так і стосовно гласності - широкого ін­фор­мування населення через засоби масової ін­формації про стан та зміни у податковій політиці. Відсутність єдиного документа, який би охо­плював усі ланки діяльності державної податкової служби, має негативний вплив і на сам кон­трольний процес. Таким документом повинен стати Податковий кодекс України.

Що ж до предмета контролю, то у сучасних дослідженнях він згадується лише в пооди­но­ки­х роботах. Існують різні підходи щодо його визначення. Якщо одні науковці [1, с. 47] вважають, що предметом фінансового контролю є поведінка об'єктів з погляду дотримання ними своїх обо­в'язків як учасників фінансової діяльності, то інші [22, с. 8] від­носять до нього конкретний ви­д діяльності (певні фінансово-господарські операції) об'єк­та, на який спрямовано контрольні дії. Предметом же фінансового контролю є, фактично, первинна документація (бухгалтерські зві­ти, кошториси, баланси тощо), що засвідчує рух контрольованих грошових фондів і під­твер­джує їх [7, с. 55].

М.В. Карасева вважає, що безпосереднім предметом державного і муніципального кон­тро­лю є бухгалтерські звіти, баланси, кошториси та інші документи [10, с. 164].

В окремих роботах предмет фінансового контролю визна­чається відповідно до його спе­ціа­­л­ізації за трьома основними напрямами — витрати бюджету, доходи бюджету і фі­нан­си дер­жав­них підприємств.

На думку В. В. Бурцева, предметом державного фінансового контролю є правильність на­­рахування і сплата податків і зборів, правильність ведення бухгалтерського обліку, дос­то­вір­ність і повнота фінансової звітності, дотри­мання встановленого порядку здій­снення ек­спор­тно-імпортних і валютних операцій, обґрунтованість витратних статей бюд­жету, ефективність ви­користання державної власності, доцільність витрат тощо [3, с. 8].

Не зовсім зрозумілою є позиція авторів, які вважають, що бухгалтерські документи — це ли­ше джерело одержання певної інформації, а ніяк не предмет контролю. На нашу думку, но­сій певної інформації саме і є предметом контролю.

О.А. Ногіна вважає, що предметом податкового контролю є документальні, речові і ци­фро­ві носії інформації про здійснені платником податків операції, його дії (бездіяль­ність) [19, с. 109]. Предметом податкового контролю у кожному конкретному випадку вважають різні ас­пекти і прояви податкових відносин: законність, досто­вірність, повноту, своєчасність тощо [18, с. 381].

На нашу думку, до складових предмета фінансового контролю, що здійснюється ор­ганами ДПС, можна віднести: правильність нарахування, повноту, своєчасність сплати податківза­ко­нність складання, достовірність і повноту документів податкового облікуоблік платників по­датківзаконність складання первинної звітностіінформацію про об'єкти оподаткуванняан­аліз отриманої інформації, тенденцій, що намітилися, вироб­лення прогнозівприйняття за­х­одів щодо попередження порушень законності та дисцип­ліниведення обліку конкретних пра­вопорушень, аналіз їх причин і обставинзапобігання протиправній діяльностівиявлення ви­нних у скоєнні податкових правопорушень і при­тяг­нення їх до відповідальностівизначення від­повідності витрат фізичних осіб їх доходам тощо.

В Україні організація і здійснення фінансового контролю органами ДПС перебуває ще на ста­дії становлення і потребує більш глибокого дослідження і розробки теоретичних і ме­то­дич­них засад. У певному розумінні фінансовий контроль, що здійснюється органами ДПС, є інфор­маційною системою, що включає збір, обробку, зберігання і передачу конт­ролюючої інф­ормації. Рух інформації забезпечує процес управління контролем. Пріори­тет­ним завданням ни­ні стає модифікація інформаційного забезпечення фінансового конт­ро­лю, здійснюваного ор­ганами ДПС. Покращання інформаційного забезпечення є необхідною умовою досягнення по­зитивного впливу контролю на стан об'єкта контролю в майбутньому.

