Эффективность застосування програми психофізичної регуляції в заняттях з особами різного віку

ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ПРОГРАМИ ПСИХОФІЗИЧНОЇ РЕГУЛЯЦІЇ У ЗАНЯТТЯХ З ОСОБАМИ РІЗНОГО ВІКУ.

В процесі багатостороннього вивчення організму людини в усіх аспектах життєзабезпечення і діяльності особливу увагу приділяють найбільш целесообразному розвитку її властивостей, мобілізації резервних можливостей, і навіть створенню при цьому найсприятливіших умов. Серед різних якостей організму одна з провідних — спроможність до психофізичної регуляції (ПФР), що використовується в цілях мобілізації резервних можливостей організму, в оздоровчому плані, в спорті тощо. [8].

Основные студійовані ефекти психофізичних вправ (ПФУ) — лікувального і оздоровчого характеру. Розширилося прикладне використання ПФУ з включенням різних вікових груп (починаючи з дошкільного віку). У лікувальному плані цілях реадаптації та для реабілітації активно застосовуються різні ПФУ. Інтенсифікувалося застосування ПФУ й у внелечебном напрямі, у цьому числі - у широкому професійному.

Основа ПФУ — самонавіяння, складний вольовий процес, який би цільове формування готовності організму до певної дії й за необхідності його реалізацію. Практика показує, що кожен процес навчання буде реалізовуватися змогу значно успішніше, якщо використовувати самонавіяння, яке сприяє інтенсифікації тієї чи іншої виду (навіть, коли реальні обставини ускладнюють її здійснення).

Особое значення набуває відповідне навчання ПСР дітей із урахуванням можливого формування особливих предпочтительных особистісних якостей.

Качество здоров’я і життя індивідуума визначається трьома провідними групами чинників: загальнобіологічними, социально-экономи ческими і медико-организационными (ВООЗ — Женева, 1988). Останні два чинника яких багато важать для дітей із порушеннями розвитку, приміром, із порушеннями функцій зорового аналізатора. Обмеження зорової афферентации можуть призвести до затримки як фізичного, і психічного розвитку, для дітей особливу актуальність набувають кошти й методи психофізичного оздоровлення.

Здоровый образ життя особливо необхідний дітей із порушеннями розвитку, наприклад зі зниженням зорової функції. Деякі автори вважають, що таких дітям потрібно обмежувати обсяг рухової активності порівняно з здоровими однолітками [2]. Проте гіпокінезія у дитячому віці негативно впливає розвиток серцево-судинної, нервової системи, опорно-рухового апарату, знижує функціональні резерви організму, опірність захворювань [4].

Укрепление загального фізичного гніву й здоров’я, і особливо прищеплювання навичок до психофізичної регуляції й постійним занять фізичної культурою у майбутньому стануть сприяти також поліпшенню чи збереженню зорової функції.

Разработанная нами програма релаксационной психофізичної регуляції полягає в ПФУ, вкладених у навчання котрі займаються швидко досягти глибокої релаксації організму, має оздоровчий і який відновлює ефект. Окрім звичних методів навчання релаксації м’язів програма включала ПФУ на кшталт «локальних видихів «[5, 6], ПФУ на концентрацію уваги і візуалізацію, дихальні вправи, пластичні руху саме руками і пальцями [3], оздоровчі медитації, елементи Хатха-йоги і дихальні вправи з концентрацією увагу енергетичних каналах.

На цих вправ ми розробили та впровадили у дитячому саду-школе програму психофізичного оздоровлення дітей із порушенням зору (НЗ) з урахуванням індивідуальних функціональних можливостей організму.

Программа включала як спеціальні вправи для очей, призначувані офтальмологом, і кошти общефизического оздоровлення: елементи йоги, спеціальну гімнастику, рухливі ігри на свіжому повітрі, дихальні вправи, профілактичний точковий масаж, закаливающие процедури, кошти підвищення природною резистентності організму (адаптогени, вітаміни), минералотерапию.

