Права ув'язнених у РБ

МІНІМАЛЬНІ СТАНДАРТНІ ПРАВИЛА ЗВЕРНЕННЯ З ЗАКЛЮЧЕННЫМИ.

Прийнято першою Конгресі Організації Об'єднаних Націй із запобігання злочинності і поводження з правопорушниками, що відбулося Женеві в 1955 року, і схвалено Економічним і Социальным.

Радою у його резолюціях 663 З (XXIV) від 31 липня 1957 року й 2076 (LXH) від 13 травня 1977 года.

ПОПЕРЕДНІ ЗАУВАЖЕННЯ 1. Наведені нижче правила немає метою докладний опис зразковою системи пенітенціарних закладів, а призначені тільки тому, щоб у основі загальновизнаних досягнень сучасної думки і з урахуванням основних елементів найбільш задовільних нині систем викласти то, які зазвичай вважається правильним з принципової і з практичної точок зору у сфері роботи з ув’язненими та управління закладами. 2. Беручи до уваги розмаїтість юридичних, соціальних, економічних пріоритетів і географічних умов, ясно, що не цих правил можна застосовувати які повсюдно та одночасно. Вони мають, проте, викликати до життя постійне прагнення подоланню практичних труднощів, що стоять на шляху до здійснення, що у цілому відбивають ті мінімальні умови, які Організація Об'єднаних Націй вважає прийнятними. 3. З іншого боку, вони охоплюють полі діяльності, де думку йде постійно вперед. Вони мають метою перешкоджати проведенню дослідів і запровадження практики, сумісних з що у них принципами і вкладених у досягнення намічених у них цілей. Для центрального тюремного управління завжди буде виправданим допускати відступу від правив у цьому дусі. 4.1) Частина I Правил стосується загального управління закладами і застосовна до усім категоріям ув’язнених, незалежно від цього, містяться їх у укладанні у кримінальній чи громадянським справі і вони лише під слідством або ж засуджені, включаючи ув’язнених, є предметом «заходів безпеки» чи виправних заходів, призначених суддею. 2) У Частини II викладаються правила, застосовні до особливим категоріям, про яких ідеться у кожному розділі. Проте правила, які фігурують у розділі А, що стосуються засуджених ув’язнених, рухається у однаковою мірою застосувати і до категорію осіб, про які йдеться в розділах У, З повагою та D, за умови, .що де вони суперечать правилам, розробленим тих категорій, і покращують становище останніх. 5. 1) Правила немає метою регламентувати управління такими закладами для малолітніх, як закладу Борстала чи виправні вдома. Проте Частина I може застосовуватись і у тих закладах. 2) До категорії малолітніх слід зарахувати, по крайнього заходу, всіх молодих ув’язнених, які підлягають компетенції судів для малолітніх злочинців. Зазвичай, таке молоде людей годі було примовляти до тюремному заключению.

ЧАСТИНА I ОБЩЕПРИМЕНИМЫЕ ПРАВИЛА.

Основний принцип 6. 1) Наведені нижче правила треба використовувати з неупередженість. Дискримінація за ознакою раси, кольору шкіри, статі, мови, релігійних, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, майнового становища, сімейного походження чи соціального становища неприпустима. 2) З іншого боку, треба поважати релігійні переконання і моральні установки ув’язнених, які належать до тим чи іншим групам населения.

Реєстр 7. 1) В усіх життєвих місцях ув’язнення слід мати реєстр як переплетенного журналу з пронумерованими сторінками, куди повинні заноситися щодо кожного укладеного такі дані: a) відомості, які стосуються особистості; b) причини реєстрації і місцевої влади, що ухвалили рішення про взяття; з) що і годину його прибуття і з цього місця укладання. 2) Ніхто неспроможна прийматимуть в’язницю без дійсного наказу про взяття, подробиці якого попередньо заносять у реестр.

Розбивка за категоріями 8. Різні категорії ув’язнених зберігають у роздільних закладах чи у різних частинах однієї й тієї ж закладу, з урахуванням їхньої статі, віку, попередньої судимості, юридичних причин їх ув’язнення й запропонованого роботи з ними. Отже: a) чоловіків і жінок слід за можливості утримувати в роздільних закладах; Якщо ж чоловіків і жінок зберігають у тому ж закладі, то жінок слід ставити на абсолютно окремих приміщеннях; b) незасуджених ув’язнених слід поміщати окремо від засуджених; з) осіб, засуджених за невиконання боргових зобов’язань, та інших ув’язнених у справах слід поміщати окремо від осіб, які вчинили кримінальний злочин; d) малолітніх правопорушників слід утримувати окремо від взрослых.

Помещения.

