Чеченский Махатма Ганді — эвлия Кунта-Хаджи та її учение

Чеченский Махатма Ганді - эвлия Кунта-Хаджи та її учение.

Розглядаючи суфізм необхідно враховувати деякі специфічний атрибути цього течії ислама:

Мюрид — послушник, последователь.

Тарикат — (арабск. — дорога, шлях) — шлях істини. До того ж період послушничества у ролі мюрида при авторитетному старце.

Зикр — піклування у суфіїв з єдиною метою домогтися злиття з богом, у процесі якого выкрикиваются і розспівуються молитви, віруючі кружляють і пританцовывают в релігійному экстазе.

Книжка В. Акаева «Шейх Кунта-Хаджи. Життя невпинно й вчення „- вийшла р. Грозному 1994 року. У ньому автор так пояснює особливості ісламу, який проповідував Кунта-Хаджи: “ …Суфийский тарикат сприяв поширенню і зміцненню ісламу на північному Кавказі о 19-й столітті, коли багато представників офіційного ісламу перестали дотримуватися норм Корану і шаріату, стали зневажати права бідних задля місцевої визискувачам і царським чиновникам… Зикризм, будучи соціальним рухом і формою релігійної думки, виник у кінці Кавказької війни… Засновник зикризма шейх Кунта-Хаджи, чеченець з аулу Илсхан-Юрт, з’явився і в політичної арені Чечні, коли утомлений від безупинної війни з царатом народ потребував мирної перепочинку. Проповіді Кунта-Хаджи про мир, братерство, підтримці знедолених, сиріт відповідали загальному настрою, душевного стану народу. Головними у його проповідях були ідеї непротивлення злу насильством, відмовитися від бойових дій проти царату, значно превосходившего горців зі своєї військової могутності, і навіть заклики до смиренності. Кунта-Хаджи чудово розумів, що непримиренне опір можуть призвести чеченців до повному винищенню. Саме виходячи з того, він закликав горців до припинення кровопролиття, взагалі переходу до мирному життю. Ідеологія зикризма суперечила ідеології газавату, що вимагає продовження боротьби з противником до кінця. Шаміль переслідував Кунта-Хаджи за його антигазаватских ідей » .

Исторически суперечка імама Шаміля з Кунта-Хаджи завершився, як відомо, тим, що одвічну опір горців Кавказу зламалося. Але, всупереч людської логіці, Шаміль, що породив газават, став почесним гостем російського царя і поклала край життя провів у священної для мусульман Мецці, а Кунта-Хаджи, проповідував смиренність і світ, був заарештований, відправлений у вічну заслання у Новгородську губернію, де й помер в 1867 року. Політичну логіку цієї несправедливості яка написала книжку про Кунта-Хаджи В. Акаев пояснює наступним чином: «…Успіх боротьби з соціальним злом Кунта-Хаджи бачив над застосування сили, а моральному самоочищення, узвишші, взаємну підтримку горців, вічному пошуку Бога… Кунта-Хаджи — не воїн і робив військових подвигів… Його подвиги лежать у сфері духовної. Він визнає одну-єдину влада — влада Бога. Тому до Кунта-Хаджи неможливо було поблажливості із боку сильних світу цього. Для царату котрі мають світоглядом Кунта-Хаджи були значно більше небезпечні, ніж Шаміль. Для царської влади Кунта-Хаджи — фанатик, злочинець, баламут, подбивающий людей служити не панам, а Богу. Тож у офіційних царських документах він зараховувався «до політичних злочинці «, «фанатики » …».

Последователи Кунта-Хаджи не визнають факт смерті, вважаючи, що він зник і з’явиться знову, вважаючи его мессией, наступником пророка. Людини такий моральної чистоти таки в Індії нарекли б ім'ям Махатма, що означає «вчитель», а Чечні народ назвав би Эвлия, що таке «святої». Люди різних релігій і національностей — чеченець Кунта-Хаджи, російський Лев Толстой, індус Махатма Ганді, закликали людство на добро та співчуття, до скромності і великодушию.

О характері вчення Кунта-Хаджи краще всего рассказывают його проповіді й красномовні настанови, зібраних мюридами (послушниками, послідовниками) Кунта-Хаджинского братства.

Вот що з них:

*Хотите любити Всевишнього Аллаха — любите справедливость. Желайте своєму братові тієї самої, чого хочете себе. Не намагайтеся бути багатшими, вище, сильніше других. Делитесь з бідними всім, ніж накриє вас Всевышний. Остерегайтесь, що хтось вам заздритиме в богатстве. Пусть вам заздрять в ученості, справедливості і щедрости. Молитесь Аллаху, щоб до вас їм не личить нічого добуте чужим працею, чужим потім. Таке — нездоланна перепона шляху до тарикату.

*Война — дикість. Віддаляйтеся від України всього, що нагадує війну, якщо ворог не прийшов відібрати в вас віру і честь. Ваша сила — розум, терпіння, справедливість. Ворог упаде перед силою і раніше чи пізно визнає свою поразку. Ніхто неспроможна подужати вас і вашу правду, коли ви не свернёте зі шляху своєї віри — тариката.

*Всевышнему завгодно, щоб мюрид проводив свій час в всі добрі справи, як-от ремонт шляхів та мостів, очищення і облаштування джерел, вирощування дерев вздовж доріг, будівництво мечетей. Мюрид зобов’язаний відвідувати хворих, прикутих до ліжка. Мушу цікавитися, у чому потребують старі, сироти, все кволі і немічні, надавати їм посильну помощь. Мирить посварених подружжя, повертати мати до своїх дітей, відновлювати сім'ї - це також дуже богоугодні справи, які зобов’язана виконувати мюрид.

