Істотні умови договору будівельного підряду

У статті досліджено поняття договору будівельного підряду та його істотні умови: предмет договору, строк та ціна.

Ключові слова: підряд, будівельний підряд, капітальне будівництво, проектно-кошторисна документація, замовник, підрядник, будівельні роботи, об'єкт будівництва.

В статье исследовано понятие договора строительного подряда и его существенные условия: предмет договора, срок и цена.

Ключевые слова: подряд, строительный подряд, капитальное строительство, проектно-сметная документация, заказчик, подрядчик, строительные работы, объект строительства.

In the article the concept of building contract and its essential terms: the subject of the contract, terms and price.

Key words: row, row building, capital construction, design and estimate documentation, customer, contractor, construction works, facility construction.

Постановка проблеми. В умовах ринкової економіки договір будівельного підряду набуває особливого значення, оскільки саме договір як угода, що ґрунтується на вільному волевиявленні сторін, стає основним регулятором відносин між учасниками будівництва на всіх етапах будівельної діяльності - від проектування до введення об'єкта в дію.

Стан розробленості проблеми. У правовій науці договір будівельного підряду досліджували багато вчених-науковців, зокрема: Н.С. Кузнєцова, С. В. Сеник, І.І. Банасевич, Н. В. Трофуненко, А. Б. Гриняк, Г. М. Гриценко, І.С. Лукасевич-Крутник.

Мета статті — дослідити поняття договору будівельного підряду та його істотні умови: предмет договору, строк та ціну.

Виклад основного матеріалу. Згідно з Основним законом нашої держави кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Будівельна діяльність є різновидом підприємницької діяльності та регулюється як нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦК), так і нормами Господарського кодексу України (далі - ГК). Будівельна діяльність поєднує в собі цілий комплекс робіт, починаючи з проектних, будівельних, монтажних та інших, які виконуються в технологічній послідовності з метою створення цілісної будівельної продукції. Виконання цього комплексу робіт вимагає правового регулювання відносин.

Нормами цивільного права договір будівельного підряду визначається як різновид договору підряду і закріплюється як основнаформа регулювання підрядно-будівельних відносин, на яку поширюється дія загальних положень про підряд (ст. ст. 837−864) та положень про будівельний підряд (ст. ст. 875−886).

Регулювання договору будівельного підряду здійснюється великою кількістю нормативно-правових актів. Центральне місце серед них належить Цивільному і Господарському кодексам України. Норми ГК України застосовуються в тому випадку, коли сторонами договору виступають суб'єкти господарювання. Норми ГК України про капітальне будівництво та норми ЦК України про підряд кореспондуються між собою, оскільки ч. 2 ст. 317 ГК України передбачає, що загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено ЦК України.

Але ці два кодифіковані нормативні акти в окремих випадках по-різному здійснюють правове регулювання будівельної діяльності, іноді приводять до колізій в законодавстві. Це, у свою чергу, ускладнює практичну реалізацію правових норм. У даному випадку з цього питання є слушна думка С. Погрібного, який вказує, що масив законодавчих приписів, які регулюють такі відносини, «розірваний» між двома концептуально різними нормативними актами, а це не лише ускладнює їх практичне застосування, а й створює низку перепон у розумінні теоретичних проблем правового регулювання підприємництва [1, с. 11].

Але основним джерелом правового регулювання будівельно-підрядних відносин є ЦК України. Договір будівельного підряду регулюється § 3 «Будівельний підряд глави 61 «Підряд». § 1 «Загальні положення про підряд» глави 6і «Підряд» застосовується до регулювання договору будівельного підряду тільки в тих випадках, якщо вони не суперечать спеціальним нормам про будівельний підряд, або такі норми відсутні. Підтвердженню цьому слугує думка А. Гриняка про те, що з розвитком підприємництва в Україні ускладнюються і договірні відносини між контрагентами (змішані договори тощо), тому важливим завданням сьогодення стає вміння на практиці відмежовувати одні договірні відносини від інших та, відповідно, застосовувати щодо них різну нормативно-правову базу, оскільки неправильне застосування до підрядних відносин законодавства, що регулює інші договірні відносини, може істотно порушити права контрагентів договору [2, с. 4].

Крім цього, під час регулювання будівельних правовідносин використовується і спеціальне законодавство, а саме Повітряний кодекс України, Закони України «Про інвестиційну діяльність», «Про основи містобудування», «Про архітектурну діяльність». Важливе значення під час укладення договорів будівельного підряду має ДБН А.2.2−3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», що затверджений наказом Мінрегіону України від 4 червня 2014 року № 1б3. Таким чином, якщо нормами інших законів встановлені інші положення, ніж у ЦК України, то перевага надається спеціальним законам перед загальними нормами ЦК України.