9. 1) Там, де ув’язнені ночують в камерах чи кімнатах, кожен із новачків повинен розташовувати окремої камерою чи кімнатою. Якщо з особливим причин, таких як тимчасова перевантаження в’язниці, центральному тюремному управлінню доводиться відмовитися від використання цього правила, поміщати двох ув’язнених у те ж камеру чи кімнату представляється небажаним. 2) Там, де є загальні камери, які у них ув’язнених слід піддавати ретельному відбору, щоб пересвідчитися, що вони можуть жити разом у такі умови. Ночами слід здійснювати постійний нагляд, сумісний з характером закладу. 10. Усі приміщення, якими сповна користуються ув’язнені, особливо все спальні приміщення, повинні відповідати всім санітарним вимогам, причому належне увагу слід звернути на кліматичні умови, особливо у кубатуру цих приміщень, на мінімальну їх площа, висвітлення, опалення та вентиляцію. 11. У приміщеннях, де живуть і працюють ув’язнені, a) вікна повинен мати достатні розміри у тому, щоб ув’язнені могли читати і при денному світлі, повинні бути сконструйовані те щоб забезпечувати доступ свіжого повітря, незалежно від цього, може бути чи ні штучна система вентиляції; b) штучне висвітлення має бути достатнім у тому, щоб ув’язнені могли читати чи вчимося працювати без небезпеку зору. 12. Санітарні установки повинні прагнути бути достатніми у тому, щоб кожен укладений міг задовольняти свої природні потреби, коли йому це потрібно, за умов чистоти і порядку пристойності. 13. Лазневі установки-и кількість душею повинні прагнути бути достатніми для здобуття права кожен укладений міг і він зобов’язаний купатися або приймати душ при підходить кожного клімату певній температурі й нерідко, як цього вимагають умови загальної гігієни, з урахуванням пори року географічного району, тобто у разі хоча разів у тиждень тому у помірному кліматі. 14. Усі частини закладу, якими ув’язнені користуються регулярно, повинні завжди утримуватися у належній порядку і найбільш суворої чистоте.

Особиста гігієна 15. Від ув’язнених треба вимагати, що вони містили себе у чистоті. І тому його потрібно постачати водою і туалетними приладдям, необхідні підтримки чистоти і здоров’я. 16. Щоб ув’язнені могли зберігати зовнішній вигляд, сумісний з їх людським гідністю, їм потрібне дозволяти турбуватися про свою зачіску і бороді, дозволяючи чоловікам регулярно бриться.

Одяг і спальні приналежності 17. 1) В’язням, які мають права носити цивільне, слід видавати комплект обмундирування, відповідного даному клімату і що дозволяє та підтримувати їх здоров’я в задовільний стан. Ця одяг має мати ні образливого, ні який так принижує характеру. 2) Одяг має утримуватися чистими і справності. Прання і видачу свіжого білизни слід забезпечувати відповідно до вимогами гігієни. 3) У виняткових випадках, коли укладений залишає заклад з дозволу влади, йому слід дозволяти переодягатися на власне сукню чи вдягати іншу, не бросающуюся правді в очі, одяг. 18. Якщо ув’язненим дозволяється носити цивільне, то момент їх укладання слід сприймати заходи до того що, щоб було чистим і підхожим для шкарпетки. 19. Кожному укладеним слід забезпечувати окрему ліжко в відповідність до національними чи місцевими нормами, з окремими спальними приладдям, що їх чистими в останній момент їх видачі, підтримуватися справними і змінюватися досить часто, щоб забезпечувати їх чистоту.

Харчування 20. 1) Тюремне управління заборгувало у звичайні годинник забезпечувати кожному укладеним їжу, досить живильне підтримки її здоров’я і сил, має досить гарна риса, добре приготовлену і подану. 2) Кожен укладений повинен розташовувати питної води, що він відчуває у ній потребность.

Фізичні вправи і спорт 21.1) Усі ув’язнені, незайняті роботою на свіжому повітрі, мають щодня право, по крайнього заходу, одну годину підхожих фізичних вправ надворі, якщо це дозволяє погода. 2) Малолітнім та інших ув’язненим підходящого віку, які у відповідному фізичному стані, слід забезпечувати фізичну тренування і можливість ігор під час періоду вправ. Треба лише розташовувати необхідними майданчиками, настановами й оборудованием.

Медичне обслуговування 22. 1) Усі закладу повинен мати у своєму розпорядженні, по крайнього заходу, одного кваліфікованого медичного працівника, має знання з галузі психіатрії. Медичне обслуговування слід організовувати в тісного зв’язку з місцевими чи державними органами охорони здоров’я. Воно має охоплювати психіатричні діагностичні служби й, там, де це необхідно, лікування психічно ненормальних заключенных.

