Проблема вічності у філософії

Пути Росії в однополярному світі

Одним з найвагоміших проявів інформаційної революції стало виникнення цілого класу якісно нових технологій «метатехнологий », застосування що у принципі виключає можливості конкуренції зі своїми розробниками. До таким технологіям можна адресувати можливі реалізації ідеї мережного комп’ютера (програмне забезпечення якого відкриває доступом до його інформації через Інтернет, і дозволяє перехоплювати управління ним), і навіть системи глобальної зв’язку на комп’ютерної основі, багато технологій на суспільне становище і індивідуальне свідомість людей.

Возникновение метатехнологий робить розрив більш і менше розвинені країни нездоланним і виключає для останніх можливість на успіх глобальній конкуренції. Це поєднується і з зміною ключових ресурсів розвитку. У інформаційному світі це не є простір з закріпленими у ньому виробництвами, а які є мобільними інтелект, і фінанси. Відповідно творче освоєння країн розвиненими з допомогою прямих інвестицій стало в дедалі більшому мері поступатися місцем руйнівного освоєння шляхом вилучення фінансових і інтелектуальних ресурсів. Через війну осмислення цих.

новых реалій з’явилися поняття «пастки глобалізації «, обсуждавшееся на Всесвітньому економічному форумі у Давосі, і теорія «безнадійних країн », яких спіткало цю пастку й назавжди втратили ресурси розвитку.

Для Росії проблеми виходу з такої пастки поглиблюються її специфікою: високий рівень монополізації і главою регіональної дифференциации1, і навіть суворим кліматом. Попри іронічне ставлення до останнього тези, у Росії господарська діяльність ведеться в холодних у світі умовах. З цією, зокрема, пов’язані підвищена енергоємність виробництва та вартість робочої сили в. Відповідно таке виробництво і робоча сила будуть конкурентоспроможні лише за високої складності виробництва та праці. Тож може вижити, лише використовуючи свій розум на вирішення складних завдань. Концентрація на простих завданнях означає нею гарантовану загибель.

" Гіпофіз «людства

За останні 30 років Росія не змогла вийти з завдань виживання до завдань розвитку. Час, коли ще можна встигнути осмислити і сконструювати модель цього переходу, минає. Треба зрозуміти, яка Росія та навіщо потрібна світу, зрозуміти, яку потреба його лідерів ми задовольнимо найкраще.

Ценность Росії для людства над багатстві її надр, теряющем значення з розвитком інформаційних технологій. Запорукою конкурентоспроможності стає особливість, а головним чинником ринкової ефективності культура. Цінність Росії сьогодні більше залежить від оригінальному погляді поширювати на світ, в нестандартному світовідчутті, в інтелекті.

С огляду на це її роль світовому розподілі праці бути «виробником умів », конвеєром, який випускає творців і революціонерів, мислителів, талановитими в генеруванням нового знання і набутий принципово нових ідей. Проте чекати, значна частина них зможе знайти собі використання у Росії. У цьому, оскільки інтелект можна відтворювати лише за рівні освіти і добробуту, світ зацікавлений у нормалізації життя жінок у Росії.

В умовах глобальній конкуренції, запеклість якій у змозі лише наростати, становище «інкубатора умів «у світі буде дуже двоїстим. Це визначить болісну роздвоєність свідомості наших співвітчизників й у цьому плані збереження принципових чорт нашої суспільної психології, не самих «комфортних «на її носіїв, але зумовлюючих збереження самобутності Росії, її стратегічного конкурентної переваги.

Участие в наднаціональному регулюванні

Россия повинна включитися у міжнародні зусилля щодо створення системи наднаціонального регулювання наднаціональних економічних процесів починаючи з найбільш болючої діяльності фінансових транснаціональних корпорацій. Хоч як малі можливості Росії, вона повинна переважно повністю використовувати їх задля зменшення потенціалу міжнародних спекуляцій та його руйнівності.

В цьому відношенні дуже перспективні ідеї японських фахівців встановити контролю над спекулятивними капіталами (передусім хеджевыми фондами США) і покладання МВФ відповідальності за глобальну фінансову стабільність, а чи не лише стан країн. Слід також сказати всіляко підтримувати ідеї колишнього міністра фінансів Німеччини Лафонтена про фіксування максимально можливих коливань євро, долара, і єни щодо одне одного аналогічно, як до цього часу рамках механізму «валютної змії «це робилося для європейських валют.