Кроме того, використовували ПФУ на навіювання і релаксацію по спеціально розроблену ним методику [9]. ПФУ проводилися до початку уроків з дітьми старшого дошкільного й молодшого шкільного віку.

Мы провели також численні дослідження впливу занять із нашої програмі на організм осіб різного віку. Навчальні семинары-психотре нинги проводили як факультативні курси для студентів університету, які вивчають курс «Основи медичних знань ». Як контрольних обстежили групи осіб такого самого віку після пасивного неспання у кріслі протягом 15 хв, що відповідало тривалості ПФУ в експериментальних групах.

Специальный комплекс ПФУ підібрали як відновлювальної програми тоді 20 — 40 років, котрі займаються шейпінгом.

Добровольцы-испытуемые із задоволенням брали участь у роботи і після виконання ПФУ відчували комфортне стан.

Нами вивчалися зміни частоти серцебиттів, артеріального тиску, структури серцевого ритму і показників нейродинамики під час та після ПФУ. Про зміни енергетичного статусу організму судили зі зміни кількості оборотів биолокационной рамки у сфері 7 основних енергетичних центрів (чакр).

В деяких серіях обстежень ми використовували психофізіологічний комплекс «НС-Психотест Плюс », розроблений аспірантом кафедри Д. А. Марокко. Психофізіологічні методи дослідження призначені визначення індивідуальнотипологічних характеристик вищої нервової діяльності, і навіть оцінки функціонального стану людини-оператора. Світова практика показала високій надійності прогнозів, зроблених з урахуванням фізіопсихологічного тестування. Ці методи вільні методичних похибок, властивих субъективно-оценочным підходи до виміру психофізіологічних особливостей чоловіки й забезпечують високу достовірність результатів.

Психофизиологический комплекс «НС-Психотест Плюс «призначений для комплексного контролю статусних і функціональних характеристик центральної нервової системи (ЦНС) по результатам психофизио логічних тестів.

Результаты досліджень виявили ряд характерних закономірностей розвитку нервово-психічних функцій в дітей віком дошкільного віку. То в всіх піддослідних відзначалися високий рівень стомлюваності у процесі теппинг-теста і незначні розбіжності у рухливості нервових процесів. Показники ж точності рухів і хронометрии (зупинка стрілки на 0) були вище в дітей із НЗ, що поєднувалася з особливостями в них у характері 1и 2 ритмів на ЕЕГ. Після виконання ПФУ в дітей віком НЗ спостерігалася тенденція до їх зниження ЧСС і АТ. Результати тестів на швидкість зорового запам’ятовування мало відрізнялися в усіх піддослідних з тенденцією до підвищення із віком.

Второе й третє обстеження виявили поліпшення результатів вже в перших етапів упровадження оздоровчої програми. В усіх піддослідних з НЗ і здорових малюків 5 років було зазначено поліпшення показників нейродинамики.

Анализу також піддавалися результати етапних обстежень одним і тієї ж дітей у протягом трьох років впровадження програми психофізичного оздоровлення (лонгитудинальные дослідження). Аналіз вихідних даних виявив перевага у деяких показниках фізичного розвитку (рівновазі, метанні, затримки дихання на видиху та інших.) в дітей із НЗ порівняно з здоровими однолітками. Це свідчить як «про компенсаторних механізмах, і про можливість їх корекції при порушеннях зору в ранньому віці.

При наступних опитуваннях темпи приросту окремих показників функціонального і фізичного розвитку було також вище в дітей із НЗ, проте коли ціна такий адаптації, судячи з показнику індексу напруги (ІН) по Р. М. Баевскому, у слабовидящих була вище, ніж в здорових. У лонгитудинальных ж дослідженнях в дітей із обмеженим зором спостерігалося зменшення ІН, що свідчить про зниженні активності центральних механізмів регуляції серця, хоча у меншою мірою, ніж в здорових.

