Висновки. 
Казково-фантастичний роман Р. Дала "Чарлі і шоколадна фабрика"

Нині казки народжуються в сучасному світі телебачення, Інтернету, реактивних літаків і швидкісних автомобілів. Події в новітніх казкових творах відбуваються не в царських палатах і дрімучих лісах, а в нашому часі й близькому для нас просторі. У них діють не принци і принцеси, а звичайні герої з притаманними їм рисами нашого покоління. Але казка все одно залишається казкою, бо в ній, як і раніше, панує атмосфера чарівності й триває боротьба між багатством і бідністю, добром і злом, любов’ю і ненавистю. Як і в класичних казкових творах, сучасні герої проходять випробування на духовну стійкість, з ними відбуваються всілякі перетворення, але тільки той, хто гідно витримав випробування, залишився собою й виявив людські чесноти, перемагає й отримує нагороду. Чарівний світ сучасної казки допомагає нам краще пізнати світ, у якому ми живемо, і самих себе, людей XXI ст. Отже, яка ж вона, казка нашої епохи? Які риси класичної казки вона ввібрала в себе і які нові ознаки в ній з’явилися з часом? Дати відповідь на ці запитання нам допоміг сучасний письменник Роальд Дал.

Одним із центральних творів, у якому дитяча тематика відіграє визначальну роль, стає повість Р. Дала «Чарлі і шоколадна фабрика», опублікована 1964 року. Актуальність порушених автором проблем дозволила твору залишатися найулюбленішою історією впродовж багатьох років у дітей різних національностей. За словами Дала, в основі казки лежать дитячі враження автора.

Дитяча проза Роальда Дала вписується в концепцію літератури кінця ХХ століття, яка може бути помічена крізь призму постмодернізму. Для літератури даного періоду характерна наявність художнього тексту — повідомлення, спрямованого автором читачеві. У дитячій літературі, а особливо у казках, текст несе певну мораль, повчання. В художньому тексті життєвий матеріал трансформується в міфологічно-авторську модель суспільства, що має передовсім ірреальний стрижень. Основним принципом фантастичної літератури є настанова на «двоєсвіт», його розподіл на реальний і ірреальний, при цьому зміст кожного визначається авторською свідомістю та читацьким сприйняттям, а також типом суспільної свідомості. Дитяча проза Роальда Дала ґрунтується передовсім на ірреальному хронотопі, який часом межує з реальним і трансформується в казку. Жанр казки, що вийшов із фольклорних джерел, доходить у творчості британського письменника до індивідуально-авторського міфу, якому притаманні ознаки жанру «фентезі». Особливість «фентезі» в тому, що при казковості сюжету твори не стилізуються під зразки усної народної творчості, їхні персонажі говорять сучасною мовою, часто є пересічними особистостями, які випадково опинилися в незвичному казковому світі. Наративна складова повістей даного типу характеризується неоднорідністю, що передбачено передовсім ірреальністю хронотопу. В основі наративного бачення лежить ракурс автора, оскільки саме з цієї просторової площини подаються події і твориться індивідуально-авторський міф. Образна система творів даного сегменту вибудувана за принципом бінарної опозиції: чіткий поділ на позитивних і негативних персонажів (дещо осторонь стоїть образ Віллі Вонки, якому притаманна певна амбівалентність).