Зрительное сприйняття під час роботи з ЭВМ

СТВОРЕННЯ ОПТИМАЛЬНИХ ЗОРОВИХ УСЛОВИЙ ПРАЦІ ДЛЯ ОСІБ, ПРАЦЮЮТЬ С.

КОМПЬЮТЕРОМ.

Дослідження, проведені ми й там останні 40−50 років, свідчать, що інколи людей, які працюють із комп’ютером, наражається на ризик через наявність небезпечних факторов.

Працюючи з комп’ютером основне навантаження посідає зір, оскільки за працювати з монітором очі втомлюються значно швидше, аніж за будь-яких інші види роботи. Тому є сенс докладніше зупинитися на медичних аспектах впливу роботи за комп’ютером на зір оператора, і навіть на вимоги до моніторам і характеристиках зображення на экран.

Навантаження на органи зору, в людини, робота, що пов’язані з комп’ютерами, виникає з допомогою роботи з монітором, у якому відображається дрібний текст програм, документів, і навіть з допомогою мерехтіння монітора. Мерехтіння монітора виникає завдяки тому, що з простих дисплеїв частота горизонтальній розгорнення звичайно перевищує 50(60 Гц.

Щоб зменшити навантаження на органи зору із боку монітора, необхідно застосовувати дисплеї з досить великою розміром екрану і частотою горизонтальній розгорнення понад 70 гц. Усі монітори повинен мати гігієнічний сертифікат, до складу якого, зокрема оцінку візуальних параметрів. Конструкція дисплея, його дизайн і сукупність біомеханічних параметрів мають забезпечувати надійне і комфортне зчитування відображуваної інформації. Конструкція дисплея мають забезпечувати можливість фронтального спостереження екрана шляхом повороту корпусу о горизонтальній площині навколо вертикальної осі не більше плюс-мінус 30 градусів й у вертикальної площині навколо горизонтальній осі не більше плюс-мінус 30 градусів з фіксацією в заданому становищі (2(.

Основна навантаження органи зору виникає від мерехтіння освітлення і з його нерівномірності. Мерехтіння висвітлення виникає в люмінесцентних ламп за її несправної роботі. Рівномірність освячення залежить від правильності розташування світильників і зажадав від становища робочого місця оператора. Приміщення з ПЕОМ повинен мати природне, і штучне висвітлення. Природний висвітлення має здійснюватися через светопроемы орієнтовані переважно північ і північний схід забезпечуватиме коефіцієнт природною освітленості не нижче 1,2% в зонах зі стійким сніжним покровом і нижче 1,5% іншій території. Розташування робочих місць із ПЕОМ в підвальних приміщеннях заборонена (2(.

Штучне висвітлення приміщеннях експлуатації ПЕОМ має здійснюватися системою загального рівномірного висвітлення. Допускається установка світильників місцевого висвітлення для підсвічування документів. Воно не має творити відблисків лежить на поверхні екрана .

Як джерела світла при штучному висвітленні рекомендується застосовувати люмінесцентні лампи типу ЛБ зі світильниками серії ЛПО36 з зеркализованными гратами. При устрої отражённого висвітлення виробничих та адміністративно — громадських приміщеннях допускається застосування металлогалогенных ламп потужністю до 250 Вт. Лампи розжарювання краще використовуватиме місцевого висвітлення зони робочого документа (клавіатури, книжки, тетради).

У центрі зору оператора має бути відсутня пряма і відбита блескость. Для зниження блескости необходимо:

— використовуватиме загального освітлення світильники з рассеивателями і экранирующими гратами, яскравість що у зоні кутів випромінювання более.

50 градусів від вертикалі на повинен перевищувати 200 кд/м2;

— використовуватиме місцевого висвітлення світильники з непросвечивающими відбивачами і захисним кутом щонайменше 40 градусов;

— розміщувати робочий стіл те щоб віконний отвір перебував сбоку.

(краще зліва). У цьому дисплей повинен розташовуватися лежить на поверхні столу справа чи зліва оператора;

— розміщувати робочий стіл між рядами світильників загального освещения;

— використовувати дисплей, має антибликовое покриття екрана чи антибликовый фильтр.