Результаты проведених досліджень дозволили виявити ряд особливостей в регуляції серцевого ритму в дітей із обмеженим зором. То в дітей дошкільного віку, із нормальним зором виявлено розбіжності у вікових змінах структури серцевого ритму (СВ) залежно від статі. У хлопчиків може спокою відзначали переважно разнонаправленные зміни показників із віком, що він відповідає стану функціонального напруги. У дівчаток виявлено більш рівномірні зміни, які у збільшенні активності автономних (DX і Mо) й тотального зниження центральних (АМо і ІН) впливів на серце.

Результаты обстежень показали, після відомих ПФУ в усіх піддослідних у тому чи іншою мірою відзначалося зниження показників ЧСС і АТ. Наприклад, групи осіб 15−20 років по закінченні ПФУ зафіксовано зниження систолічного АТ зі 107±3,3 до 97±1,8 (Р< 0,05), і навіть тенденція до їх зниження ЧСС і діастолічного АТ. Результати в піддослідних, котрі тільки-но розпочинали навчатися ПФУ, показали, що з проведенні ПФУ із музикою зазначалося достовірне зниження ЧСС, а без музики ЧСС мало змінилася.

Представляют інтерес показники структури серцевого ритму, судячи з яким під час виконання ПФУ зазначалося посилення центральних впливів на серце на початку концентрації увагу зорових образах, запропонованих інструктором, а іноді - і на початку виконання комплексу. Проте після завершення ПФУ спостерігалося знижуються показники активності центральних механізмів регуляції серця, наприклад амплітуди моди — на 8 -15%, а індексу напруги — на 20−30 у.о. У контрольної групі достовірних змін функціональних показників серця після пасивного неспання був виявлено, відзначено лише тенденція до зниження ЧСС і АТ.

В групі жінок, котрі займаються шейпінгом, після трьох місяців і занять із релаксационной програмі спостерігалися як нормалізація ЭКГ-показа телей, а й поліпшення енергетичного статусу організму. Індекс енергетичної гармонії вони становив 6,35±0,15, а контрольної групі - 5,7±0,12 бала, тобто. число оборотів рамки у сфері основних чакр у спортсменок наблизилася до обраним стандартним критеріям, особливо у області серцевої чакри.

При дослідженні впливу ПФУ на кратковре менную пам’ять виявилося, що відбулося після ПФУ в середніх рядках відбувається збільшення помилок, а останніх, навпаки, їх, що говорить про швидкому восстанов лении пам’яті після виконання ПФУ на концентра цию увагу тлі розслаблення. Вочевидь, використання ПФУ у навчальних закладах, на підприємствах допоможе прискорити відбудовні процеси.

Определение точності рухів виробляли з допомогою кинематометра Жуковського. Випробуваному з заплющеними очима 5 раз відводили руку на поставлене кут. Потім пропонували виконати точно таку ж рух самостійно 5 раз, враховували середню помилку відтворення даного кута. Показники точності руху визначають функціональне стан рухового аналізатора. По виконанні ПФУ показники точності рухів помітно зросли.

Выявлены також певні зміни щодо в функціональному стані рухового апарату і рухливості нервових процесів після виконання ПФУ на концентрацію увагу окремі ділянки тіла, і візуалізацію образу природи в осіб 15 — 17 років. Результати теппинг-теста показали, що з піддослідних переважають у всіх періодах проведеного тесту достовірно збільшилася кількість точок, особливо у перших трьох квадратах, що, своєю чергою, говорить про прогресивному поліпшенні функціонального стану рухового апарату і рухливості нервових процесів. Важливо, що тепер після виконання тесту з ПФУ ЧСС незначно знизилася.

Представляют інтерес результати перших із них про який вплив ПФУ самопочуття, активність і. Після ПФУ спостерігалося значне поліпшення самопочуття і настрої в піддослідних, причому активність мало змінилася (у деяких піддослідних активність знизилася) — це пов’язано з який гальмує дією ПФУ. На думку А. В. Попкова [7], стан ейфорії, виникає в учасників після занять, дозволяє припустити, що релаксація впливає на енергоінформаційний обмін організму, у своїй активізуються стресстормозящие механізми, зокрема простагланди нові, регуляторнопептидные, антиоксидантные.

