Влияние афективних цінностей неоспорта на олімпійську культуру школяра

Влияние афективних цінностей неоспорта на олімпійську культуру школьника

Е. Антипова, Санкт-Петербурзький НДІ фізичної культуры Олимпийская культура школяра формується з урахуванням спеціальних знань по олимпизму і мотивації на активне освоєння спортивної практики. За підсумками олімпійської культури формується і олімпійська ментальність сучасного соціуму (Л.И. Лубышева, 1999). Останніми роками сформувалися дві нові наукові дисципліни: «олімпійська педагогіка «і «олімпійська культура », об'єктом дослідження якого є вивчення сфери соціального життя суспільства, що з олімпійським рухом (В.І. Столяров, 1999). Вітчизняні і зарубіжними вченими ведеться пошук ефективніші форми і коштів спрямованого формування олімпійської культури школярів системою олімпійського освіти. Розроблені та успішно впроваджено у навчальний процес базові і варіативні навчальні програми розвитку й методичні посібники, здатні забезпечити учням необхідний рівень олімпійських знань. Разом про те до уваги береться один дуже важливий чинник: паралельне, умовно стихійне, формування в дітей і підлітків інтересу й ціннісними орієнтаціями на соціально небезпечні видів спорту і спортивні видовища.

Ценности, як відомо, утворюють невід'ємний компонент нормативної (нематеріальної) культури будь-якого суспільства. Як справедливо зазначає Фрідріх Ніцше у роботі «Воля до влади «(1994), будь-яке явище, оцінюване як добре або знімають погане, — цінність. У першому й тому самому суспільстві можуть існувати плюралістичні точки зору один і той ж явище. Цінності - це частина світогляду соціальних спільностей, спосіб реакції груп різні соціальні ситуації. Зокрема, з теорії Р. Вільямса (1979) афективні цінності пов’язані із задоволенням, наслаждени їм, отриманням задоволення. Якщо казати про видовищності спорту, то для глядача спорт у разі - афектована цінність. Цінність будь-якого виду спорту можна розглядати у двох аспектах: як він позитивна чи негативна оцінка та як критерій, з допомогою якого даний вид спорту оцінюється. Критеріями оцінювання позитивної дії спорту в розвитку чоловіки й суспільства служать гуманістичні ідеали та цінності, вищий у тому числі - здоров’я. У цьому спорт у два аспекти: педагогічному — з погляду заходи допустимості навантажень для котрі займаються і моральному — з позицій змісту ціннісного потенціалу спортивної діяльності і деяких видів спорту.

Если казати про професійному спорті і спортивному шоу-бізнесі, те ж саме тут виникає найбільше антигуманистических проявів. Саме видів спорту групи ризику, звані екстремальними, набувають популярність серед підростаючого покоління. Небезпека впливу низки видів неоспорта залежить від тому, що антигуманистические цінності може бути прийнятий індивідом, соціальної групою чи суспільством загалом. Наприклад, спортсмен, займаючись виглядом спорту, в якому є всі прояви жорстокості, насильства, грубості, ризикує розвинути в собі негативні риси особистості. Глядачі, які регулярно дивляться змагання з видів спорту, що пропагує злостиво й насильство, здатні скласти соціальну групу (можливо, маргінальну), де цінності, визнані суспільством негативними, може бути даної групою були схвалені й споруджені ранг імперативів (вимог). Мабуть, афективні цінності неоспорта багато в чому визначають поведінковий вибір підлітків і прийняту ними структуру цінностей і негативно позначаються процесі формування олімпійської культури особи і олімпійської ментальності суспільства.

Предпринятое дослідження проводилося з метою визначення відносини старших школярів до рестлингу як для спортивної шоу за умов процесу спрямованого формування олімпійської культури. Рестлинг був обраний із групи екстремальних видів спорту невипадково. По-перше, він у час сверхпопулярен у Північній Америці, а по-друге, за всієї своєї видовищності цей вид неоспорта найбільш соціально дуже небезпечна суспільства, оскільки відкрито пропагує жорстокість, насильство, властолюбство, нещадність. Проте по 11-му каналу ТНТ і 6-му телевізійному каналу Петербурга ми регулярно можемо спостерігати репортажі з чемпіонатів світу з рестлингу, який був і до Росії.