2) Хворих ув’язнених, що потребують послугах фахівця, слід переводити у особливі закладу або ж звичайні лікарні. Тюремні лікарні повинні розташовувати устаткуванням, настановами й ліками, необхідними для належного медичного догляду за хворим та їх лікування, і навіть досить кваліфікованим персоналом. 3) Кожен укладений повинен матимуть можливість вдаватися до послуг кваліфікованого зубного лікаря. 23. 1) Жіночі закладу повинні розташовувати особливими приміщеннями для догляду за вагітними жінками і породіллями. Там, де може бути, слід піклуватися про те, щоб пологи відбувалися над тюремної, а звичайній лікарні. Якщо ж дитина народжується у в’язниці, то про цю обставину не слід згадуватимуть у свідоцтві народження. 2) Там, де ув’язненим матерям дозволяється залишати немовлят при собі, потрібно передбачати створення ясель, які мають кваліфікованим персоналом, куди дітей слід поміщати у періоди, коли користуються турботою матері. 24. Кожного укладеного слід піддавати медичному огляду за його прийнятті та потім мері потреби, аби встановлювати, не хворий чи він фізично чи розумово; приймати необхідні заходи; ізолювати ув’язнених, про які припустити, що вони страждають будь-якої інфекційної чи заразною хворобою; виявляти фізичні чи розумові недоліки, які можуть перешкодити їх перевиховання, та імідж визначатимуть, як і їх фізична спроможність до праці. 25. 1)0 фізичному і психічному здоров’я ув’язнених зобов’язаний піклуватися лікар, який має щодня брати чи відвідувати всіх хворих, всіх тих, хто скаржиться не ідентичне хворобі, і навіть всіх, ким було його особливу увагу. 2) Щоразу, коли лікар вважає, що фізичне чи розумовий рівновагу укладеного було порушено чи загрожує бути порушеним в результаті реєстрації чи у з якимись умовами укладання, він доповідає звідси директору.

26. 1) Лікар зобов’язаний регулярно здійснювати інспекцію і доповідати директору з таких питань: a) кількість, якість, готування та умови роздачі їжі; b) гігієна і чистота заклади й його осіб; з) санітарія, опалення, висвітлення та вентиляція в закладі; d) придатність і чистота одягу та спальних приладь ув’язнених; e) дотримання правил, що стосуються фізкультури і спорту випадках, коли цю роботу не доручається спеціалізований персонал. 2) Директор суд має приймати до уваги доповіді і поради, щоб їх йому лікарем відповідно до правилами 25 (2) і 26, і, коли він згоден із рекомендаціями останнього, негайно вживати заходів з проведення в життя; Якщо ж ці рекомендації за його компетенції або якщо разом з ними згоден, він має терміново уявити вищим органам як і власний доповідь, і рекомендації врача.

Дисципліна і наказания.

27. Дисципліну і Порядок варто підтримувати з твердістю, вводячи, проте, ті обмеження, що необхідні забезпечення надійності нагляду і дотримання належних правил гуртожитки в заведении.

28. 1) Їх годі було призначати в дисциплінарному порядку на роботу з обслуговування самого закладу. 2) Але це правило, не має перешкоджати належного функціонуванню системи самоврядування, коли він відповідальність поза певні види соціальної, виховної чи спортивної діяльності доручається самих ув’язнених, які працюють під наглядом у складі груп, створюваних в цілях їх перевиховання. 29. Наступні чинники повинні завжди визначатися законом або ж розпорядженнями компетентних адміністративних влади: a) поведінка, що становить дисциплінарного проступку; b) вигляд і тривалість покарання, якому може бути піддана укладений; з) орган, наділений правом накладати покарання. 30. 1) Покарання можна накладати лише у відповідність до таким законом чи такими розпорядженнями, причому жоден ув’язнений неспроможна піддаватися повторному покаранню за і хоча б провина. 2) Жоден укладений може бути піддається покаранню, який був попередньо поінформований про проступку, що йому ставлять у провину, і отримавши належної висловитися як виправдання. Компетентні влади не повинні піддавати кожне такі справи ретельному розгляду. 3) Там, де це потрібно й здійснимо, укладеним слід надавати можливість виступати у свій захист через перекладача. 31. Тілесні покарання, укладання темній камері, і жорстокі, нелюдські чи принижують людську гідність види покарання слід забороняти як за дисциплінарні провини. 32. 1) Покарання, що передбачають суворе ув’язнення або скорочення харчування, можна накладати лише після огляду укладеного лікарем, який має письмово підтвердити, що укладений здатний перенести покарання. 2) Це саме можна сказати і до інших видів покарання, здатним заподіяти наказуемому фізичний чи психологічний збитки. Такі покарання нічого не винні в жодному разі перебувати у суперечності з положеннями правила 31 або ж відхилятися від нього. 3) Лікар зобов’язаний відвідувати щодня ув’язнених, схильні до таким покаранням, доводити свою думку до директора, коли він вважатиме необхідним перервати або змінити покарання з причин фізичного чи психічного стану заключенного.

Кошти приборкання 33. Як покарання будь-коли слід користуватися такими засобами приборкання, як наручники, кайдани, гамівні сорочки чи ланцюга. З іншого боку, кайданами і ланцюгами взагалі не можна користуватися як засобом приборкання. Іншими засобами приборкання можна скористатися лише у таких випадках: a) задля унеможливлення втеч під час транспортування за умови, що ув’язнені звільняються й від пут, тільки-но вони постають перед судовими чи адміністративними органами; b) з причин медичного характеру і на вказівку лікаря; з) за наказом директора, якщо інших заходів виявляються недійовими, коли укладеним потрібно завадити завдати шкоди самої себе або іншими чи ж намести матеріальним збиткам; у разі директор зобов’язаний негайно проконсультувавшись із лікарем навіть уявити доповідь вищим адміністративним органам. 34. Методи і знаходять способи застосування коштів приборкання визначаються центральним тюремним управлінням. Ці цифри годі було застосовувати довше, ніж це передбачають суворо необходимым.

