Влияние фізичної культури та спорту формування професійних навыков

Мінсільгосппрод РФ.

Курганський будівельний техникум.

Реферат на тему.

«Вплив фізичної культури та спорту формування професійних навыков».

Становив: студент грн. М-161.

Сичов А.Л.

Перевірив: Предеин В.А.

Курган 2002 г.

План.

1)Введение.

Фізичне виховання — вічна категория.

2)Профессионально-прикладная фізична подготовка.

3)Краткая характеристика умов праці фахівців, вимоги до фізичної подготовленности.

4)Средства професійно — прикладної фізичної подготовки.

Прикладна значимість деяких фізичних вправ і деяких видів спорта.

5)Формы організації професійно — прикладної фізичної підготовки учащихся.

6)Список литературы.

В.С. Титов «Профессионально-прикладная спрямованість фізичного воспитания».

В.И.Ильин «Профессионально-прикладная фізична підготовка студентів вузов».

Р.С. Чумакова «Профессиональн-прикладная підготовка студентов».

Р.Т. Раєвський «Фахової підготовки енергостроителей».

В.І. Фильников «Теорія і практика фізичної культуры».

Введение

Физическое виховання — вічна категория Физическое виховання є породженням потреб людського суспільства. Ця потреба у тому, що старшеепоколение людей готує до життя молодше, тобто виховує його. Принаймні ускладнення у суспільстві соціальних відносин видозмінювалася й третя функція фізичного виховання. Поступово розвивався процес впровадження до сфери материалного виробництва та духовного життя людей. Сьогодні казати про формуванні нових типів людини, здатного упродовж життя активно исползовать власні фізичні якості. В. М. Выдрин виділив найважливіші якості сучасної людини: по-перше, всебічне розвиток індивідуальних задатків, схильностей і обдарувань для втілення у творчі спосбности до всіх видів діяльності, які необхідні у суспільстві. По-друге, освоєння кожним людиною достистижений науку й культури, формування наукового мировозрения і цього переміщення життєвого інтересу зі сфери матеріального споживання сферу задоволення духовних запитів. По-третє, гармонійний розвиток духовних і фізичних якостей людини, духовної і зниження фізичної його краси. Фізичне виховання на рівні розвитку нашого суспільства має відбивати новий щабель у формуванні особистості. Тому ставлення до фізичного виховання як необхідної боці гармонійного розвитку людей набуває якості целеноправленного воздеиствия на конкретної людини відповідно до його потребностям.

Профссионально-прикладная физическая.

подготовка.

Фундаментальним принципом фізичного виховання є зв’язок фізичної культури та спорту із низькою трудовою й оборонної діяльністю людей. Насправді висловлюється в исползовании фізичної культури та спорту при наукової організації праці (НЗП) в інших формах так званої профессионально-прикладнои фізичної підготовки (ППФП) і військово-прикладною фізичної підготовки (ВПФП). Профессионально-прикладная физическя підготовка покликана вирішувати такі завдання: 1. Озброїти учнів приклдными знаннями професію, про фізичних якостях, необхадимых їм для успішного виконання трудових операцій, для високоефективного праці. 2. Сформировать у учнів рухові вміння і навички, які сприяти продуктивної праці від майбутніх фахівців. 3. Воспитать вони фізичні і психічне якості, замість необхідних у майбутньої праці. 4. Сприяти кращому освоєння трудових операцій, прискореному навчання професії. 5. Научить исползовать кошти активного відпочинку для боротьби з виробничим стомленням, до швидшого і сповненого відновлення сил. 6. Предупредить і знизити производственныей травматизм рахунок збільшення сили, швидкості, витривалості, спритності, і гнучкості і під час трудових операцій, у процесі життєдіяльності. Програмою фізичного виховання для середніх специалных навчальних закладів передбачено ознайомлення учнів з теоретичними основами ППФП, те деяким профессионально-прикладным фізичним вправ, способам виховання і самовиховання основних фізичних якостей, необхадимых фахівцю тієї чи іншої профілю, підготовка їх до брати участь у найпростіших змаганнях з профессионально-приклдным видів спорту. Для завдань ППФП, для оволодівання необхадимыми знаннями, вміннями инавыками, ефективного застосування їх у практиці важливо навчитися вдумливо аналізувати умови праці фахівців, вимоги до фізичної підготовленості. І тому наведено ряд прикладів такого аналізу. По аналогії з ними проаналізувати деятелность фахівця будь-якого іншого профиля.

