Хепенінг
Смешивание різних театральних елементів поєднання його з життєвими об'єктами і явищами — відмітний ознака хепенінгу. Так само характерно відсутність сюжету і логічного зв’язок між його окремими частинами. Як колір в абстрактної живопису, епізоди в хэппенинге співвідносяться між собою скоріш композиційно чи емоційно, ніж підпорядковуючись логіці. На відміну від п'єси, хэппенинг часто являє кілька… Читати ще >
Хепенінг (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Хэппенинг
Хэппенинг (happening), вид театральної вистави, у якому подія і дію є самоціллю, а чи не частиною драматичного сюжету. Вперше хэппенинги стали влаштовувати нью-йоркські митці й скульптори на початку 60-х років. Саме назва залежить від 18 хэппенингов у частинах (18 Happenings in 6 parts) — уявлення, показаного Алланом Капровом (A.Kaprow) в «Рубен-Гэллери» в жовтні 1959. Глядачі, розсаджені у трьох суміжних выгородках з напівпрозорими стінами, ясно бачили що у своєму приміщенні й туманно — у сусідніх. У кожному з 18 хэппенингов домінував який-небудь один елемент театрального видовища — музика, танець, демонстрація слайдів, декламація. Глядачам пропонувалося прилучитися до видовищу «природним чином», з'ївши апельсин.
Смешивание різних театральних елементів поєднання його з життєвими об'єктами і явищами — відмітний ознака хепенінгу. Так само характерно відсутність сюжету і логічного зв’язок між його окремими частинами. Як колір в абстрактної живопису, епізоди в хэппенинге співвідносяться між собою скоріш композиційно чи емоційно, ніж підпорядковуючись логіці. На відміну від п'єси, хэппенинг часто являє кілька образів чи театралізованих епізодів одночасно, причому кожен несе своє власне «ідею».
Иногда в хэппенинг включається і акторська гра, але з метою створити вигаданого героя, чинного в вигаданих обставин: сенсом і метою уявлення — у ньому самому. Подібно лектору, циркачу чи футболістові, актор в хэппенинге залишається сама собою й у самих обставин, як і глядачі.
Хэппенинги розігруються в галереях, на вокзалах, площах міст і інших місцях, не виділені на уявлень. Можуть вони переносити і звичайній сцені. Проте часто наголос робиться на оточення, обстановку — і тоді ламається стереотип «глядач — сцена». Починаючи з 1962 Капров відкидав поняття «глядацька аудиторія». Дійства, що він що тоді називав хэппенингами, розігрувалися виключно заради самовираження виконавців.
Основные ознаки хепенінгу були присутні вже з погляду Д. Кейджа (1952) в коледжі Блэк-Маунтин, а 1957 щось на кшталт хэппенингов показував японський колектив «Гутай». Серед інших попередників може бути виставки «антимистецтва» дадаїстів, «живопис дії» абстрактно-экспрессионистского напрями, колажі П. Пікассо і Ж. Брака, сюрреалістичні абстрактні композиції (ассамблаж) і його сучасний експериментальний танець.
Список литературы
Для підготовки даної праці були використані матеріали із російського сайту internet.