*Не відповідайте злом на зло, оскільки це породжує ще більший зло. Будь-яке зло огидно Всевишньому Аллаху. Карати лиходіїв, милувати чеснот — воля Всевишнього. Ви переможете зловмисників і насильників відторгненням їхню відмінність від себе, удосконалюючи свої душі, й свій тарикат. Чим ясніше, міцніше й справедливіше ваш шлях, важче стане злодіям і насильників. Не зможуть витримати сили вашої правди, відчуваючи, що Всевишній за вашої боці. Не витримають протистояння Всевишньому і вашому тарикату. Час дбає про вас, адже він дбає про справедливость.

*Не носіть з собою зброї. Тримайтеся подалі від цього. Зброя нагадує вам насильство й убік від тариката. Сила зброї - ніщо проти силою душі людини, вірно йде по тарикату. Будь-яке зброю — ознака невпевненість у тому, що Всевишній Аллах прийде допоможе у потрібний годину. З іншого боку, Иблис (диявол) постійно штовхає вашу руку до ручці кинджала чи рушниці. Ви стаєте жертвою Иблиса.

*Будьте працелюбні. Не бійтеся самої важкій роботи. Той, хто живе своєю працею, живе працею інших. Це грішно, оскільки це той самий, що кража. Умейте цінувати, ставитися з великою повагу до кожної крихті хліба. Адже крихітко може наситити і птицю, і мурахи. Ви спасёте душу, створену Всевишнім, і його крім Нього неспроможна створити навіть найменше живе существо. Любите світ, створений Великим Творцем, й усіляко бережіть, украшайте его.

*Воздерживайтесь від надмірностей, бо надмірності, на відміну необхідного, не знають границ. Стыдно і грішно хотіти того, чого в інших, бажати виділятися з інших розкішшю, яскравістю нарядів чи розмірами жилища. Стыдно й грішно мати багато худоби і ділитися ні з тими, хто голодает. Стыдно й грішно змінювати щодня одягу та відбуватися паралельно з цією набундюченістю повз тих, хто віддавна ходить у драних одеждах. Стыдно й грішно стояти поруч із босоно гим у дорогому та гарного обуви. Стыдно й грішно намагатися виділятися з інших високої дорогий шапкой. Лишняя їжа, зайвий сон, зайві одягу, зайві житла не наближають, а віддаляють нас від Всевишнього Аллаха. Каждый мусульманин гарний помірністю і скромностью. Умеренность і скромність — ключі, що відкривали хвіртку до тарикату.

*Не прагнете земним почестям. Земні почесті - ілюзії. Радійте і пишаєтеся тим, що ви рівні серед рівних. Якщо знайдете, що більше знаєте чи більше маєте — поспішайте віддати, оскільки те, що ви віддали — пропало. Бо, що віддали, повернеться в Судний день.

*Не сперечайтеся з владою, не намагайтеся заміняти її собою. Будь-яка владу від Всевишнього. Аллаху видніше, яку влада, де з якою метою встановлювати. У перед Всевишнім окремий звіт. Не соблазняйтесь здавалося б престижністю влади. Наш тарикат незрівнянно вище, бо земна влада покликана вирішувати, переважно, земні справи. Земними спокусами ще хто б наситився. Земне життя, як солёная вода: що більше п'єш її, тим жага усиливается. Успокойте свої душі в тарикате. Спокійна душа, устремлённая до Всевишньому — це вічна і счастье.

*Мюрид повинен поважати старшого віком, оскільки той багато бачив, багато пережив, багато знає. Мюрид повинен поважати молодшого віком, оскільки він, можливо, я не встиг ще чимало согрішити. Мюрид повинен поважати кожної людини, бути чемним з усіма, бо таким чином його душа залишатиметься спокійною й не дозволить мюриду позбуватися тариката.

*Любите тварин, які із нами та навколо нас гарячої любов’ю. Дбайте про неї правильно і своєчасно. Адже в корови, вівці, коня, собаки або миші немає мови, щоб спілкуватися із нами, спілкуватися з нами про своє потребах. Ми самі її повинні забувати про них знати й будемо пам’ятати. Не поспішайте стати на намаз, залишивши не напоєну або накормленную скотину. Наши душі повинні прагнути бути цілком чистими і спокійними, ми в намазе предстаём перед Всевишнім Творцем.

*Отношение до тварин має бути більш уважним, ніж до людини, адже він не відає те, що творит. Забравшуюся в город худобу не можна бити, проклинати. Її потрібно обережно вигнати, бо зайшла але вона туди через недогляд человека. Мучить, знущатися з тваринами — тяжкий гріх. Гріх вбивати безвинних птахів, комах, все живое. Всё живе, не причиняющее шкоди людині, має бути захищене мюридами.

*Вся рослинність теж жива і також має душу. Треба ховати сокиру, коли входиш до лісу, і рубати тільки те дерево чи штахетина, на яких прийшов. Треба бережно ставитися до кожного дереву, до кожного кустику, до кожної травинці. Треба любити їх і ставитися до них, як до хорошим друзьям. Страшный гріх — рубати плодове дерево, дерево біля річки, дерево на дорозі, дає подорожанину тінь у спекотний день. Мюридам треба саджати всюди дерева, доглядати по них, поки вони вырастут.