Коротка характеристика умов праці фахівців, вимоги до фізичної подготовлености Для характеристики різних видів праці найчастіше використовують поняття його фізичної тяжкості і нервно-психической напруженості. У цьому під фізичної вагою праці розуміють сумарный обсяг физичеческих зусиль за час. Нервно-психической напруженістю праці називають ступінь эмоцианольной навантаження і під час роботи. Залежно від тяжкості праці та його нервно-психической напруженості працю поділяють на фізичний і умственныи, а різні поєднання цих двох основних видів праці дозволяють виділити третій вид — змішаний працю. Прикладами переважно фізичного праці є професії гірників, сталеварів та інших, трудові дії яких пов’язані з значними м’язовими зусиллями. До переважно фізичному праці належить і і спортивна діяльність у гнітючому числі видів спорту, особливо у легкої атлетики, велогонках, важкої атлетики, лижному спорті та інших. Прикладами переважно розумової праці є професії рахункових працівників, операторів ЕОМ і програмістів, учених, творчих працівників і інших, виробнича діяльність яких дозволяє цілком чи частково виключити компонент фізичного праці. З розвитком техніки безпосередньо різні механизмывсе більш перекладаються важкі виробничі операції, частку самої людини все частіше залишаються функцій управління і функцію контролю. З розвитком автоматезированного виробництва фізичні навантаження на людини під час праці постійно зменшуються. Проте частка фізичного праці допоміжних робочих, техніків з налагоджування, регулюванню, монтажу, ремонту устаткування ще чимало велика. Крім цього, розвиток автоматики, комплексної механізації, електроніки, робототехніки вимагає опірності психічним напругам, швидкого сприйняття, осмысливание великого потоку інформації про ході виробництва. Для виміру обьёма і виконуваної фізичної роботи застосовуються різні кількісні заходи: маса піднятого вантажу, пройдений шлях, час, витрачене працювати, та інших. Запропоновано і впроваджуються точніші, науково обгрунтовані спеціальні способи визначення виконану людиною роботи, його фізичної працездатності. І тому вимірюють ЧСС чи сумарні пульсовые показники, споживання кисню організмом за одиницю часу й за період роботи, энергитические видатки цю роботу (в Ккал, кДж) та інших. Отримані з допомогою цих методів результати дозволяють будувати висновки про тяжкості фізичного праці. Його умовно ділять на дуже легкий, легкий, середньої важкості, важкий і дуже важкий. Наприклад, дуже легкий працю характеризується незначителным загальним добовим витратою енергії, лише не набагато (на 500 Ккал і від) перевищують середні величини основного обміну (близько 2300 Ккал на добу), а ЧСС не піднімається, зазвичай, вище 80 ударів на хвилину. На відміну від цього дуже важка праця фізична праця вимагає граничного добового витрати енергіївід 4000 до 6000 Ккал, а окремих випадках і більше. ЧСС зростає у своїй до максималных значень — 180 -200 ударів на хвилину. Зрозуміло, таку роботу можуть виконувати лише з добре треновані люди, та й недовго. Якщо тяжкість фізичного праці виміряти і оцінити щодо легко, то значно складніше виміряти і класифікувати эмоционо-психическую напруженість розумової праці. Тут не приминимы прямі способи, які використовуються при измермнии физическои роботи. Лише вимір ЧЧС, визначення витрати енергії за одиницю часу й деяких інших непрямі показники можуть датьприблизительную оцінку цієї напруженості. Приміром, відомо, що льотчик-випробувач одну годину польоту новому машині часто втрачає від 3 до запланованих 4 кг маси тіла, яке пульс в критичних ситуаціях піднімається до 200 ударів на хвилину. Частка ж фізичного праці у своїй щодо невелика. Змішані види праці (в сучасному виробництві таких переважна більшість) пред’являють до організму людини різні вимоги в залежність від переважання компонентів фізичної тяжкості чи нервовопсихічної апряженности. До змішаним видам праці належить переважно і праця фахівців середньої ланки — випускників середніх спеціальних навчальних закладів. Наведемо кілька прикладів умов праці фахівців і які ними навантажень. Візьмемо деякі типові професії, яких може бути прирівняні інші, близькі характером виконуваних трудових операцій, по фізичної тяжкості і нервно-психической напруженості. Праця в підземних виробках супроводжується тривалими пересуваннями і виконанням трудових операцій на вынуждных позах (зігнувшись, в приседе, на колінах, лежачи), сонячним голодуванням і кисневої недостатністю, підвищеним опором подиху, загазованості повітря, низькою освітленістю, вібраціями, більший обсяг різноманітної інформації (звуковий, світловий та інших.). Втома викликається переважно фізичної вагою праці та його нервової напруженістю, і навіть дискомфортностью умов — запиленістю, підвищеної вологістю итемпературой повітря. Такий характер праці вимагає отрабочего в під земних выроботках, високого