Мильні опери у реальному житті

Мыльные опери у реальному жизни.

Почему такі популярні мильні опери? І тому, що у реальному житті усе саме й відбувається: і несподівані закоханості, і обмануті надії, і заздрісні друзі, і ще купа будь-якої дурні, у якій варимось день у день. Реальна життя завжди задає дуже простенькі питання, без натяків й подвійного сенсу. Й усім у своїй хочеться знайти відповіді знов-таки дуже прості та зрозумілі, без лукавих мудрувань і глибоких філософських пошуків. І де такому навчитися, коли вся класична література вчить нас пробиратися крізь тернисті нетрі власних думок, а кіно України й театр інтенсивно налаштовують душу трудитися вдень і вночі. Але, зазвичай, люд-те найбільше хвилюють прості, практичних запитань з їхньої буденної суєти. Адже саме рішення таких щоденних завдань і залежить наше спокій щастя. Тому, давайте спробуємо навчитися вирішувати не глобальні проблеми сучасності, а маленькі життєві задачки. Спробуймо йти від простого до складного, а чи не навпаки.

Итак, маленькі мильні історії. Вони нібито будуть взяті з реальному житті, тому дивуйтеся, тоді як одній з історій ви раптом дізнаєтеся себе.

Не можу нічого вирішити, оскільки мій ребенок….

Эта жінка вже друге місяць пише мені відчайдушні листи. Й у кожному листі й непроминальна біль. Вона метається між двома чоловіками. Один чоловік — це законний чоловіка та батько її дитини, а другий — це улюблений і такий жаданий чоловік.

Советы, які зльоту годяться на таку історії, може не лише психолог, а й будь-яка розсудлива і співчуваюча подруга. І те, які зазвичай радять у випадках, це варіації на задану тему: «Ти має визначитися ». Рада безсумнівно слушну і корисний, але важко здійсненний, адже нерозв’язність і виникає саме тому, що вибір зробити завжди складно.

В нашому випадку цей вибір осложнился і те, що дочка дуже прив’язана до батька й гребує, аби батьки надмірно розлучалися. І на матері це практично нерозв’язною проблемою, з інтересами дитини теж потрібно вважатися. Отож емоційний надрив в листах виник випадково й не порожньому місці.

Теперь розглянемо ситуацію глибше. Зрозуміло, що визначатися треба. Однак постає проблема. З чоловіком вже всі налагоджене і звично, і з улюбленим доведеться розпочинати наново. А хочеться гарантій, що у новому шлюбі буде гірше, ніж у старому. Жінкам завжди хочеться гарантій, так вони влаштовані. Тим паче, коли відчуваєш відповідальність як за себе, але й своїх дітей (вже йому точно хочеться щось гарантувати). Внаслідок цього застряє і дає сильний стрес. От і виходить задачка нелегка. Які ж можна вирішити щось конкретне, коли стільки багато відомих?!

Итак, давайте все-таки спробуємо повирішувати цю непросте завдання.

Основное правило у ситуаціях, де не дуже дорослі діти можна сформулювати так: «Коли батьки щасливі, то щасливими, і їхні діти ». Звучить доволі спірна, але у життя це і є і буває. Тобто., коли ви перестанете нервувати і приймете найкраще себе вирішення, то дитина, може бути відразу, але й прийме його, як найкраще. Зазвичай, дитяча ревнощі й створити дитячий егоїзм виростають виключно з батьківської невпевненість у слушності власного поведінки. Зрозуміло, що не хочуть змінювати, їм так спокійніше. І вони відчувають коливання котрогось із батьків, для цього негайно йдуть істерики і примхливі вимоги залишити усе як є. Тож не сподівайтеся, що ваша дитина допоможе вам зробити вибір. Навіть навпаки, це доведеться прикладати масу зусиль, що його заспокоїти й запевнити, що її інтересів хто б збирається обмежувати. І у сім'ї усе почне навіть від, ніж у старої. І, як ви розумієте, у тому, щоб вистачило аргументів переконати власну дитину, незле було б самої бути точно впевненою у правильності з таких кроків.

Однако, може й, що ви вирішите залишитися з чоловіком. Це теж реальний вибір, й дуже надходять багато жінок. Але на це треба з широко відкритими очима, маючи і більше реальних плюсів, ніж мінусів такій ситуації. Інакше треба відразу розпочати відкладати грошей лікування від бессоницы і депресії.

И щоб мені повірили, хочу розповісти ще небагато з історії життя моєї співрозмовниці. Вона пробувала жити з «любим чоловіком, та її дочка закатувала щоденні істерики і вимагала повернутися до батька. Зрозуміло, в таку поведінку теж викликало нервові зриви і сльози. Вона засумнівалася у правильності свого вибору, і наприкінці кінців, вирішила відновити їхні стосунки з чоловіком. Але коли його кілька місяців мати разом із дочкою повернулися назад до батька, в моєї клієнтки майже відразу почалися головний біль, що ще кілька місяців викликали до психіатра.

Вот така вона реальне життя.

Итак, історія розказано, поради дано, а висновки ви зробите сами.

Стаття Наталі Панфиловой.