После виконання ПФУ протягом десяти хв виявлено зміни показників комп’ютерного тестування в студентів університету. Так, час зрительно-моторной реакції і реакції розрізнення значно збільшилося (Р < 0,05), що свідчить про сприятливому вплив релаксаційних вправ на рухливість нервових процесів. Показники оцінки уваги умовах статичної перешкоди загалом за групою збільшилися, що свідчить про переважання гальмівних впливів в механізмах, які забезпечують увагу. Показники помехоустойчи вости, аудиомоторной реакції, координації також поліпшилися, хоча й настільки значно, як перші показники, а реакція на рухомий об'єкт, увага фахівців і сприйняття інформації знизилася. Це засвідчує нерівномірності перебігу процесів відновлення у ЦНС після ПФУ з уповільненням відновлення процесів координації.

Показатели теппинг-теста мало змінилися, що свідчить про швидкому восстановле нді працездатності нервових клітин.

Данные комп’ютерного тестування підтверджують наші колишні психофізіологічні дослідження, результати яких свідчить про вираженому гальмовому вплив ПФУ на вегетативні функції та його стимулюючий вплив відбудовні процеси та розумові здібності.

Таким чином, під час занять психофізичної регуляцією в організмі відбуваються значні зміни психофункционального стану, залежать від характеру і тривалості виконуваних вправ, і навіть від віку та навчання нашим методикам окремих учасників спостережень.

Факты, отримані у цій роботі, говорять про позитивний вплив релаксационного ефекту ПФУ на вегетативні функції і оптимизирующего — на функції рухового апарату, зокрема в напрямі прискорення відбудовних процесів. Ми вважаємо, що різні методи психофізичної регуляції можна використовувати під час занять з учнями старшої школи і вузів як психогигиены, зниження розумового втоми і прискорення відбудовних процесів. Наприклад, робити 5 —10-хвилинні вправи на психологічну розвантаження наприкінці уроків.

Результаты анкетування та усної опитування показали, що з студентів, засвоїли навички саморегуляції, зростала зацікавленість до основного предмета, поглиблювалися знання, росла упевненість у своїх силах за необхідності надання першої медичної допомоги. Опитування студентів на п’яти потоках показав зниження вони захворюваності, підвищення настрої, самопочуття, поліпшення взаємин у сім'ї і з друзями, виникнення почуття єдності із дикою природою.

Список литературы

1. Баевский Р. М. Прогнозування станів за межею норми і патології. — М.: Медицина, 1979.

2. Виноградов П. О., Жолдак В.І. та інших. Основи фізичної культури, Ч. 4. Челябінськ, 1997. 80 з.

3. Курис І.В. Биоэнергопластика. В.1. Хасты і мудрі. — СПб.: вид-во ЛГПУ, 1995.

4. Мотылянская Р. Е., Якубовская Г. Р. Антистрессовая пластична гімнастика // Теор. і практ. фіз. культ. 1991, № 5, с. 10.

5. Попова Т. В. Вікові особливості впливу психофізичних вправ// Биоэнергоинформатика. Т.1,ч.2. Барнаул: АГТУ, 1999, з. 52−55.

6. Попова Т. В. Психофізична саморегуляція/ 10 уроків психофізичного здоров’я.- Челябінськ.: Рекпол, 1999. — 46 з.

7. Попков А. В. Антистрессовая пластична гімнастика/ Методичні рекомендации.-М.: вид-во МГПУ, 1989.

8. Ромен О. С. Психоэнергетика і його деякі можливості// Психічна саморегуляція. Алма-Ата, В.1. КДУ, 1973, з. 3 — 8.

9. Popova T.V. Program for improving health аnd correcting the psychophysiological state of children with weak sight // «Psychophysiology «the international journal of the society for psychophysiological research, august 1998, suppl.1,s. 89.

10. Т. В. Попова, Н. Б. Пястолова, Г.І. Максутова, В.І. Олияр, Д. А. Марокко. Ефективність застосування програми психофізичної регуляції в заняттях з особами різного возраста.