Умови зовнішнього висвітлення часто впливають оцінку якості цветопередачи та інших параметрів відображення. Багато виробників, такі як Mitsubishi і Panasonic, бореться з зовнішніми чинниками, зменшуючи кривизну екрана, до створення цілком пласких екранів. За даними Panasonic, в моделі PanaFlat PF70, випущеної цієї компанією, відблиски проти звичайними ЕПТ зменшено на 87%. Є також інших коштів, дозволяють боротися з зовнішнім світлом, — спеціальні багатошарові покриття і каптури, такі як що їх на моделі серії Electron компанії LaCie.

Умови роботи за монітором протилежні тим, які звичні для наших очей. У звичайному життя ми сприймаємо переважно відбитий світло (за умови що не дивимося сонцем, зірки чи штучні джерела висвітлення), а об'єкти спостереження безупинно перебувають у полі зору протягом хоча б кількох секунд. І це під час роботи за монітором маємо працювати з самосветящимися об'єктами і дискретним (миготливим з великою частотою) зображенням, що підвищує навантаження у вічі. Отже, характерною рисою праці за комп’ютером необхідно виконання точних зорових робіт на світному екрані за умов перепаду яркостей до поля зору, наявності мерехтінь, хитання й невизначеності нечіткості зображення. Об'єкти зорової роботи перебувають у різному відстані від очей користувача (від 30 до70 див) і потім доводиться часто переводити погляд, у напрямах екран — клавіатура — документація (відповідно до хронометражным даним від 15 до 50 разів у хвилину). Часта переадаптация очі до різним яркостям і відстаней одна із головних негативних факторів при працювати з дисплеями. Несприятливим чинником світловий середовища є невідповідність нормативним значенням рівнів освітленості робочих поверхонь столу, екрана, клавіатури. Нерідко екранами спостерігається дзеркальне відображення джерел кольору і оточуючих предметів. Усі вищевикладене утрудняє роботи й призводить до порушень основних функцій зорової системи. Працюючі з видеодисплейными терміналами пред’являють скарги на біль, і відчуття «піску» у власних очах, почервоніння століття, труднощі перекладу погляду з близьких на далекі предмети. Зазначається швидке стомлення і затуманення зору, двоїння предметів. Комплекс виявлених порушень охарактеризували фахівцями як «професійна офтальмопатія» чи астенопия — суб'єктивні зорові симптоми дискомфорту чи емоційний дискомфорт, є результатом зорової діяльності. (3(.

Частота прояви астенопии залежить від робочої ситуації, тривалості роботи за екраном і наявність у користувача порушень зору, очних хвороб чи спадкової схильність до таким. У частковості, після досягнення 40-річного віку оператори повинні регулярно проходити офтальмологічне обстеження через ймовірності появи пресбиопии — старческой далекозорості, сприяє виникненню чи посиленню зорового дискомфорту. Що ж до ризику появи міопії— короткозорості, то, при дотриманні режиму праці та відпочинку вона, зазвичай, може виникнути чи посилитися тільки в людей, спочатку до неї склонных.

Яскравість зображення (мають на увазі яскравість світлих елементів, т. е. знака для негативного зображення фону для позитивного) нормується для полегшення пристосування очей до самосветящимся об'єктах. Обмежені також (не більше 25%) коливання яскравості. Нормується Санін 2.2.2.542 — 96 зовнішня освітленість екрана (100(250 лк). Дослідження показали, що з вищих рівнях освітленості екрана зорова система втомлюється швидше, і більшою степени.