Інформація в’язнів і уявлення ними скарг 35. 1) Під час ухвалення за грати кожному укладеним слід надавати письмову інформацію, що стосується правил роботи з ув’язненими його категорії, дисциплінарних вимог згаданого закладу, і навіть дозволених способів отримання інформації і подачі скарг, як і від інших питань, дозволяють йому віддати усвідомлювали у його права й обов’язки і пристосуватися до умов життя у цьому закладі. 2) Неписьменних ув’язнених слід інформувати в усному порядку. 36. 1) Кожен укладений повинен матимуть можливість звертатися до будні дні до директора закладу зерна або уповноваженому їм співробітнику з заявами чи жалобами.

2) Під час інспекції ув’язнені повинні прагнути бути може звертатися, коли може бути, з проханнями чи скаргами до тюремним інспекторам. Вони повинен мати право спілкуватися з інспектором чи іншим співробітником інспекції за відсутності директори чи інших працівників заведения.

3) Кожен укладений повинен матимуть можливість звертатися до органів центрального тюремного управління, судовій владі або іншими компетентним органам з проханнями чи скаргами, які піддаються цензурі з місця зору вмісту, але мають бути складено в належної форми і передаватися по запропонованим каналам центральному тюремному управлінню, судовій владі або іншими повноважним органам.

4) За винятком випадків, коли ці прохання чи скарги мають поверховий чи безпредметний характер, вони підлягають терміновому розгляду і слід відповідати без зайвих промедлений.

Контакти з зовнішнім миром.

37. В’язням слід дозволяти спілкуватися через регулярні часові відтинки й під належним наглядом зі своїми родинами чи які користуються незаплямовану репутацію друзями як у порядку листування, і у ході посещений.

38. 1) Іноземним громадянам, які у укладанні, слід забезпечувати розумну можливість підтримувати зв’язку з дипломатичними і консульськими представниками їх государства.

2) Ув’язнені, є громадянами країн, які мають дипломатичного чи консульського представництва у цій країні, а також біженці й обличчя, які мають громадянства, повинен мати можливість підтримувати зв’язку з дипломатичними представниками держави, взяв він охорону їхніх інтересів, або з будь-яким національним чи міжнародним органом, які займаються їх захистом. 39. До відомості ув’язнених слід регулярно доводити найважливіші новини, дозволяючи їм читати газети, журнали чи особливі тюремні видання, слухати радіо та бути присутніми при лекціях, або ж з допомогою будь-яких інших коштів, що допускаються і контрольованих органами администрации.

Книги 40. Кожне заклад повинен мати бібліотеку, доступну всім категорій в’язнів і що містить книжки як розважального, і освітнього змісту. Усіх ув’язнених слід заохочувати до користування библиотекой.

Релігія 41. 1) У закладах, у яких перебуває достатню кількість ув’язнених, які належать до одному й тому віросповіданням, слід призначати кваліфікованого служителя даного культу чи вирішувати йому відправляти там відповідні обряди. Якщо ув’язнених дуже багато і є відповідні можливості, такого служителя слід призначати на повне час. 2) Кваліфікований служитель культу, призначуваний чи дозволений в заклад з урахуванням пункту 1, повинен матимуть можливість регулярно відправляти релігійних обрядів й у відведений при цьому час періодично відвідувати наодинці ув’язнених, які належать до його віросповіданням, для розмов на теми. 3) Їх не можна позбавляти можливості доступу до кваліфікованим представникам будь-якого віросповідання. З іншого боку, якщо укладений протестує проти його відвідин служителем культу, для її побажанням слід ставитися які з повагою. 42. У межах здійсненного кожен укладений повинен матимуть можливість задовольняти свої релігійні потреби, беручи участь у релігійних обрядах у його заклади й маючи у своєму розпорядженні релігійні писання, властиві його вероисповеданию.

Збереження майна ув’язнених 43. 1) Гроші, цінні предмети, одяг та інше майно, яке згідно з чинними у цьому установі правилам укладений немає права тримати при собі, здаються за його прийнятті за зберігання. Перелік цього майна підписується ув’язненим. Слід вживати заходів до того що, щоб він зберігалася надійних умовах. 2) При звільнення укладеного з цього закладу все те що йому майно і гроші підлягають поверненню, крім сум, які і було дозволено витратити, речей, що йому було дозволено відправити межі закладу, або ж одягу, яку було полічено необхідним знищити по санітарним міркувань. В’язень розписується в отриманні належних йому від грошей і речей. 3) Це саме можна сказати і до всіх коштами і речам, одержуваним укладених під його перебування у цьому закладі. 4) Якщо ув’язнений має при собі ліків чи медикаменти, постанову по тому, як ви їх надходити, приймається врачом.

Повідомлення про «смерть, хвороби, перекладі тощо. буд. 44. 1) Що стосується смерті, серйозного захворювання або ж серйозного поранення укладеного, або ж разі її переведення гривень у заклад для психічно хворих директор негайно повідомляє звідси його чи дружину, якщо є, його найближчого родича й у будь-якому разі обличчя, вказане раніше самим ув’язненим. 2) В’язням слід повідомляти одразу ж про «смерть чи серйозному захворюванні будь-якого з їхніх близьких родичів. Що стосується критичного захворювання близького родича укладеним слід дозволяти, коли це дозволяють обставини, відвідувати його чи при варті, або самостійно. 3) Кожен укладений повинен мати право негайно інформувати членів своєї сім'ї про своє укладанні чи перекладі до іншого заведение.

