Криміналістична характеристика посадових злочинів

Суттєвий шкода чіткої організації і діяльності державного апарату кожної держави причиняется злочинним і корумпированным ставленням посадової особи до виконання своїх службовими обов’язками. Будучи наділені быльшими правами і розпоряджаючись нерідко значними матеріальними цінностями, такі особи своїми зловживаннями від не лише великий матеріальний, а й моральну шкоду, дискредитують державний апарат. Поїзди цього виду злочинів передбачені в цьому главі Кримінального кодексу. Це: зловживання владою або службовим становищем, перевищення влади — чи службовими повноваженнями, халатність, хабарництво, посадовий подлог.

У посадових злочинів є єдиний родової об'єкт — нормальна діяльність державної машини та охоронювані законом правничий та громадян. Вони може бути скоєно лише спеціальним суб'єктом — посадовою особою (крім вручення хабара і посередництва у хабарництві, які можуть опинитися відбуватися і недолжностными лицами).

Сутність аналізованих злочинів залежить від скоєнні посадовою особою, діє всупереч інтересам служби, протиправних дій (бездіяльності) з свого службове становище, що заподіюють істотної шкоди державним чи громадським інтересам або охоронюваним законом прав і інтересам граждан.

Криміналістичну характеристику посадових злочинів утворюють такі елементи, як кошти та мотиви їх здійснення, обставини, які б їм, і навіть зв’язок посадових злочинів із іншими злочинними деяниями.

Способи скоєння посадових злочинів різноманітні. Практика показує, що у випадках, коли злочин відбувається шляхом активних явно протиправних дій, що порушують обов’язкові виспівати правила, інструкції, становища, використовуються різні способи. До них можна віднести следующие:

— внесення явно неправильних записів в офіційні документы;

— видання незаконних наказів і распоряжений;

— приховування незаконної діяльності інших шляхом самоуправних действий;

— тимчасове запозичення і державних або громадських коштів у особисті нужды;

— витрата коштів по назначению;

— видача безтоварних накладных;

— підчистка, травлення й інші зміни тексту документов;

— незаконне застосування зброї представником власти;

— нанесення побоїв підлеглим по службе.

При бездіяльності доожностные злочину виражаються головним чином преступно-небрежном ставлення до ввіреного майну, до виконання службових обов’язків та виконання посадових інструкцій, в халатному ставлення до прийому і відпустці товарно-матеріальних цінностей, в безконтрольності тощо. Через війну неправомірних дій (бездіяльності) посадовця з службі наступають матеріальні наслідки, залишаються сліди, й це позначається в письмових документах, накладних, рахунках на оплату, наказах виплати незаконних премій тощо. Виявлення цих слідів помагает скласти правильне уявлення про характер допущених порушень, встановити час, місце і загальнодосяжний спосіб скоєння злочину, виявити свідків, котрі можуть надати важливі інформацію про делу.

Як свідчить криміналістичний аналіз, мотивами злочинів частіше всього виступають користь й інша особиста заинтересованость, заздрість, помста, бажання створити видимість добре поставленої роботи, брехливо зрозуміла «службова необхідність» і т.д.

Практика показує, що різного роду зловживання — це результат багатьох обставин, між якими є тісний зв’язок. Типовими обставинами, які сприяють здійсненню посадових злочинів, є: порушення принципів підбору і розстановки кадрів; вади на організаційно-господарської підприємств, установ, організацій (безгосподарність, порушення дисципліни, неналежний облік і незадовільні умови збереження і транспортування товарнотих матеріальних цінностей (тощо.), відсутність над діяльністю посадових сторонніх осіб вищих організацій корисною і контрольно-ревізійних установ; вади на діяльності правоохоронних органів. Важливим обставиною, що його здійсненню даного виду злочинів і корумпованості державної машини, у сучасних умовах є недостатнє матеріального забезпечення посадових осіб, перебої із виплатою зарплати, й інші економічні причины.

Важливим елементом криміналістичної характеристики посадових злочинів є сукупність даних про їхнє типових связах коїться з іншими злочинами. Невиконання посадовою особою покладених нею службовими обов’язками нерідко створює сприятливий грунт з метою інших злочинів: розкрадання державного устрою і колективного майна, спекуляції, приписок, випуску неякісної продукції, корумпированных дій державних службовців. На зв’язок посадових злочинів із розкраданнями можуть вказувати: неоговоренные виправлення в приймально-здавальних матеріалах; актах про знищення яка надійшла до непридатність і морально застарілої продукції; підробки в документах; пересортиця; невчасне оприбуткування тих матеріальних цінностей; безтоварні операції з майном; дуже багато які прийшли непридатність товарів; невчасне уявлення звітів про рух товарно-матеріальних цінностей і неналежне їх оформлення; порушення технологічних умов під час вироблення виробів; факти звернення винним у свою користь державного чи колективного имущества.