До цього часу спірним залишається питання, краще для зору: позитивне зображення (світлий екран і темні символи) чи, навпаки, негативне зображення. І й у іншого варіанта можна навести докази за та запровадження проти. Гігієністи вважають, проте, що й роботу з ПЕОМ передбачає це й роботи з паперовим носієм — зошит, книга (тобто доводиться поперемінно оцінювати ділянки з позитивною і негативної полярністю), то краще організувати і на екрані монітора мати темні символи на світлому тлі, щоб очам було постійно перебудовуватися. При виборі колірної гами перевагу треба віддавати зелено-голубой частини спектра. Опитування, який у 1997 р. серед студентів Московської медичної академії імені І.М. Сєченова, показав, що 66% користувачів воліють для тривалої роботи з видеотерминалом позитивне зображення, переважно варіант «блакитний екран — чорні символи» (4(.

Дуже часто чинником, що його швидкому стомленню очей, стає контраст між тлом, і символами на екрані. Зрозуміло, що мала контрастність утрудняє розрізнення символів, але й дуже велика теж шкодить. Тому контраст має перебувати у межах від 3:1 до 1,5:1. При нижчих рівнях контрастності в працюючих швидше наставали несприятливі зміни здібності фокусувати зображення і критичної частоти злиття світлових мерехтінь, реєструвалося більше скарг на втома очей і загальну усталость.

Гігієністами зазначено, що читання, насамперед в дітей віком, значно утруднено і швидко призводить до стомленню, якщо літери мають незвичні вигадливі обриси. Через це лікарі сприймуть без ентузіазму ставляться до повальному захопленню різноманітними шрифтами, особливо у освітніх програмах для дітей. Дослідження зору, в школярів початкових класів показали, що з читанні тексту, набраного шрифтом більш складного малюнка, в дітей віком швидше падає швидкість читання, частіше відзначається зниження критичної частоти злиття світлових мерехтінь. СанПіН включає кілька параметрів, визначальних допустиму форму й розміри знака. У частковості, нормується ставлення ширини знака до висоті (0,5−1,0, краще 0,7- 0,9), т. е. знаки нічого не винні бути ні занадто вузькими, ні занадто широкими. Читабельність знижується, якщо растр зображення видно; збільшення матриці знака (до 7(9) підвищує читабельність. Оптимальна величина знаків диктується як достатніми для ідентифікації розмірами, і тим, що знаки нічого не винні бути надто великими, інакше під час читання замало знаків потрапляє у зору. Оскільки яскравість, у принципі, змінюється при кожному пробігу сканирующего променя, чіткість символів визначається крутизною зміни яскравості після перетину контуру символа.

Відбивна здатність екрана має перевищувати 1%. Для зниження кількості відблисків і полегшення концентрації уваги корпус монітора повинен мати матову одноколірну поверхню (ясно-сірий, светло-бежевый тону) з коефіцієнтом відображення 0,4(0,6, без блискучих деталей і з мінімальним числом органів управління і написів на на лицьовій стороні. Антибликовое покриття зменшує відбиток зовнішнього світла від скляній поверхні екрана. Розрізняють кілька типів покриття: наприклад, спеціальна, рассеивающая світловий потік, гравіювання екрана; ефективніше кремнієве покриття, часто що застосовується в скляних фільтрах; особливі види встановлюваних на кінескоп антибликовых панелей.

Зміна яскравості під час одного циклу регенерації може сприйматися як мерехтіння. Частота, коли він немає мерехтінь — частота злиття мерехтінь. Сприйняття мерехтіння залежить тільки від частоти регенерації, а й від створення низки інших, параметрів, як-от яскравість екрана, освітленість приміщення, ступінь осциляції, контраст, і навіть від використання центрального чи периферичного зору від індивідуальної чутливості. Мерехтіння негативно впливає на зоровий комфорт оператора і може викликати симптоми зорового втоми. Оскільки сітківка очі змушена постійно перенастраиваться, видимі мерехтіння сприяють виникненню адаптаційної перевантаження очей, та, крім того, зміни акомодації. (3(.

Зміна становища символів на екрані у часі - дефект, званий бринінням зображення. Це пов’язані з неправильними коливаннями магнітного поля, використовуваного для відхилення електронного луча.

Деякі види люмінофору мають значне послесвечение, тобто яскравість символів знижується надто повільно, і вони сприймаються на протязі кількох періодів регенерації по тому, як відповідні пікселі вже большє нє опромінюються. Таке явище істотно знижує чіткість зображення; на моніторах з швидкими люминофорами він наблюдается.