рівня загальної економічної й спеціальної фізичної підготовки. Досягнення науково-технічної революції докорінно змінили умови праці шахтарів. Видобувна техніка і транспорт значно уменшили фізичну тяжкість його, частково вдалося ліквідувати дискомфортні умови перебування під землею. Діяльність фахівців середньої ланки, змушених перебувати у підземних выроботках, фізична тжесть праці також істотно скоротилася при зрослої нервно-психической напрженности. Праця фахівців сільського господарства, зокрема агрономів і зоотехніків, характеризується такими особливостями значна тривалість робочого дні й недолік перерв на відпочинок, постійно висока рухової активності, сезонна нерівномірність загальної робочої сили і рухового навантаження протягом року, робота у польових і змішаних умовах, використання різних засобів пересування, велике навантаження на опорно-руховий апарат, значна фізична почуття виснаження й розумовоэмоцианальное стомлення до кінця робочого дня, змінюється метеорологічна обстановка і у цьому сенсі змінювати робочий одяг, взуття та ін. Такий характер праці жадає від фахівців знання раціональному режимі праці та відпочинку, техніку безпеки при користуванні різними машинами і механізмами, засобами пересування, про основних засобах загартовування, про засобах зміцнення нижніх кінцівок, про використання фізичної культури та спорту для боротьби спроизводственным стомленням, для активного відпочинку. Крім теоритических знанй фахівцю сільського господарства необхідна загальна витривалість, акаленность, тренованість м’язів нижніх кінцівок, і навіть вміння поступово переорієнтовуватися під місцевості, організовувати свого побуту і відпочинок у польових умовах. Праця фахівців ливарних цехів, доменного і прокатного виробництва протекет за умов підготовки сировини й плавки металу, формувальних і иобрубно-очистных операцій із металу при різких коливаннях температури навколишнього повітря, різних шумах, місцевих податків та загальних вібраціях. У процесі праці цих фахівців важливе останнє місце посідають візуальні і інструментальні контролю над технологічним процесом, які працюють машинами иагрегатами; дуже багато активних однотипних дижений і операцій, монотонність яких призводить швидкого стомленню; велике кількість пересувань (біля формовочно машини, на плацу); переміщення вантажів з допомогою допоміжних механізмів чи вручну; робота у безпосередній близькості до розплавленого металу, робота у распираторах, захисному одязі і взуття. На роботу фахівців гарячих цехів позитивно впливають такиекачества, як загальна витривалість і велика шизическая сила людини; високий рівень спритності, добре розвинене чуство рівноваги і вестибулярна стійкість; витривалість за умов різких коливань температури навколишнього повітря; хоршее стан сердечно-соудистой, дихальної і нервової систем. Механізація і автоматизація сучасного доменного і прокатного виробництва полегшили працю робітників і інженерно-технічного персоналу. Праця останніх дедалі більше наближається до змішаного виду праці. Праця працівників плавскладу в суднових умовах характеризується тим, що з зростанням автоматизації і механізації суднових робіт частка фізичного праці зменшується, робота багатьох суднових специалистовне пов’язані з систимтическими фізичними навантаженнями; Якщо ж останні имеут місце, їх впливом геть організм однобічно. Це великої уваги до физичеким упрожнениям як засобу компинсации нестачі рухової активності у праці і побут моряків. Важливим прикладним навиком для моряків є: плавання, пірнанням, стрибки в воду, веслування та інші дії воді, на воді, у води. Необхідними фізичними якостями для моряків є вправність та координація рухів, швидкість і точність сенсомоторных (чуствительнорухових) реакцій, опірність укачиванию, адаптація змін клімату і тепловим перевантажень. З морально-вольових якостей важливі дисциплінованість і колективізм, сміливість і рішучість, винахідливість і ініціатива, эмоцианальная стійкість. Засобами виховання всіх этихкачеств моряків є фізична праця, фізична культура і спорт. Своєрідні умови праці фахівців наземних службгражданской авіації. Механіки і радисти цілий рік працюють на свіжому повітрі що за різних метеорологічних умовах. Уся ихдеятельность проходить в розквіті до 15 м, на обмеженій площі опори (драбинах). Рабочия пози одноманітні і незручні (сидячи навпочіпки, в зігнутому становищі, з піднятими вгору руками тощо. п.), пов’язані з тривалими статичними напругами. Інженерам, технік керівникам бригадах у протягом зміни доводиться чимало ходити. Умови праці цих фахівців потребують доброї різнобічної фізичної підготовленості, сили основних м’язових груп, витривалість, особливо спеціальна, що дозволяє тривалий час виконувати специфічну роботу, вправність та гнучкість для вільного пересування поплоскостям літака і можливість дістатися самих важкодоступних мест.