Переміщення ув’язнених 45. 1) Коли ув’язнені направляють у місце їхніх висновки переводяться вже з місця укладення інше, вони мають в максимальної ступеня приховувати від сторонніх поглядів і вчасно приймати всіх заходів у тому, щоб захистити їхню відмінність від образ, проявів цікавості і будь-яких видів розголосу. 2) Перевезення ув’язнених у умовах недостатньої вентиляції чи висвітлення тих чи ж у будь-яких інших фізично зайве умовах підлягає запрещению.

Персонал закладів 46.1) Органи тюремного управління мають турбуватися про ретельному відборі персоналу всіх категорій, бо хороша робота тюремних закладів залежить від сумлінності, гуманності, компетентності або особистих рис цих співробітників. 2) Тюремна адміністрація повинна невпинно прищеплювати своїх співробітників і громадськості загалом переконання у цьому, що вона працює великого громадського значення. Для зміцнення цього переконання вона повинна переважно скористатися наявними можливостями громадської информации.

3) Досягнення вищевказаних цілей співробітників тюремної адміністрації слід призначати на повне робочий час у ролі спеціалізованих працівників тюремного управління, які мають статусом державних службовців і має упевненість у збереженні в посади за умови їхнього хорошого поведінки, ефективності їх і фізичної здібності виконувати покладені ними завдання. Їх вести повинна встановлюватися з такою розрахунком, щоб приваблювати і утримувати в цій роботі здатних займатися нею чоловіків і жінок. Беручи до уваги виключно важкі умови даної роботи, цих людей слід забезпечувати відповідні пільги й умови труда.

ЗВІД ПРИНЦИПІВ ЗАХИСТУ ВСІХ ОСІБ, ПІДДАЮТЬСЯ ЗАТРИМАННЯ АБО ВИСНОВКУ В.

ЯКОЮ Б ТЕ НІ БУЛО ФОРМЕ.

ВЖИВАННЯ ТЕРМІНІВ Для цілей Зводу принципів: a) слово «арешт» означає акт затримання особи за підозрою у скоєнні будь-якого правопорушення або за рішенням будь-якого органу; b) слова «затримане обличчя» означають будь-яка особа, позбавлене особистої свободи в результаті осуду скоєння правопорушення; з) слова «укладену обличчя» означають будь-яка особа, позбавлене особистої свободи внаслідок осуду скоєння будь-якого правопорушення; d) слово «затримання» означає стан затриманого особи, визначення якого наводиться вище; e) слово «висновок» означає стан укладеного особи, визначення якого наводиться вище; f) слова «судовий чи іншого орган» означають судовий чи іншого орган в відповідно до закону, статусу і становище якого забезпечують максимально міцні гарантії компетентності, неупередженості і независимости.

Принцип 1 Усі особи, піддані затримання чи висновку у якій не пішли формі, мають право гуманне звернення української й повагу гідності, властивого людської личности.

Принцип 2 Арешт, затримання чи підписання здійснюються лише у суворому відповідності до положень законом і компетентними посадовими особами чи особами, уповноваженими законом з цією цели.

Принцип 3 У чиїх інтересах осіб, піддаються затримання чи висновку у якій то було формі, заборонена ніяке обмеження чи применшення яких би то було правами людини, визнаних чи що у якомусь державі відповідно до правом, конвенціями, правилами чи звичаями, у тому підставі, що це права й не зізнаються чи зізнаються у меншому обсязі в теперішньому Звід принципов.

Принцип 4 Затримання чи підписання у якій не пішли форми і всіх заходів, які заторкують прав людини, стосовно затриманим чи які у укладанні особам, має здійснюватися з постанови чи підлягати ефективному контролю судового чи іншого органа.

Принцип 5 1. Справжні принципи застосовуються до всіх осіб не більше території будь-якого цієї держави без хоч би не пішли відмінності, якось: в відношенні раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії чи вірування, політичних чи інших переконань, національного, етнічного чи соціального походження, майнового, станового чи іншого становища. 2. Заходи, застосовувані у межах законом і призначені спеціально для захисту правий і особливого статусу жінок, особливо вагітних жінок Сінгапуру й матерів-годувальниць, та дітей, підлітків, престарілих, хворих чи інвалідів, не розглядаються як дискримінаційні. Питання необхідності і застосування цього завжди підлягає розгляду судовим або іншими органом.

Принцип 6 Жодна затримане чи що у укладанні обличчя на повинен піддаватися катуванням чи жорстоким, нелюдським чи принижує гідність видам звернення чи покарання ". Ніякі обставини що неспроможні служити виправданням для катувань чи інших жорстоких, нелюдських чи принижують гідність видів звернення чи наказания.

Принцип 7.

1. Державам слід забороняти у законодавчому порядку будь-які дії, суперечать прав і обов’язків, які мають справжніх Принципах, накладати за такі дії відповідні санкції, і проводити безстороннє розслідування щодо жалобам.