Допустимим діапазоном значень візуального эргономического параметра називається діапазон, у якому забезпечується безпомилкове зчитування інформації, а час реакції людини — оператора перевищує мінімальне, встановлений експериментально для такого типу діяльності, лише у півтора рази. СанПіН 2.2.2. 542−96 визначено оптимальні і допустимі діапазони візуальних біомеханічних параметров:

1. Яскравість знака (яскравість екрана) — 35−120;

2. Зовнішня освітленість екрана — 100−250 лк; 3. Кутовий розмір знака — 16−60 угл.мин. Це кут між лініями, з'єднуючими крайні точки знака за висотою і очей наблюдаталя. Он обчислюється по формуле:

[pic], де h — висота знака (мм);

2l — відстань від знака до очі спостерігача (мм).

Припустимо h=3мм, а 2l=2*500мм, тоді з формулі отримуємо a= 0,17 градусов.

Для робочих місць, оснащених видеотерминалами, СанПіН 2.2.2.542 -.

96 рекомендується освітленість 100(500 люкс, тоді як звичайних офісів рекомендується освітленість до 1600 люкс. Також, відповідно до гігієнічним нормам, встановленим СанПіН 2.2.2.542 — 96, освітленість лежить на поверхні столу" й клавіатурі мусить бути щонайменше 300 люкс, а вертикальна освітленість екрана — всього 100(250 люкс. Допускається установка світильників місцевого висвітлення для підсвічування документів. Місцеве висвітлення на повинен створювати відблисків лежить на поверхні екрану і збільшувати освещённость екрана більш 300 люкс. Дослідження фізіологів і гігієністів переконливо довели, як і напівтемрява, і дуже висока освітленість екрана призводять до швидкому зорового утомлению.

Екран відеомонітора повинен перебуває від очей оператора на оптимальному відстані 600(700 мм., але з ближче 500 мм з урахуванням розмірів алфавитно — цифрових знаків і символів. Рівень очей при вертикальному розташуванні екрана ПЕОМ має припадати на центр чи 2/3 висоти екрана. Лінія погляду мусить бути перпендикулярна центру екрану і оптимальне відхилення від перпендикуляра, який струменіє через центр екрана в вертикальної площині, на повинен перевищувати плюс-мінус 5 градусів (дозволене плюс-мінус 10градусов).

Для захисту від прямих сонячних променів повинні передбачатися сонцезахисні устрою (плівки з металлизированным покриттям, жалюзі з вертикальними ламелями). Операторам і користувачам рекомендується видавати такі величезні кошти захисту як комп’ютерні окуляри, захисні екрани «повна захист», минулих випробування, у акредитованих лабораторіях і має відповідний гігієнічний сертификат.

У кількох випадках виникнення в працюючих з ПЕОМ зорового дискомфорту, попри дотримання санітарно — гігієнічних, біомеханічних вимог, режимів праці та відпочинку треба використовувати індивідуального підходу в обмеження часу роботи з ПЕОМ, корекцію тривалості перерв для відпочинку чи проводити зміну діяльності на другую.

Під час роботи з метою забезпечення працездатності й збереження здоров’я варто робити регламентовані перерви. Під час регламентованих перерв із метою зниження нервно-эмоциональнного напруги, втоми зорового аналізатора доцільно виконувати комплекси вправ для очей. Вправи виконуються сидячи чи стоячи, відвернувшись від екрана при ритмічному подиху, з максимальною амплітудою руху глаз.

1. Заплющити очі, сильно напружуючи м’язи очей, з цього приводу 1−4, потім розкрити очі, розслабивши м’язи очей, подивитися вдалину з цього приводу 1;

6, Повторити 4−5 раз.

2. Подивитися на перенісся і затримати погляд з цього приводу 1−4. До втоми очі не доводити. Потім бачити очима, подивитися вдалину з цього приводу 1−6. Повторити 4−5 раз.