Праця энергостроителей трбует від робочих високого рівня фізичним і психічної підготовленості. Для успішної роботи їм потрібні: загальна і силова витривалість, сила і спритність, координація рухів й добра рухова реакція, вестибулярна стійкість і сміливість, рішучість, опірність мінливим метеорологічним умовам. Їм потрібні також навики роботи з висоті із елементами лазания, пересування обмеженим площами опры, перенесення вантажів, страховки і самостраховки. Відсутності цих якостей і навиків мжет призвести до невиконання або якісному виконання виробничих завдань, стати причиною травматизму. Устоновлено, що 77% травм энергостроителей більшою або меншою мірою пов’язані з недостатньою фізичної підготовкою, отсутсвием навичок роботи висоті. Багаторічна практика і проведені эксперементы показали, що з досягнення високого рівня професійної дієздатності энергостроителей (як, втім, та створення робочих інших спеціальностей) найбільш корисні заняття альпінізмом, скалолазанием, гімнастикою, спортивними іграми, єдиноборствами, важкої атлетикою. Розвиток цих видів спорту серед учнів і энергостроителей дає найбільший профессионально-прикладной ефект. Праця фахівців АСУ, ЕОМ має власну спицифику, пов’язану з тривалим наглядом і контролі над роботою різних приладів, з відтворенням і термінової переробкою великої кількості інформації, з виконанням швидкі і точних рухів, найчастіше складних по координації, за значного эмоционально-волевом напрузі. Існує немало професій, робота у яких пов’язане з їх постійним напругою пальців рук й пензлі (машинистики, піаністи, швеи-мотористки, телеграфісти, оператори рахункових мышин та інших.). Регулярні навантаження в представників таких професій часто призводить до появи болів у м’язах рук, сухожиллях пензлі і пальців. Нерідко болю стають хронічними і змушують людини змінити професію. Надійним профілактичним засобом у разі є самомасаж, спеціальна фізична підготовка. Вони способстуют розвитку витривалості, гнучкості і рухливості пальці, підвищується працездатність людини. Умови праці інших фахівців також мають особливості, до фізичної підготовленості пред’являються специфічні вимоги, зумовлені характером виконуваних трудовы операцій. Причому практично переважають у всіх професіях, особливо у праці фахівців середньої і помилки вищого ланки, відзначається зниження компонента фізичного праці. Явище гіподинамії негативно позначаються здоров’я та загартованості багатьох фахівців. У умовах підвищується роль спеціальних фізичних вправ, вкладених у ліквідацію дифицита рухової активності працюючих, загартовування, з їхньої профессионально-прикладную фізичну підготовку. У наведених прикладах — описах умов праці фахівців — є спільні риси, елементи сходства.