2. Службові особи, мають підстави вважати, що сталося чи може статися порушення справжнього Зводу принципів, повинні повідомити звідси вищої влади і, коли це потрібно, іншим відповідним владі чи органам, куди покладено повноваження у нагляду чи виправленню положения.

3. Будь-яке інша людина, має підстави вважати, що сталося чи може статися порушення справжнього Зводу принципів, проти неї повідомити про цьому вищі стосовно причетним посадових осіб інстанції, а також іншим відповідним владі чи органам, куди покладено повноваження у нагляду чи виправленню становища. «Термін «жорстокі, нелюдські чи принижують гідність види звернення чи покарання» повинен тлумачитися в такий спосіб, щоб забезпечити, наскільки можна, найширшу захист проти зловживань фізичного чи психологічного характеру, включно із утриманням затриманого чи що у укладанні обличчя на умовах, які позбавляють його, тимчасово або, кожного з його природних почуттів, як-от зір, слух, просторова чи тимчасова ориентация.

Принцип 8 До затриманим особам застосовується режим, відповідний їх статусу незасуджених осіб. У цьому вони, коли може бути, поміщаються окремо від осіб, що у заключении.

Принцип 9 Власті, що виробляють арешт особи, його затримку чи провідні розслідування справи, здійснюють лише повноваження, надані ним закону, і здійснення цих повноважень може бути оскаржене у судовому чи іншому органі, передбаченому законом.

Принцип 10 Кожному заарештованому повідомляються під час арешту причини арешту і зволікань повідомляється будь-яке пред’явлене йому обвинение.

Принцип 11 1. Обличчя неспроможна перебувати у затриманні без надання ефективної можливості бути, у терміновому порядку заслушанным судовим або іншим суб'єктам органом. Затримане обличчя проти неї саме виступати у свій захист чи користуватися допомогою адвоката, як це передбачається законом, 2. До відомості затриманого особи або його адвоката, якщо є, без зволікань доводиться повна інформацію про будь-якому постанові затриманні, і навіть про причини затримання. 3. Судовий чи іншого орган повинен повноваження до розгляду, в разі потреби, підстави продовжити задержания.

Принцип 12 1. Належним чином заносять у протокол: a) причини арешту; b) час арешту цієї особи та палестинці час, коли така обличчя було препровождено в місце змісту, і навіть час першого появи перед судовим або іншим суб'єктам органом; з) прізвища відповідних посадових осіб правоохоронних органів; d) точні дані щодо місця змісту. 2. Такі протоколи видаються затриманому або його адвокату, якщо такий є, в продиктованої законом форме.

Принцип 13 Будь-якому особі в останній момент арешту і на початку затримання або ув’язнення чи невдовзі після цього органом, відповідальних арешт, затримання чи висновок, відповідно доводяться до і роз’ясняються його правничий та як може здійснити ці права.

Принцип 14 Обличчя, яке недостатньо чудово розуміє чи розмовляє мові, використовуваному владою, відповідальними над його арешт, затримання чи висновок, має право отримання якомога швидше мовою, який вона розуміє, інформації, яка вказана у принципах 10,11 (п.2), 12(пункт 1) и 13, і отримання допомоги перекладача, якщо потрібно безплатної, у зв’язку з із юридичним розглядом саме його ареста.

Принцип 15 Попри винятку, які у пункті 4 принципу 16 і пункті 3 принципу 18, затриманому чи що у укладанні особі то, можливо відмовлено у в зв’язку зі зовнішнім світом, і зокрема з його родиною чи адвокатом, протягом періоду, не перевищує кількох дней.

Принцип 16 1. Невдовзі опісля арешту і після кожного перекладу вже з місця затримання або ув’язнення до іншого затримане чи що у укладанні обличчя проти неї звернутися у компетентний орган з проханням повідомити членів його сім'ї або інших відповідних осіб із його вибору про його арешт, затриманні або висновку або ж перекладі і місці, у її міститься. 2. Якщо затримане чи що у укладанні обличчя є іноземцем, йому має бути одразу ж повідомлено про її праві зв’язатися з допомогою належних коштів із консульством чи дипломатичним представництвом держави, громадянином якого вона є чи яке інакше є правомочним отримати таке повідомлення відповідність до міжнародним правом, чи з офіційним представником компетентної міжнародної організації, коли вона є біженцем або якимсь іншим чином перебуває під захистом міжурядової організації. 3. Якщо затримане чи що у укладанні обличчя є неповнолітнім або здатне усвідомити своїх прав, то згаданий компетентний орган за власною ініціативою перебирає зобов’язання щодо повідомлення, згаданому у цьому принципі. Особливу увагу має приділятися повідомлення батьків або опікунів. 4. Будь-яке повідомлення, згадана на теперішньому принципі, має вирушати чи вирішуватися компетентним органом одразу ж. Компетентне орган може, проте, відстрочити повідомлення на розумний період, якщо цього вимагатимуть виняткові обставини расследования.

Принцип 17.

1. Затримане обличчя має право отримання юридичну допомогу зі боку адвоката. Воно невдовзі після арешту інформується компетентним органом про своє право, і його надаються розумні змогу цього права.