Досягнення постановленої мети та вирішення завдань реалізуються через принципи, най­важ­ливішими з яких є: системність контролю, незалежність фінансового контролю як не­від'єм­ний атрибут демократії, достовірність фактичної інформації, ефективність, пре­вен­­тив­ність контрольних дій, повнота охоплення контролем об'єктів, розподіл конт­рольних пов­но­ва­жень, відповідальності.

Контроль повинен бути своєчасним за терміном здійснення, здійснюватися безперер­вно, регулярно і систематичнобути оперативним, дієвим та різнобічним.

На жаль, Закон України «Про державну податкову службу в Україні» [9] не містить статті, яка б чітко визначала принципи здійснення фінансового контролю органами ДПС. У ньому тільки зазначається, що органи державної податкової служби України у своїй ді­яльності ке­ру­ються Конституцією та законами України, іншими нормативно-правовими актами органів дер­жавної влади, а також рішеннями Верховної Ради і Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх пов­новажень. Таке положення лише побічно вказує на законність як на основний принцип ді­яль­но­сті органів державної податкової служби України. У вказаному Законі необхідно також ви­класти основні принципи і напрями здійснення контролю органами ДПС, сам механізм його здійснення, що сприяло б форму­ванню цілісного механізму здійснення контролю цими органами.

Проведений нами аналіз дозволяє виділити наступні ознаки фінансового контролю, здій­сню­ваного органами ДПС: його односторонній характеробов’язковістьможливість зас­то­су­вання примусувиконання з метою фінансового забезпечення діяльності держави та її бе­з­пеки. Він повинен проводитись у межах, визначених законодавством, і бути при цьому ще й ефе­ктивним. Суворе дотримання законності є важливою вимогою щодо діяль­ності органів ДПС усіх рівнів, а системі фінансового контролю властива цілеспрямо­ваність: всі види і форми кон­тролю служать загальній меті - дотриманню податкового законодавства і забезпеченню сво­єчасного і повного перерахування сум податків до бюджетів. Організація і функціонування чіт­кої системи контролю — обов’язковий і не­від'єм­ний елемент податкової політики держави.

Для удосконалення фінансового контролю, що здійснюється органами ДПС на даному ета­пі, необхідно:

— чітко визначити місце контрольної функції органів ДПС серед інших функцій;

— удосконалити принципи, напрями здійснення контролю та сам механізм його здій­снення;

— приділити належну увагу ефективності контролю;

— врегулювати зв’язки між окремими контролюючими органами;

— підвищити рівень організації контролю;

— уніфікувати та чітко виписати процедури й операції контролю, його об'єкт і предмет.

Основні питання контролю органів ДПС з метою створення ефективної податкової сис­те­ми, на нашу думку, повинні бути врегульовані на двох рівнях: у Конституції України та законах Ук­раїни. З метою підвищення ефективності діяльності державної податкової служби України до­цільно до Конституції внести відповідні зміни, чітко зазначивши, що «контроль за до­дер­жанням податкового законодавства України здійснює державна податкова служба» .

Література:

1. Алисов Е. А. Финансовое право Украины: Учебное пособие. — Харьков: Эспада, 2000. — 288 с.

2. Бен Дж. М. Терра. Введення у податок на додану вартість у ЄС. — Paris: ОЕСД, 1995. — С. 5.

3. Бурцев В. В. Государственный финансовый контроль: методология и организация. — М.: Ин­формационно-внедренческий центр «Маркетинг», 2000. — 392 с.

4. Вайнштейн Э. Г. Ревизия и контроль в банках. — М.: Высшая школа, 1974. — 336 с.

5. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. — К. — Ірпінь: Перун, 2002. — 1440 с.

