Стрілянина з цибулі

Стрельба з лука.

Лук — одне з древніх видів зброї історії людства. Винайдений багато сторіч тому, до цього часу служить людям, успішно замінюючи мислівську гвинтівку корінним мешканцям амазонської сельви, австралійського буша і тропічних лісів Африки. Як вид спорту стрілянина з цибулі зародилася в 15 столітті у пам’ять про легендарного Вільгельмі Телле. Сучасні правила змагань було вироблено в кінці 19 століття. У 1931 року була заснована Міжнародна федерація стрільби з цибулі ФІТА. Чемпіонати світу проводилися з 1931 року. У 1930;ті роки регламент і правил виконання вправ постійно змінювалися. Тільки до середини 1950;х рр. склалися вправи М-1 і М-2, у яких стрілянина ведеться на дистанціях 90, 70, 50 і 30 м в чоловіків і на дистанціях 70, 60, 50 і 30 м в жінок, кожному межі стрілок випускає по 36 стріл. Вправа М-1 дає 1440 можливих очок. Яке Повторили двічі вона становить вправу М-2 — 2880 очок, у якому розігрувалися нагороди Олімпійських ігор й чемпіонатів світу до 1986 року. Чемпіонати Європи на той період проводилися з регламенту М-1. Із середини 1980;х років, в правилах стрільби з цибулі почалися реформи, мали метою якось обмежити число учасників великих турнірів, і навіть підвищити видовищність боротьби. З кінця 1990;х років років, змагання проводяться з різних формулам, доцільність яких зводиться до відбору найсильніших лучників першому етапі і выбыванию наступних. Фінальні серії проводяться різноманітні регламентів, що навіть пояснюється «нестандартність «результатів переможців, фіксованих в протоколах. Ще двоє вправи — М-3 і М-4 — ввели в практику, для змагання у приміщеннях. І з них складається з 60 пострілів на дистанціях, відповідно 18 і 25 метрів. З іншого боку, помешкань проводиться так званий «коло ФІТА », що з попереднього відбору по Формулі М-1 та перспективи подальшої стрільби «з вибуванням ». Що ж до олімпійських турнірів, то число їх учасників суворо обмежена: по 64 стрілка в чоловіків і жінок, допуск — лише з ліцензіями, отриманим національними федераціями в передолімпійські роки. У, стрілянина з цибулі стала завойовувати популярність лише наприкінці 1950;х рр., першопрохідниками у цьому виді стрілецького спорту стали майстра кульовий стрільби: Анатолій Богданов, Микола Калиниченку, Іван Новожилов та інших. Наприкінці 60-х рр. до радянським лучникам прийшов успіхом міжнародних змаганнях. На чемпіонаті Європи на 1970 року у Градец-Кралове, Чехословаччина, перше місце особистому заліку завоював Віктор Сидорук, в командному — жіноча команда — Еге. Гапченко, Еге. Суйтс і Т. Кравс. У 1970;ті роки виникли великі центри стрільби з цибулі: у Москві, у Ленінграді, в Україні, у Середній Азії. Вони дали нашому спорту таких визнаних майстрів, як чемпіонки світу Емма Гапченко — 1971 рік, Зебиниссо Рустамова — 1975 рік. Пізніше виникла школа лучного спорту Забайкаллі, де виріс чемпіон світу 1987 року й багаторазовий чемпіон і Європи Володимир Ешеев. Лучников Закавказзя представляла на міжнародній арені чемпіонка московської Олімпіади 1980 року Кетеван Лосаберидзе. Чемпіонками світу ставали Наталя Бутузова в 1981 року та Ірина Солдатова в 1985 року. Змагання останніх 20 століття проходили за незмінної перевагу лучників США, Італії, Південної Кореи.