Основным методом справжнього дослідження був анонімний опитування, який провела у старших класах загальноосвітньої школи Санкт-Петербурга. Анкета включала 14 питань закритого характеру. У опитуванні взяли участь 48 людина, зокрема 60,4% юнаків. Кореспонденти у віці 16−18 років, відвідують заняття спецкурсу «Історія Комсомольця та теорія олимпизма », склали 81,2%, у віці 14−15 років — відповідно 18,8%. Зараз опитування різними олімпійськими видами спорту займалися 96,6% хлопців та 84,2% дівчат. Опитування засвідчили, що 93,7% респондентів дивилися рестлинг з питань телебачення, у цьому числі 58,3% - нерегулярно, раз у раз; 27,1% - лише один раз; 8,3% - щотижня. Більшість учнів (97,9%) вважають, що рестлинг належить до спортивному шоу-бізнесу. Огидною бойнею дане шоу визнали 8,3% респондентів, в жахливому захопленні від рестлинга 16,7% старших школярів, тобто. майже п’ята частина від підлітків, тоді як він противників виявилося у два рази менше. Про те, що серед респондентів, не визначили свого ставлення до рестлингу, є її прибічники, свідчать такі факти: лише 41,7% респондентів хотів б опікуватися рестлингом; 25,0% ніколи звідси не думали, проте 27,1% опитаних школярів воліють бути глядачами, а 6,2% дуже хотіли давати займатися рестлингом.

Основной мотив для занять рестлингом — можливість щось заробити у спортивному шоу-бізнесі багато грошей (54,2%). Фактично кожна п’ята респондент (22,9%) вважає, що, займаючись рестлингом, можна захиститися у житті; 8,3% старших школярів вважають, що рестлинг дає можливість виявити свої фізичні здібності, а 4,2% респондентів — вольові якості. Така ж кількість опитаних (4,2%) як основне мотиву назвали бажання реалізуватися у себе там, де можна боротися нещадно і правил. Рестлинг, на думку респондентів, виховує такі вольові якості, як цілеспрямованість (22,9%), наполегливість і завзятість (16,7%), витримка і самовладання (14,6%), рішучість і ваша сміливість, ініціативність і самостійність (по 12,5%). І юнаки, та дівчата дійшли думки, що заняття рестлингом розвивають такі негативні риси (властивості) особистості, як жорстокість (34,5 і 31,6% відповідно). Юнаки вважають, що рестлинг розвиває у людині тупість (20,7%), егоїзм (10,3%), запальність (6,9%), і навіть злобність, владність і потяг до насильству (по 3,4%). Найнебезпечніше під час занять рестлингом, на думку респондентів, — перспектива отримати інвалідність (35,4%). Те, що рестлинг містить у собі соціальну небезпека у плані зростання злочинності країни, прийняття суспільством антигуманистических цінностей, вважають 27,1% старших школярів. Розвиток в рестлинге негативних рис особистості вбачає 8,3% респондентів, а 4,2% опитаних вважають за, що рестлинг надає антигуманне впливом геть глядачів.

Мощным засобом пропаганди спорту широкому розумінні, формування громадського думки по олимпизму і ціннісними орієнтаціями на фізичну культуру є телебачення. Проте, як показало вивчення телепрограм 13 що працюють у Санкт-Петербурзі каналів, частка спортивних передач в тижневому телеефірі вкрай незначна і у середньому 1,6%. Пріоритетний становище займають футбол і хокей (37,8 і 19,6% від обсягу часу всіх спортивних передач). На третьому місці - рестлинг (17,6%), далі нова атлетика (6,8%) і таэквондо (3,2%). З 29 год 21 хв тижневого ефіру, наданого для спортивних програм, лише 13,3% часу посідає всі види спорту, крім перелічених вище. Причому програми «Пенальті «і «Спортклуб «виходять у ефір після опівночі, а рестлинг крім нічного показу має вечірній ефір (о 19-й год по 6-му каналу й у 20 год 30 хв по 11-му каналу ТНТ).

Решение проблеми, очевидно, не лише у альтернативної пропаганді олімпійських цінностей і ідеалів серед дітей й молоді, распростра нении олімпійських знань, а й у широкомасштабному розвитку олімпійського спорту. Здійснюючи спрямоване формування олімпійської культури школярів, треба враховувати як комплексність педагогічного процесу олімпійського освіти, який перебуває з проведення теоретичних занять із минуле й теорії олимпизма, освоєння учнями рухових умінь і навиків, активного включення школярів в заняття фізичними вправами і спортом. Необхідно забезпечити стратегію переважного і безперешкодного просування олімпійських видів спорту на ринку физкультурно-спортивных послуг, наданих для дітей й молоді. У основу такої пропозиції має лежати конкурентоспроможність послуг олімпійського спорту, що виражається у тому доступності для дітей і підлітків із родин зі різним матеріальним та соціальним становищем, соціальній та великий привабливості для юного споживача. З іншого боку, політика формування олімпійської ментальності сучасного соціуму має полягати у проведенні позитивного суспільної думки щодо олимпизму і сприйнятті суспільством соціально небезпечних видів неоспорта як маргінальних. У заняттях з учнями варто робити акцент на перевагах олімпійського спорту, його соціальної значимості і переконливо роз’ясняти соціальну небезпека видів спорту спортивних шоу, що з проявом антигуманізму. Олімпійський утворення має бути визнано пріоритетною напрямом у процесі формування олімпійської культури дітей й молоді у країні й викладатись в ролі спеціальної дисципліни в усіх навчальних закладах.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.