6. Вознесенский Э. Ф. Финансовый контроль в СССР. — М.: Юридическая литература, 1973. — 134 с.

7. Воронова Л. К., Кучерявенко М. П. Финансовое право: Учебное пособие для студен­тов юри­дических вузов и факультетов. — Харьков: Легас, 2003. 360 с.

8. Грачева Е. Ю. Проблемы правового регулирования государственного финансового контроля. — М.: Юриспруденция, 2000. 192 с.

9. Про державну податкову службу в Україні: Закон України від 24.12.93 № 3813−12 // Відомості Вер­ховної Ради України. — 1994. — № 15. — Ст. 84 (із наступними змінами та до­пов­неннями).

10. Карасева М. В. Финансовое право. Общая часть. — М., 1999. — 256 с.

11. Карасева М. В. Финансовое правоотношение. — Воронеж: Издательство Во­ронеж-ского государственного университета, 1997. — 304 с.

12. Кучерявенко Н. П. Налоговое право: Учебник. — Харьков: Легас, 2001. — 584 с.

13. Кучеров И. И., Судаков О. Ю., Орешкин И. А. Налоговый контроль и ответствен­но­сть за нарушения законодательства о налогах и сборах / Под. ред. И. И. Кучерова. — М.: АО «Центр Юр Инфор», 2001. — 256 с.

14. Митрофанов В. М. Контроль и ревизия хозяйственной деятельности предприятий. — М.: Финансы, 1971. — 280 с.

15. Налоговое право: Учебное пособие / Под ред. С. Г. Пепеляева. — М.: ИДФБК-ПРЕСС, 2000. — 385 с.

16. Налоги и налоговое право: Учебное пособие / Под ред. А. В. Брызгалина. — М.: «Ана­ли­ти­ка — Пресс», 1997. — 600 с.

17. Налоги, налогообложение и налоговое законодательство / Под ред. Е.Н. Евс­тигнеева. — СПб.: Питер, 2000. 320 с.

18. Налоги и налогообложение. / Под ред. М. В. Романовского, О.В. Вруб­левской. — 2-е изд. — СПб.: Питер, 2001. — 544 с.

19. Ногина О. А. Налоговый контроль: вопросы теории. — СПб.: Питер, 2002. — 160 с.

20. Ожегов С. И. Словарь русского языка: 70 000 слов / Под ред. Н. Ю. Шведовой. — 23-е изд., испр. — М.: Руск. яз., 1990 — 917 с.

21. Онищенко В. А. Податковий контроль (основи організації). — К.: Ред. журн. «Вісник по­даткової служби України», 2002. — 432 с.

22. Організація і методика податкових перевірок: Навч. посіб./ О. П. Чернявський, В. П. Хомутенко, В. В. Немченко. — К.: Центр навчальної літератури, 2004. — 288 с.

23. Податкове право: Навч. посібн./ Г. В. Бех, О. О. Дмитрик, Д. А. Кобильник та ін. За заг. ред. проф. М. П. Кучерявенка. — К.: Юрінком Інтер, 2003. — 400 с.

24. Полторадня В. А. Ревизия и контроль хозяйственной деятельности сельскохозяй­ствен­ных предприятий. — К.: Изд-во Киев. ун-та, 1967. — 267 с.

25. Поролло Е. В. Налоговый контроль: принципы и методы проведения. — Ростов н/Д: Эк­спертное бюро.: М.: Гардарика, 1996. — 280 с.

26. Фінансове право: Підручник / Алісов Є.О., Воронова Л. К., Кадькаленко С. Т. та ін.- Керівник авт. колективу і відп. ред. Л. К. Воронова. — Видання друге, виправлене та доповнене. — Х.: Фірма «Консум», 1999. — 496 с.

27. Финансы: Учебник для вузов / Под ред. проф. М. В. Романовского, проф. О. В. Врублевской, проф. Б. М. Сабанти. — М.: Перспектива, Юрайт, 2000.