Представляется, що описана спеціалізація Росії у поєднані із її через участь у наднаціональному регулюванні дозволить їй закріпити у себе нове міцне і гідний місце у світі, узявши він виконання унікальних і необхідних людству функцій.

Таковы «технологічний «і «функціональний «підходи до майбутньої моделі розвитку Росії, але є що й регіональний.

Трансевразийская магістраль як інструмент зміни глобального конкурентного балансу

С однієї боку, спроби регіональної пострадянської інтеграції зазнали остаточний крах, з іншого Росія має перспектив за домінування моделі глобальної інтеграції і глобальної, нічим необмежуваною і нещадній до відстаючим конкуренції, втілювалася сучасними США. Тому вона повинна переважно всіляко відстоювати регіональну інтеграцію як противагу глобальної.

Однако і це підхід перестав бути гарантовано безпечним. Перебуваючи між двома основними центрами регіональної інтеграції зоною євро й поступово що формується у Південно-Східній Азії зоною юаня Росія розірвано цими центрами, а то й стане мостом з-поміж них.

Для здобуття права стати таким мостом, щоб виконувати роль каталізатора трансъевразийской інтеграції, Росія має стимулювати реалізацію інтеграційних проектів, першому етапі транспортних. Ключовою елемент реконструкція Транссибу і перетворення їх у основну магістраль швидкісного транзитного повідомлення Європою і Азією, а точніше між Лондоном й Токіо (з імовірним виходом на китайські порти).

В насправді, перед Росією стоять дві взаємозалежні завдання, які є категоричними імперативами всього його розвитку.

Массированное залучення іноземних інвестицій основний інструмент необхідної модернізації економіки. У цьому воно виявиться ключовим засобом розв’язання другої найважливішої проблеми сучасного Російської держави збереження його територіальної цілісності.

Кризис підвищив поріг гарантовано захищених інвестиційних проектів рівня, що вони не бути просто великими, але глобальними, що виходять межі економіки Росії і близько забезпечують її убудовування в глобальну економіку. Це означає передачу під опосередкований, але з тих щонайменше цілком реальний контроль стратегічного інвестора непросто окремого проекту і навіть окремих просторів, як це має місце, наприклад, при концесії чи УПП, але ключових елементів російської економіки загалом.

Для здобуття права бути надійної та перспективної, така прив’язка повинен мати обопільний характер, т. е. жорстко і однозначно забезпечувати залежність добробуту інвестора від добробуту Росії. Це умова виключає зі аналізованого переліку проектів американські плани «міжнародного «освоєння Сибіру та Далекого Сходу як об'єктивно які ведуть болючому і руйнівного розчленовані Росії її наступному знищення як суб'єкта світової політики і економіки.

Создание трансъевразийской магістралі, за всієї екзотичності цього проекту, несе його учасникам досить серйозні й реальні вигоди, масштаби і довготерміновість котрих цілком відповідають масштабам та довгостроковості проекту.

Экономическая рентабельність учасники проекту очевидна: залізничні перевезення на великі відстані як набагато дешевше, а й швидше морських (в проекту TEAM російське МШС планує до 2005 р. довести час транспортування вантажу з Токіо Лондон до всього два тижні проти мінімум чотирма тижнями під час використання морського шляху). З іншого боку, замовленнями на устаткування явно завантажать як російська промисловість, а й корпорації Японії Європи.

Экономическая вигода для Росія також зрозуміла: мільйони робочих місць, оздоровлення управляючих систем (як корпорацій, а й), відродження цілих галузей в промисловості й кардинальне збільшення внутрішнього попиту, у цьому числі на інвестиції. При зволіканні ж неминуче виникнення трансъевразийской транспортної магістралі оминаючи Росії означає її витіснення на периферію як світової транспортної системи, а й світової інтеграції.

Задолго до закінчення фактично з його офіційної проробки Росія рамках євразійської інтеграції автоматично «запускає «пострадянську реінтеграцію, спонтанно повертаючись у число країн — учасниць світової політики.

Для російського істеблішменту прикро, що проект вимагає від Росії політичних поступок. Адже на сьогодні майже всю систему управління у країні усталилася у формах, вже в інституціональному рівні майже що виключатимуть можливість масштабної діяльності. Тому здійснення глобального інвестиційного проекту, природно, вимагає іноземного вторгнення святая-святих до системи управління державою.