Кошти профессионально-прикладной фізичної подготовки.

Прикладна значимість деяких фізичних вправ і деяких видів спорта.

Приведенные вище приклади показують, що є значні розбіжності у умов праці фахівців різних професій. Проте задля всіх трудящих необхідно хороше здоров’я, високий рівень фізичного розвитку. Слід помітити також, що кожна професія жадає від працюючого переважного розвитку однієї чи кількох головних фізичних якостей. Так, геологу переважно необхідна фізична витривалість, шахтарю — загальна і силова витривалість, фізична сила, льотчику і космонавту — вправність та вестибулярнаяустойчивость тощо. буд. Тому різноманітні і кошти, застосовувані на вирішення приватних завдань ППФП фахівців різних професій. Розглянемо деякі фізичні вправи й ті види спорту з погляду їх використання їх у ППФП фахівців різного профілю. Гімнастика. Оздоровче, загальнорозвиваючу і профессионально-прикладное значення гімнастики у тому, що її вправи виховують такі фізичні якості, як спритність, гнучкість, мышеная сила і др.;формируются естетично привабливих форм тіла, вміння володіти своїм тілом в просторі, удається зберігати й відновлювати рівновагу приразнообразной і мінливою опорі, виконувати точні руху окремими частинами тіла; виховувати моральновольові якості - смелость, самообладание, рішучість при виправданому ризик. Усе це і їхні властивості професійно необхадимы космонавтам і десантникам, льотчикам громадянської та військовою авіації, монтажникам-высотникам, будівельникам, пожежним, водіям, механізаторам сільського господарства, складальникам точних механізмів, цирковим акторам і представникам багатьох інших професій. За підсумками гімнастичних вправ становлять комплекси УГГ, фізкультурної паузи, розминки на тренувальних заняттях, виробничої гімнастики в трудові колективи. Легка отлетика. Вправи легкій атлетиці, в сонове яких вмостилися природні руху человека-хотьба, біг, стрибки і метання, сприяють совершенсованию цих життєво важливих умінь і навиків. З іншого боку, вони підвищують функціональні возможноси всіх органів исистем, в осбенности нервово — м’язової, сердечносудинної. Дихальної, тобто. тих. Которыев нпаибольшей ступеня забезпечують успіх у будь-якому вигляді фізичної діяльності. Різні вправи легкій атлетиці виховують людина має такі важливі фізичні якості, як швидкість і витривалість, вправність та сила, і навіть моральновольові якостей завзятість вдостижении мети, вміння долати труднощі, силу волі і потрібна ін. Найбільшу прикладность ці вправи имеютв професіях геологів, агрономівземлевпорядників, зоотехніків идр. Лижний спорт. Навички пересування на лижах широко використовуються військовому справі, у побуті та праці. Фізичні якості, виховані людиною під час занять лижним спотом, сприяють успішному выполненмю таких справ, вкоторых людині потрібні витривалість і загартованість кхолоду, швидкість пересування на місцевості за умов бездоріжжя, рішучість дій. Цим пояснюється широка загальна прикладность різних видів лижного спорту — гонок і швидкісного спуску, слалому і стрибків із трампліна, лижної акробатики та інших видів спорту. Лижний спорт знаходить безпосередню прикладность у низці професій: лижами користуються мисливці на промислі, до місцеві роботи з лижах часто добираються будівельники залізниць та інших віддалених об'єктах, необходятся без лиж взимку геологи, неговоря вже про дослідників Арктики і Антарктики. Плавання. Як важливо вміти плавати — відомо кожному. Але плавання має лише утилітарного значення. Існує велика кількість професій, пов’язаних із роботою у воді й на воді: моряки і річковики, водолази, сплавники лісу, геологи, будівельники мостів, дослідники морських глибин, нафтовидобувачі на прибережному шельфі, гідрологи, рибалки, рятувальники та інших. Для цих спцмалистов вміння плавати є невід'ємною частиною профессианальной підготовки. Туризм має велику освітнє і прикладне значення. Уміння поступово переорієнтовуватися під місцевості з розгорнутою картою і компасом, по природним орієнтирам і місцевим предметів, з народних прикметах має значення у військовому справі і праці багатьох фахівців. Особливо це для геологів, землевпорядників, зоотехніків, чабанам, мисливців, будівельників віддалених об'єктів та інших. Спритність, фізична витривалість, воспитыемые туристичними походами, знаходять застосування практично скрізь. Якщо до цього додати, що туризм є незамінним засобом активного відпочинку людей напруженої праці, він зрозуміло його прикладне значення. Спортивні гри. У результаті занитий спортивними іграми виховуються оптимальні рухові реакцію різні раздрожители — світлові, звукові, тактильні (чутливі) та інших. Це має значення в пристосуванні людини на роботу на сучасних машинах й механізми, так як нова техніка пред’являє високі вимоги до швидкості реакції і точності рухів фахівців, обслуговуючих цю техніку. Ці якості необхадимы у роботі операторів обчислювальних машин і пультів АСУ, робочих у верстатів із програмною управлінням, водіїв різних транспортних засобів і інших професій, де потрібно підвищена швидкість відповідних реакцій на несподіваний вияв об'єкта, терміновість вибору й терміни прийняття рішень. Для виховання цих якостей і є корисними спортивні і рухливі ігри, різні види спортивних єдиноборств. Специально-прикладные видів спорту. Крім названих видів для низки професій існують спеціальні прикладні видів спорту. Вони допомагають розвивати профессианальные навички та прийоми роботи у специфічних умовах, в властивій даної професії екіпіруванні пожежним, водолазам, гидрологам, мостостроителям, міліціонерам, будівельникам висотникам. Специально-прикледные видів спорту допоки існуватимуть задля всіх професій, але окремих вправ, елементів видів спорту, мають непосрественное чи непряме прикладне використання у даної професії, досить багато. При творчий пошук їх може вишукати нетільки преподователи фізичного виховання, а й учащиеся.