2. Якщо затримане обличчя немає адвоката свій вибір, воно в всіх випадках, коли це вимагають інтереси правосуддя, проти неї скористатися послугами адвоката, призначеного йому судовим або іншим суб'єктам органом, безоплатно його послуг, якщо та людина немає достатніми грошовими средствами.

Принцип 18.

1. Затримане чи що у укладанні обличчя проти неї зв’язуватися і консультуватися з адвокатом.

2. Затриманому чи що у укладанні особі надаються протягом необхідного часу й умови щодо консультацій із своїм адвокатом.

3. Право затриманого чи що у укладанні особи з його відвідання адвокатом, на консультації та на зв’язку з ним, одразу ж чи цензури й за умов повної конфіденційності, може бути тимчасово скасовано чи обмежена, крім виняткових обставин, визначених законом чи установлених у відповідно до закону правилами, коли, по думці судового чи іншого органу, це необхідно підтримки безпеки і близько. 4. Побачення затриманого чи що у укладанні особи з його адвокатом можуть відбуватися за умов, дозволяють посадової особи правоохоронних органів бачити їх постійно, але з чути. 5. Зв’язок затриманого чи що у укладанні особи з його адвокатом неспроможна використовувати як свідчення проти звинувачуваного чи що у укладанні особи, якщо вона причетний до здійснюваного чи замышляемому преступлению.

Принцип 19 Затриманому чи що у укладанні особі надається, в частковості, декларація про відвідання членами сім'ї та листування за ними, і навіть відповідну можливість зноситися з зовнішнім світом відповідно до розумним умовам і обмеженням, які мають законі й у встановлених в відповідно до закону правилах.

Принцип 20 На прохання затриманого чи що у укладанні особи воно міститься, якщо може бути, на місці затримання або ув’язнення, розташованому на розумному віддаленні його звичайного місця проживания.

Принцип 21 1. Забороняється зловживати становищем затриманого чи що у укладанні особи із єдиною метою примусу його до визнання, якомусь іншому викриттю себе чи давання свідчень проти іншого особи. 2. Жодна затримане обличчя на повинен піддаватися під час допиту насильству, погрозам або таких методів дізнання, що порушують його здатність приймати рішення чи виносити суждения.

Принцип 22 Жодна затримане чи що у укладанні обличчя на повинен і з його згодою піддаватися будь-яким медичним чи науковим дослідам, здатним зашкодити його здоровью.

Принцип 23 1. Тривалість будь-якого допиту затриманого чи що у укладанні обличчя і перерв між допитами, і навіть прізвища посадових осіб, які проводять допит, та інших присутніх осіб фіксуються і засвідчуються у такому формі, яка то, можливо запропонована законом. 2. Затримане чи що у укладанні особа або її адвокат, коли те передбачає закон, мають доступом до інформації, про яку йдеться в п. 1 справжнього принципа.

Принцип 24 Затриманому чи що у укладанні особі надається можливість пройти належне медичного обстеження в можливо стислі терміни після прибуття на місце затримання або ув’язнення; згодом їй дається лікарняне обслуговування та лікування всякий раз, коли він їх виникла потреба. Обслуговування і лікування надаються бесплатно.

Принцип 25 Затримане чи що у укладанні особа або її адвокат, при умови дотримання лише розумних умов, необхідні підтримки безпеки і близько на місці затримання або ув’язнення, заслуговують звертатися до судовий чи іншого орган з проханням чи проханням про повторному медичному обстеженні чи заключения.

Принцип 26 Факт проходження затриманим чи які у укладанні обличчям медичного обстеження, прізвище лікаря, і результати такого обстеження належним чином фіксуються в протоколі. Забезпечується доступом до цьому протоколу. Способи такого доступу визначаються відповідними нормами національного законодательства.

Принцип 27 Недотримання цих принципів і при отриманні доказів привертається увагу щодо допустимості таких доказів проти затриманого чи що у укладанні лица.

Принцип 28 Затримане чи що у укладанні обличчя проти неї отримувати, якщо це з державних джерел, то межах наявних, в розумних кількостях навчальні, мистецькі організації і інформаційні матеріали при дотриманні розумних умов, які забезпечують безпека продукції та лад у місцях затримання чи заключения.

Принцип 29 1. З метою контролю над суворим дотриманням відповідних законів і правил місця затримання регулярно відвідуються кваліфікованими і з достатнім досвідом особами, котрі призначаються і відповідальними перед компетентними владою, відмінними від влади, у найближчому віданні розташовані місця затримання або ув’язнення. 2. Затримане чи що у укладанні обличчя проти неї і в умовах повної конфіденційності спілкуватися із особами, які відвідують місця затримання або ув’язнення відповідно до пунктом 1 за дотримання розумних умов, необхідні забезпечення безпеки і близько в таких местах.

Принцип 30.

1. Характер поведінки затриманого чи що у укладанні особи, являє собою дисциплінарне правопорушення під час затримання чи укладання, вигляд і тривалість дисциплінарного покарання, яке то, можливо накладено, і навіть влади, до компетенції яких входить призначення відповідного покарання, мали бути зацікавленими точно визначені у належним чином опублікованих законах чи встановлених відповідно до законом правилах.

