Криміналістична характеристика дорожньо-транспортних злочинів

Злочинні порушення правил дорожнього руху відрізняються значної поширеністю та підвищеної громадської небезпекою. Успішне розслідування дорожньо-транспортних пригод (ДТП), вдосконалення діяльності органів попереднього слідства великою мірою залежить від чіткого ставлення до найбільш типових умовах особах і обставинах, при яких найчастіше мають місце порушення правил безпеки дорожнього руху. Велику допомогу тут може надати криміналістичну характеристика ДТП, що з’явилися наслідком злочинних порушень правил безопасности.

Події, що сталися внаслідок порушення тих чи інших правил безпеки дорожнього руху, у якому обов’язково брав участь автомототранспорт або міської електротранспорт і після якого настали шкідливі наслідки, іменується дорожньо-транспортним подією. Проте чи все, а лише ті дорожньо-транспортні події, у яких настали серйозні шкідливі наслідки — менш тяжкі чи тяжких тілесних ушкоджень або смерть потерпілого, іменується дорожнотранспортними злочинами, тобто діяннями, манливими кримінальну відповідальність відповідно до кримінальним законодавством. Інші випадки дорожньо-транспортних пригод є, зазвичай, підставою дисциплінарної, адміністративної і цивільно-правової ответственности.

Видами ДТП є: а) наїзд транспортний засіб на пішоходів, велосипедистів, їздитиме на коні транспорт і тварин; б) зіткнення транспортних коштів; в) перекидання транспортний засіб; р) наїзд транспортного вартість перешкода; буд) падіння пасажирів; е) інші ДТП.

З причин виникнення дорожньо-транспортні події можна підрозділити на: 1) події, виниклі з вини людей (водіїв, пасажирів, осіб, відповідальних за технічний стан транспортних засобів і доріг, та інші) і 2) події, зумовлені непереборної силою природи (повінь, обвал, землетруси та т.п.), а також випадковим збігом обстоятельств.

Переважна більшість випадків ДТП творяться у результаті порушення правил дорожнього руху водіями, пішоходами, пасажирами, велосипедистами, і навіть внаслідок грубих порушень працівниками транспортних господарств правил технічної експлуатації і поганого контролю над станом шляхів та організації регулювання вуличного движения.

Порушення правил дорожнього рух зі боку водіїв найчастіше полягають у: перевищенні безпечної швидкості під час маневрів (повороті, обгоні, необхідності ухилиться від зіткнення чи наїзду, об'їхати перешкода чи нерівність дороги), потраплянні на ділянку дороги з гіршими характеристиками; загостренні дорожньої обстановки; недотриманні черговості проїзду перехресть; неподання чи неправильної подачі запобіжного сигналу; неправильному розрахунку мінімального зупинкового шляху що за різних швидкості і стан дорожнього покриття; порушенні вимог сигналів світлофора, дорожніх знаків і покажчиків, вимог дорожньої розмітки; не дотриманні безпечної дистанції; несподіваному виїзд із свого низки руху, і засліпленні світлом фар; стоянці на проїзній частині без висвітлення; порушенні правил пасажирів; нетверезому стані водія, його роботу з часу, перевищує припустимі межі, після яких настає стомлюваність і другие.

Порушення правил дорожнього руху з боку пішоходів зазвичай перебувають у: несподіваному появу пішохода через перешкоди (наприклад, зза стоїть на зупинці автобуса, автомобіля у тротуару чи узбіччя); раптовому виході через транспортний засіб, рушійної в попутнім чи зустрічному напрямі; непередбачуваному поведінці пішохода, у якому водій помилково впевнений у взаємній контакту з пішоходом (наприклад, пішохід, явно пережидающий проїзд автомашини, раптом перебігає навперейми); виході на проїжджу частину на місці, де це заборонено; раптовому виході з неосвітленій зони шляхи і другие.

Величезну небезпеку становлять управління механічними транспортними засобами особами, які у стані опъянения. Спеціальні медикопсихологические і психофізіологічні дослідження незаперечно підтверджують, що й незначна кількість алкоголю на організмі людини істотно знижує його спроможність до управління автомобілем, мотоциклом, трактором та інших механічним транспортним средством.

Для ДТП характерно наявність численних слідів і у матеріальної обстановці. Це — і сліди руху, ковзання дорогою, сліди на самих транспортних засобах, наземних спорудах, ушкодження і травми, отримані водієм, пасажирами, пішоходами і т.п.