Оправданием служить тільки, що, по-перше, таке вторгнення призведе до якісному підвищенню ефективності російської системи управління, як державною, і на корпоративному рівні, і, по-друге, він буде носити обопільний характер, створюючи як постійну залежність Росії від рішень розвинутих країн, а й обернену залежність останніх від рішень, прийнятих Росією. І це якісно змінює справи.

Развитые країни Європи, вибухоподібно розширюючи простір інтеграції з допомогою Росії і близько Японії (і навіть Китаю з урахуванням ймовірного відгалуження магістралі, щоб не дати Японію монопольної можливості блокувати її), зміцнять і свій геоекономічну стійкість, насамперед стосовно потенційним деструктивним діям США.

Данный підхід дозволяє сформулювати єдиний реалістичний в короткостроковому плані відповідь на виклик глобалізації: не утопічне конструювання «світового уряду », але стратегічне відступ від вырвавшихся з-під контролю технологій до прогнозованим і керованим прямим інвестиціям і основі тимчасове обмеження міжнародного переливу фінансових ресурсів.

Этот крок дасть предпринимающим його країнам перепочинок для якісного поліпшення державного регулювання фінансових та глибокої реструктуризації найбільших корпорацій, на необхідності чого вже протягом кількох років марно наполягає навіть Світового банку.

Таким чином, вже початок великої роботи над проектом глобальній транспортній магістралі саме собою створить як щодо його безпосередніх учасників, але й всього геоекономічного простору нову, значно кращу реальність. Адже умовах поширення інформаційних технологій бути прийнятим рішень найчастіше впливають не самі події, але повідомлення про неї звані інформаційні фантоми. Отже, євразійська магістраль почне проводити людство і процеси глобальній конкуренції не тоді, коли вона побудована, але вже настав тоді, коли буде прийнято стратегічне рішення про її будівництві.

Разрушительная альтернатива інтеграції

Если реалізацію проекту трансъевразийской інтеграції за тими або іншим суб'єктам причин вдасться розпочати, Росія може спробувати подолати необоротне у звичайних обставинах відставання від решти світу з допомогою виняткових заходів із непередбачуваними наслідками.

Речь йде передусім про глобальному гальмуванні світового технологічного прогресу в результаті руйнації (неминуче тимчасового, бо всі сили розвинутих країн ясна річ буде використано На оновлення цього ключового елемента світової інфраструктури) основний середовища цього прогресу кібернетичного простору, сьогодні ассоциирующегося мережею Інтернет.

В насправді: якщо неспроможна наздогнати світових лідерів через низькі темпи розвитку, то в принципі може спробувати виграти час, необхідне їй для скорочення розриву, загальмувавши і навіть призупинивши розвиток лідерів. Сенс спроби «закрити Америку «глобальне гальмування світового технологічного прогресу, викликане стиском ринків високотехнологічної продукції (це у основному розвинених країн, частка США у яких дуже великий). І тут старіння «спадщини СРСР «кардинально сповільниться, і Росія зможе підтримати свої позиції у раптово замедлившейся технологічної гонці в протягом 5 10 років і виграти цей час для нормалізації систем держуправління, відродження економіки та поновлення технологічного прогресу.

Сегодня сама технологічна можливість такого уповільнення викликає сумніви як і мінімум потребує доказів.

Тем щонайменше можна і навіть корисним розпочати розробці систем і принципів, дозволяють за необхідності забезпечити швидке засмічення мутирующими, малопомітними, «довгоживучими «і стійкими до впливам комп’ютерними вірусами світового кібернетичного простору до рівня, надовго виключає його регулярне використання.

Разработка таких систем створить принципово новим типом «зброї стратегічного стримування », який його власникам від доктрини «гарантованого взаємного знищення «можливість перейти до доктрині «гарантованого безкарного знищення ». Бо застосування означатиме швидке знищення значній своїй частині економічного й військової потенціалу найрозвиненіших країн за збереження в практично повної недоторканності потенціалів решти, які залежать безпосередньо від стану світових комп’ютерних і комунікаційних систем.

Однако непередбачуваність цього процесу можливість його швидкого виходу з-під контролю робить тотальну комп’ютерну війну украй небажаним інструментом, свого роду «стоп-краном «світового розвитку.