2. Затримане чи що у укладанні обличчя проти неї бути заслушанным до накладення дисциплінарних санкцій. Вона має право оскаржити такі заходи перед вищестоящими властями.

Принцип 31 Відповідні влади вживають заходів задля забезпечення відповідно до національного законодавства, у разі потреби, допомоги членам сімей затриманих чи що у укладанні осіб, які є з їхньої утриманні, особливо неповнолітніх осіб, і надають особливого увагу належної опіки з дітей, які залишилися без присмотра.

Принцип 32 1. Затримане особа або її адвокат заслуговують у час порушити в відповідність до внутрішнім законодавством розгляд перед судовим або іншим суб'єктам органом заперечення законності затримання цієї особи із єдиною метою досягнення негайного звільнення, коли таке затримання є незаконним. 2. Згадане у пункті 1 розгляд має бути простим, швидким і безплатним особам, які мають відповідних коштів. Власті, здійснюють затримання, повинні без невиправданих затримок уявити затримане обличчя органу, рассматривающему його дело.

Принцип 33 1. Затримане чи що у укладанні особа або її адвокат мають право спрямувати у органи, відповідальні управління місцем затримання чи укладання, й більш високі інстанції, а разі потреби — відповідних органів, уповноваженим розглядати скарги чи надавати засоби захисту, — прохання або скаргу стосовно поводження з цим обличчям, зокрема у разі катувань чи іншого жорстокого, нелюдського чи принижує людську гідність виду звернення. 2. Там, коли затримане чи що у укладанні обличчя, і його адвокат немає можливості здійснити з його права відповідно до пунктом 1, таке можуть здійснити член сім'ї затриманого чи що у укладанні особи чи будь-яке інше обличчя, яке поінформоване про цю справу. 3. Забезпечується конфіденційний характер прохання чи скарги, якщо про цьому просить подавач прохання чи скарги. 4. Кожна прохання чи скарга без зволікань розглядається, і дається без невиправданою затримки. Що стосується відхилення цієї прохання чи скарги чи разі невиправданою затримки подавач прохання чи скарги може направити їх у судовий чи іншого орган. Як затримане чи що у укладанні обличчя, і будь-який подавач прохання чи скарги в відповідно до пункту 1 що неспроможні піддаватися переслідувань за подачу прохання чи жалобы.

Принцип 34 Якщо смерть чи зникнення затриманого чи що у укладанні особи відбувається в його затримання або ув’язнення, то судовий чи інший орган проводить розслідування або за свого власного ініціативи, або за проханні членів сім'ї такої особи або домогтися будь-якого особи, що займає даними у справі. Якщо це виправдано обставинами, то таке розслідування проводиться такий самий процедурної основі щоразу, коли смерть чи зникнення відбувається невдовзі після закінчення терміну затримання або ув’язнення. Результати такого розслідування чи доповідь про неї надаються на прохання, якщо це завдає шкоди проведеного карному расследованию.

Принцип 35 1. Збитки, заподіяний через дії чи недоглядів державного посадової особи з порушенням прав, які у справжніх принципах, підлягає відшкодуванню відповідно до застосовним нормам про відповідальність, передбачених внутрішнім законодавством. 2. Інформація, яку потрібно зафіксувати відповідно до справжнім принципам, надається відповідно до процедурами, предусматриваемыми національним законодавством, від використання за умови пред’явлення позовів про відшкодування збитків відповідно до справжнім принципом.

Принцип 36 1. Затримане обличчя, підозрювану чи обвинувачуване у вчиненні кримінального злочину, вважається невинуватим і має право поводження з ним і з таким до того часу, коли його винність нічого очікувати доведено відповідно до Закону в ході відкритого судового розгляду, якою воно мало усіма гарантіями, необхідні свого захисту. 2. Арешт або затримку такої особи на проведення слідства й судового розгляду відбувається лише з метою відправлення правосуддя на підставах і згідно з умовами і процедурами, встановленими законом. Забороняється запровадження обмежень стосовно такого особи, які мають безпосередньої необхідності говорити з погляду цілей затримання чи усунення перешкод для ходу розслідування чи відправлення правосуддя, чи підтримки безпеки і близько на місці задержания.

Принцип 37 Обличчя, затримане у кримінальній обвинуваченню, невдовзі саме його арешту представляється судовому чи іншому органу, певному законом. Такий орган повинен одразу ж ухвалити будь-яке рішення щодо законності і необхідності затримання. Ніхто може бути затриманий на проведення слідства, чи судового розгляду без письмового постанови такого органу. Затримане обличчя, що його доставлять у такому орган, має право із заявою щодо поводження з нею під час задержания.

Принцип 38.

Обличчя, затримане у кримінальній обвинуваченню, має право судове розгляд у розумні терміни чи звільнення до суда.

Принцип 39 За винятком особливих випадків, передбачені законами, і якщо судовий чи іншого орган на сприйме іншого рішення на інтересах здійснення правосуддя, особі, затриманому у кримінальній обвинуваченню, дають можливість отримати звільнення на проведення суду за умов, що потенційно можуть встановлюватися відповідно до законом. Такий орган тримає питання необхідності затримання на полі зрения.