Наслідком ДТП, зазвичай, є матеріальним збиткам, пов’язаний з ушкодженням (знищенням) транспортний засіб, наземних споруд й т.д. Найбільш тяжкі наслідки — загибель людей, отримання тілесних ушкоджень, психічних травм. Через війну ДТП можливі й шкідливі на довкілля (аварії транспортних засобів, перевозять вибухонебезпечні, токсичні і радіоактивні вещества).

Криміналістична характеристика ДТП включає у собі також сукупність загальних, приватних і індивідуальних взаємообумовлених чорт, виявляються переважно у механізмі злочину, деяких особливостях способу його від вчинення, обстановки і коштів скоєння злочину, і навіть особливостях особистісного характеру участников.

У криміналістичної характеристиці цього злочину провідним елементом є механізм злочину, а чи не спосіб його скоєння, як це нерідко зокрема у криміналістичних характеристиках інших злочинів. Спосіб скоєння дорожнотранспортного події, має своєрідні риси, частіше грає підпорядковану роль стосовно механізму та інших елементам криміналістичної характеристики дорожньо-транспортної пригоди. При цьому під механізмом дорожньо-транспортної пригоди розуміється сукупність проміжних станів і процесів, формують наслідки на взаимодействовавших об'єктах в материализованном вигляді, на предаварийном, аварійному і післяаварійному етапах розвитку дорожньо-транспортного происшествия.

Спосіб скоєння дорожньо-транспортної події як самостійний елемент криміналістичної характеристики з своєрідності цього виду злочинів найчастіше розглядається з позицій особливостей поведінки у передаварійній обстановці, способу запобігання наступу шкідливих наслідків або зменшення їх тяжкості. Спосіб приховування факту дорожньо-транспортної пригоди або зрікаються свого участі у ньому, котрий іноді спосіб маскування його передачі під інше злочин є самостійними елементами зазначеної характеристики.

Обстановка злочинних порушень правил безпеки включає у собі такі елементи, місцем, час та інші обставини. Дорожня обстановка, наприклад, є складну виняткову динамічну сукупність об'єктивних і суб'єктивних обставин, які мають враховуватися водієм при управлінні транспортним засобом. Вона містить у себе та планування шляхів та вуличних магістралей, освітленість проїжджої частини вчених у темну пору доби, стан дорожнього покриття, коштів автоматичного й іншого регулювання дорожнім рухом, інтенсивність і швидкість руху машин і пішоходів, поведінка пішоходів і водіїв автомобілів тощо. Що складніший дорожня обстановка, тим більше коштів підстав очікувати виникнення аварійних ситуацій. Так, найчастіше дорожнотранспортні події мають місце у годинник найбільш інтенсивного руху транспорту, при несприятливих погодні умови, у нічний час і т.п.

Поруч із обстановкою, криміналістичне значення має тут також технічний стан транспортний засіб, що у аварію. Судебнослідча практика свідчить про частих фактах недоброякісного технічного огляду, ремонту транспортних засобів, використання у окремих автохозяйствах ремонту нестандартних деталей, неякісних, легко займистих мастильних матеріалів. Виїзд водіїв на несправних автомобілях за вказівкою посадових осіб нерідко до аварій з такими тяжкими последствиями.

Важливе значення мають особливості особистості порушників правил дорожнього руху. Зазвичай, цієї категорії правопорушень властиві: надмірна самовпевненість, егоїзм, нечесність; зневажливе ставлення до правил безпеки; недостатня професійна підготовка; відсутність необхідного досвіду, практичних навичок; недостатня вимогливість й підлеглим у частині дотримання вимог безпеки дорожнього руху, і експлуатації транспорта.

Шляхово-транспортне подія, зазвичай, — результат багатьох обставин, їхнім виокремленням сукупність про причини і наслідків. Встановлення істинних причин порушення правил безпеки, що призвели до аварії, і обставин, їм сприяють, як одне з найважливіших завдань розкриття злочину, а й невід'ємний елемент забезпечення безпеку руху і експлуатації автотранспорту. Найтиповішими обставинами, які сприяють автотранспортним злочинів в узагальненому вигляді, є: вади на організації руху автотранспорту і пішоходів, у контролі за станом транспортних засобів, шляхів та вулиць; відсутність належного нагляду над рухом органами ДАІ, громадськості; вади на підготовці водіїв транспортних засобів (професіоналами, і автолюбителів), у політичній пропаганді правил дорожнього руху у його участников.