3. Не повертаючи голови, подивитися направо і зафіксувати погляд з цього приводу 1−4, потім подивитися вдалину безпосередньо в рахунок 1−6. Так проводяться вправи, але з фіксацією погляду вліво, угору й униз. Повторити 3−4 раза.

4. Перенести погляд швидко по-діагоналі: направо вгору — наліво вниз, потім прямо вдалину з цього приводу 1−6; потім нагору — униз і подивитися вдалину з цього приводу 1−6. Повторити 4−5 раз.

Комп’ютерні технології, будучи великим досягненням людства, може мати негативні наслідки здоров’ю людей. Для зниження шкоди здоров’ю слід дотримуватися встановлених гігієнічних вимог до режимам праці та організації робочих місць. Гігієністами і фізіологами проведено безліч експериментів з вивчення працездатності, виявлення причин втоми та механізм виникнення патологічних відхилень в працюючих за ПЕОМ. Результати цих експериментів використовуються розробки оптимальних режимів роботи. Вибір режиму залежить від такого типу чинників, як тривалість зміни, доби, вид діяльності, тягар і напруженість праці, санітарно-гігієнічні умови робочому місці. Взагалі, сучасна людина перебуває у оточенні такої кількості шкідливих впливів, хай і невеличкий інтенсивності, що його організм, б досить стійкий до впливу кожного їх у окремішності, може витримати їхньої спільної тиску. Тому медики посилюють вимоги до гранично допустимим рівням трьох чинників і підкреслюють важливість дослідження проблеми комплексного впливу чинників малої интенсивности.

Технічний рівень сучасних моніторів Демшевського не дозволяє повністю виключити існування шкідливих впливів. Але це вплив необхідно мінімізувати, регламентувавши ряд параметрів, навіщо в1996 р. розроблено й випущені нові санітарних норм, чинні і понині. Основна мета впровадження — полегшити адаптацію до незвичним для організму людини чинникам, зберігши цим працездатність і здоров’я користувачів ПК.

Для зниження шкідливих впливів комп’ютера необхідні технічні і апаратні засоби захисту від зовнішніх впливів. Рекомендуються такі кошти індивідуальної приватизації та колективної роботи: 1. Приэкранный захисний фільтр, має сертифікат відповідники гігієнічного висновку, особливо у дисплеї випуску 1996 р. і ранее.

Повністю відповідають номам лише такі фільтри: фірми OCLI (США),.

«3 М Росія», «Эгротех», «Синко». За сукупністю всіх захисних характаристик насамперед рекомендують вітчизняні фільтри «Э3−2 люкс» («Синко») і «ERGON PROFESSIONAL», «ERGON CONTUR» («Эгротех»).

Спектральні і эргономические характеристики максимально зберігають колірну гаму на дисплеї, створюють особливо мягкоть зображення, знижують стомлюваність. Їх висока пропускну здатність (70%) не вимагає збільшення яркости.

2.Спектральные комп’ютерні окуляри оптичної фірми «Лорнет-М» підвищення якості зображення, захисту від надлишкових енергетичних оттоков видимого світла, і для профілактики «комп'ютерного зорового синдрому». Фільтр ГЛЕВКА ГРУДКА рекомендується під час роботи переважно з кольоровим текстом чи графікою, а фільтр Ж — з чорно-білим текстом, особливо у приміщеннях, де дуже багато відблисків і неякісні люмінесцентні светильники.

Окуляри «Лорнет-М» рекомендовані МОЗом РФ.

3.Таблица для постійного індивідуального контролю гостроти зору, запасу акомодації, і навіть ефективності заходів лікування та профілактики профілактики очних заболеваний.

4.Компьютерные програми типу «Relax» зі зняттям втоми аккомодационных м’язів та його тренировки.

Інтенсивно працюючим доцільно використовувати й такі новітні кошти профілактики зору, як окуляри ЛПО-тренер і офтальмологические тренажери ДАК і «Снайпер-ультра» (досить одного тренажера на колектив. Дырчатыми (квазиоптическими) окулярами нужо користуватися обережно. Їх побирают суворо индивидуально.