Нормативне визначення поняття договору будівельного підряду визначено ч. 1 ст. 875 ЦК, згідно з якою підрядник зобов’язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов’язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторису документацію, якщо цей обов’язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Виходячи із наведеного визначення, можна виділити такі ознаки договору будівельного підряду, як двосторонність, консенсуальність та оплатність, істотними умовами яких є умови про предмет, строк та ціну.

У договорах будівельного підряду основним предметом є результат будівельних робіт, тобто завершений будівництвом об'єкт або закінчені будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації на замовлення замовника. Із цієї позиції договір будівельного підряду можна визначити як універсальний договір, оскільки на підрядника можуть покладатися будь-які будівельні роботи з будівництва об'єкта чи інші будівельні роботи, що нерозривно пов’язані з об'єктом будівництва. Згідно з будівельними нормами (ДБН А.2.2−3:2014) об'єктом будівництва виступає окремий будинок або споруда будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури. Державні будівельні норми в поняттях «будова» охоплюють сукупність будинків і споруд, будівництво і реконструкція яких здійснюється, як правило, за єдиною проектно-кошторисною документацією зі зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва, на яку в установленому порядку затверджується титул будови.

Спеціальне законодавство (Закон України «Про основи містобудування», Закон України «Про архітектурну діяльність») визначає, що предметом договору будівельного підряду виступають будинки і споруди та їх комплекси; комунікації та споруди інженерної і транспортної інфраструктури, а також об'єкти архітектурної діяльності.

Зі змісту ч. 2 ст. 875 ЦК випливає, що предметом договору будівельного підряду є будівельні роботи у вигляді проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель, споруд, а також виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов’язаних із місцезнаходженням об'єкта.

Під новим будівництвом розуміють будівництво підприємств, будівель, споруд, яке здійснюється на нових майданчиках на підставі знов затвердженої проектно-кошторисної документації.

Капітальний ремонт будівлі являє собою комплекс ремонтно-будівельних робіт, пов’язаних із відновленням або поліпшенням експлуатаційних показників, із заміною або відновленням несучих або огороджувальних конструкцій та інженерного устаткування без заміни будівельних габаритів об'єкта і його техніко-економічних показників Реконструкція (технічне переоснащення) — це проведення відповідно до плану технічного розвитку підприємств комплексу заходів щодо підвищення технічного рівня окремих дільниць виробництва, агрегатів, установок шляхом запровадження нової техніки, технології, заміни устаткування тощо.

Слушною є думка М. Біленко стосовно предмету договору будівельного підряду, яка зазначає, що «хоча робота та її результат зазвичай відокремлені в часі - спочатку виконується робота, а потім виникає її результат — вони тісно пов’язані між собою і разом являють єдиний предмет договору будівельного підряду» [3, с. 8].

ЦК України визначає, що правила про договір будівельного підряду застосовуються до робіт із капітального ремонту будівель і споруд, і це позбавляє сторони в договорі права передбачати інше.

Договір будівельного підряду має співвідношення також із договорами побутового підряду та підряду на проектні та пошукові роботи. Якщо договором будівельного підряду передбачено виконання робіт із задоволення побутових та інших особистих потреб фізичної особи (замовника), то до такого договору застосовуються правила про побутовий підряд (стосовно прав замовника про побутовий підряд). Якщо під час виконання договору будівельного підряду ведуться проектні та пошукові роботи, що нерозривно пов’язані з місцезнаходженням об'єкта будівництва, то застосовуються правила про підряд на проектні та пошукові роботи.

Таким чином, предметом договору будівельного підряду виступає об'єкт будівництва. Деякі вчені в галузі цивільного права вважають, що об'єктом будівництва є нерухоме майно за своїми природними ознаками і фізичними властивостями [4, с. 106]. Як зазначають Б. Гопкало, С. Степанов, А. Савченко, нерухомість, будучи об'єктивним явищем, не залежить від державної реєстрації; нерухомість з’являється в силу природних властивостей та є нерухомістю в разі капітального характеру, неможливості переміщення без знецінення та зміни призначення [5, с. 3−6; 4, с. 48]. Звідси можна зробити висновок, що об'єкт нерухомості набуває правового режиму нерухомої речі. З огляду на це можна погодитися з думкою М. Біленко стосовно вдосконалення визначення договору будівельного підряду, який визначається як домовленість, за якою одна сторона (підрядник) зобов’язується у встановлений договором строк побудувати або реконструювати за завданням другої сторони (замовника) об'єкт нерухомості, а замовник, у свою чергу, зобов’язується створити підряднику необхідні умови для виконання робіт, прийняти їх результат і сплатити обумовлену ціну в разі належного виконання робіт.