Форми організації профессионально-прикладной фізичної підготовки учащихся.

Аби вирішити завдань ППФП учнів і працюючих застосовуються теоритические і практичні заняття. Теоритические заняття проводять у формі розмов і самостійного вивчення літературних джерел. Вивчаються умови праці фахівців даної професії, вимоги до психофізичної підготовленості, роль виробничої фізкультури і ППФП у поліпшенні дееспосбности працюючих. Особливу увагу приділяють засобам і методам виховання психічних властивостей і фізичних якостей, професійно важливих для фахівця. Практичні заняття проводять у різні форми: спеціальні учебнотренувальні заняття з ППФП; масові спортивні заходи з профессионально-прикладной целеустановкой; індивідуальні самостійні заняття. Навчально-тренувальні заняття. Цими заняттях учнями відпрацьовуються вміння і навички, вдосконалюються професійно необхадимые фізичні якості. Масові спортивні заходи. Проводяться з єдиною метою нетільки зміцнити фізичні якості а й розвинути змагальний дух. Пофессиональная спрямованість відбивається у умовах конкурсів, вагітною про змаганнях. До програми змагань включають окремі професійноприкладні види вправ і спеціальні видів спорту. Індивідуальні самостійні заняття учнів профессионально-прикладными фізичними вправами, елементами специально-прикладных видів спорту — перспективна форма організації ППФП майбутніх специалистов.