Шкатулка Пандори, чи made in USSR

Однако найбільш виграшним варіантом дій не гальмування прогресу з непрогнозованими наслідками, а спроба «осідлати «світової технологічний прогрес, перетворивши їх у ресурс підвищення конкурентоспроможності нашої країни.

Уже на цей час у Росії існує ціла група «закривають «технологій, названих так оскільки ємність відкритих ними нових ринків істотно менше ємності ринків, «які закривають «внаслідок викликаний ними підвищення продуктивність праці. Їх використання зробить непотрібними багато масові виробництва та позбавить роботи зайнятих ними. Класичний приклад технологій що така лазерне зміцнення рейок, здатне призвести до триразовому зменшенню потреби у неї і до відповідного скорочення їх випуску.

В розвинених країнах аналогічні розробки частиною не здійснювалися зовсім (ринкова економіка экономней соціалістичної і дозволяла своїм фахівцям працювати «шухлядні «, розробляючи конструкції, нездатні знайти швидке застосування), частиною блокувалися назавжди з допомогою патентних механізмів.

Массовый і стихійний викид «закривають «технологій на світових ринках викликає різке стиснення всієї індустрії, що сприятиме найсерйознішим наслідків для більшості країн.

Однако при раціональному управлінні поширенням таких технологій, вони можуть бути ефективним інструментом глобальній конкуренції, оскільки забезпечувана ними висока продуктивність компенсує брак капіталу модернізації країн, зокрема Росії. І тут Росія виграють і як країна, у якій внаслідок катастрофічної реформи обсяги виробництва впали нижчий рівня мінімального самозабезпечення. Річ у тім, що різке зростання продуктивності багато в чому призведе немає перевиробництву, а до інтенсифікації імпортозаміщення російському ринку. Потреба ж у складному виробничому устаткуванні, не изготавливаемом країни, теж знизиться, так як особливістю «закривають «технологій є різке зростання продуктивність праці без серйозного ускладнення, а цілій низці випадків і з значним спрощенням використовуваного устаткування.

Развитые країни у принципі не зможуть своєчасно освоїти ці технології через триваючого протидії найбільших корпорацій, котрі посідають монопольне ситуацію і прагнуть недопущення зменшення обсягів виробництва. У ж країнах національні корпорації зацікавлені у прискореному зростанні ефективності виробництва, оскільки прагнуть зайняти вищі місця у світової «табелі про ранги », а національних урядів мають більшої свободою стосовно корпораціям.

Созданное на основі «закривають «технологій обладнання має надаватися в лізинг які мають значними фінансових ресурсів арабських країн, Індії, Китаю та країнах Південно-Східної Азії вже за збереження російського контролю за цими технологіями та притягнення чималих коштів розширення інноваційних робіт.

Предоставление в лізинг цих технологій на зазначених умовах дозволить:

— самостійно задовольнити потреба даних країн і найбільш Росії у необхідних товарах і послугах з допомогою різкого зростання продуктивності устаткування при фактичному перехід до розвитку з урахуванням власних сил;

— кардинально поліпшити платіжні баланси й тимчасово підвищити фінансову стабільність даних країн за рахунок значної скорочення імпорту;

— забезпечити стрімке підвищення ефективності економік вищезгаданих країн, спрямувавши зекономлені внаслідок скорочення імпорту валютні ресурси подальшу інтенсифікацію їх модернізації;

— з урахуванням викладеного кардинально змінити всю структуру світової економіки, перемістивши «полюс розвитку «в нинішні що розвиваються й у першу черга у Росію країну, що стала володаркою найбільш передових технологій.

В разі реалізації такої сценарію досить швидко сформується новий замкнутий технологічний контур, у якому Росія зайняти позицію мозкового центру, а арабських країн і країни Південно-Східної Азії вже стануть джерелами фінансових ресурсів. Індія й Китай, своєю чергою, будуть найбільш ємними ринками і постачальниками робочої сили в. У кінцевому підсумку поняття однополюсного світу у протягом 5 7 років втратить свій сенс.

Такой сценарій представляється найбільш раціональним і з огляду на інтереси розвитку людства загалом, і власне російських інтересів. Проте його здійснення жадає від російського керівництва послідовного проведення осмисленою, обгрунтованою політики, користується підтримкою общества.

Михаил Геннадьевич Делягин — доктор економічних наук, директора Інституту проблем глобалізації.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.