Згідно з ч. 1 ст. 877 ЦК підрядник зобов’язаний здійснювати будівництво та пов’язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та кошторису, що визначає ціну робіт. Таким чином, досить суттєве значення має проектно-кошторисна документація, до складу якої може бути включені текстові та графічні матеріали, а також кошториси об'єктів будівництва. Проектно-кошторисна документація розробляється залежно від виду робіт у відповідності до «Правил визначення вартості будівництва» ДСТУ Б Д. 1.1−1:2013, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293 та інших нормативних актів. Оформлення даних відносин здійснюється договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт відповідно до ст.ст. 887−891 ЦК. До проектно-кошторисної документації в подальшому можуть бути внесені зміни, якщо в ході будівництва з’ясувалося, що нею не враховані окремі види робіт, які необхідні, і це зумовлює їх проведення. У таких випадках підрядник зобов’язаний повідомити замовника про проведення додаткових робіт та збільшення кошторису. Законодавець використовує конструкцію «розумний строк» для відповіді підряднику. Іноді замовники по-своєму сприймають цю конструкцію, що, у свою чергу, породжує виникнення конфлікту з приводу зупинення підрядником робіт із віднесенням збитків на рахунок замовника. Замовник звільняється від відшкодування збитків за умови доведення, що в проведенні додаткових робіт немає необхідності. Право на зміну проектно-кошторисної документації має також і замовник у відповідності до ст. 878 ЦК України. договір будівельний підряд законодавчий Аналізуючи норми будівельного підряду стосовно строку його виконання, можна дійти наступного висновку. На договори будівельного підряду розповсюджуються норми, що регулюють загальні строки для договорів підряду, оскільки § 3 гл. 61 ЦК України «Будівельний підряд» не містить конкретних строків виконання будівельних робіт. Таким чином, виходячи з принципу свободи договору (ст. 627 ЦК України), сторони договору будівельного підряду мають право самостійно визначати початковий і кінцевий терміни виконання робіт. У разі невстановлення сторонами строку виконання робіт замовник має право вимагати її виконання в розумний строк відповідно до суті зобов’язань, обсягів робіт та звичаїв ділового обороту, а підрядник зобов’язаний виконати таку роботу.

Відповідно до Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 р. № 668, строки виконання будівельних робіт встановлюються договором підряду і визначаються датою їх початку та закінчення. Конкретні строки виконання робіт усіх етапів можуть визначатися календарним графіком, що є невід'ємною частиною договору будівельного підряду.

Важливою умовою за договором будівельного підряду є дата закінчення об'єкта будівництва, яким вважається дата його прийняття замовником. Дострокове виконання робіт та їх прийняття узгоджується із замовником. За загальним правилом строки виконання будівельних робіт не змінюються, але з урахуванням певних обставин вони можуть бути змінені, що зумовлює необхідність внесення змін до договору будівельного підряду. Такими обставинами може бути виникнення непереборної сили, неналежне виконання зобов’язань замовником, дія третіх осіб, що унеможливлює належне виконання будівельних робіт, зміни до проектної документації, інші обставини, що впливають на строки виконання робіт.

Якщо мають місце внесення змін до договору будівельного підряду, замовник може прийняти рішення стосовно зупинення виконання робіт, їх уповільнення або прискорення.

Висновки

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що договір будівельного підряду як юридична конструкція містить певну суперечність та невизначеність у нормативно-правових актах, що регулюють підрядні відносини в будівництві, а тому потребує вдосконалення. Із метою усунення суперечностей між нормативними актами і детальною правовою регламентацією відносин у будівництві потрібно прийняти нормативно-правові акти, які закріпили б основні напрями, принципи і механізми правового регулювання будівельної діяльності в Україні, а також здійснювалося б правове регулювання окремих етапів будівництва.

Література

• 1. Погрібний С.О. Механізм та принципи регулювання договірних відносин у цивільному праві / С.О. Погрібний. К., 2009.
• 2. Гриняк А. Договірне регулювання підрядних відносин у підприємницькій діяльності / А. Гриняк // Підприємництво, господарство і право. 2015. № 4. С. 3−7.
• 3. Біленко М.С. Договір будівельного підряду в цивільному праві України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / М.С. Біленко. Київ, 2012. Ст. 16.
• 4. Гопкало Б. М. Понятие недвижимости / Б. М. Гопкало // Правовое регулирование оборота недвижимого имущества. Екатеринбург, 2002. С. 3−6.
• 5. Степанов С. А. Система обэектов недвижимого имущества в гражданском праве: теоретические проблемы: автореф. дис… д-ра юрид. наук / С. А. Степанов. Екатеринбург, 2004. 48 с.