Російський тарзан

Санкт-Петербургская державна академія фізичної культури їм. П. Ф. Лесгафта.

КАФЕДРА ІСТОРІЇ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ Реферат

на тему:.

Російський Тарзан.

.

Студента 1 курсу, 2 групи Гоголя Сергея

Санкт-Петербург..

2000 год..

1.

Введение

…3.

2. Плавання у часи i сучасні стилі плавания…4.

3. Олександр Попов…7.

4. Російський Тарзан…8.

5. Поразка однакову победе…12.

6.

Заключение

…15.

7.

Список литературы

…16.

Мене завжди цікавило і приваблювало плавання, тож почав займатися саме цим виглядом спорту. А ще ж древні греки надавали великого значення вмінню плавати. Вони вважали, що людина, який може добре триматися на воді, по меншою мірою, гідний глузувань. Мабуть, вони мали рацію, адже вміння плавати слід обов’язково, він може знадобитися деінде: на пляжі, річці, в басейні чи якомусь круизе. Між умінням триматися на води та спортивним плаванням існує різниця. Але, неважливо, займаєшся чи ти плаванням професійно чи ти просто вмієш триматися на воді, бо ти зливаєшся із дикою природою, наближаєшся чогось первоестественному і красивому.

Коли замислююся на задану тему плавання, то переді мною стають дві основні питання: «Яким стилем люди плавали в давнини, як розвивалося плавання» і «Знамениті плавці сьогодення». Однією з таких плавців є саме Олександр Попов, якою дуже пишаюся і захоплююся. Саме тож вирішив написати про цього великого пловца.

Але як розповідати звідси знаменитому і великому спортсмена мені хотілося б трохи прояснити ситуацію про тому, які види плавання перебувають у час як і люди плавали раніше.

Плавання у часи i сучасні стилі плавания..

Мене давно цікавило: «Яким стилем плавали в древние времена люди?» І почитати різну літературу, я знайшов деякі праці та теорії учених. Вони старанно вивчили різні барельєфи, письмових свідчень і дійшли висновку, стародавні жителі нашої планети плавали кролем і брасом. Звісно, не сучасним кролем і брасом, а чимось схожим ними, та про засобах плавання я далі говоритиму.

Я вже сказав у вступі свого розповіді, ще стародавні греки надавали великого значення вмінню плавати. Вони вважали, що людина, який може добре триматися на воді, по меншою мірою, гідний насмешек.

Грецький історик Геродот розповідає про чудовому плавці давнини Скиллиде, який разом з дочкою Цианной зробив відважний вчинок. Під час війни греків з персами в 480 року до нашої віри Скиллид і його донька підплили вночі до ворожим кораблям і перерізали якірні канати. Погода була штормова, і з кораблі персів полетіли на прибережні рифи. Хочеться зауважити, що Скиллид і його донька пропливли близько 15 км.

Але чудовими плавцями були й древні - древні слов’яни. Візантійський історик Маврикій тридцять сьомого столітті писав про неї: «Вони особливо здатні переправлятися через річки бо більше і від, ніж решта, вміють триматися на воді «.

У наслідок, вмінню добре плавати надавалося велике значення у російському флоті. Петр-1 ввів спеціальні заняття з плавання. У 1725 р. було відкрито школу, у якій російських моряків навчали плавати і грести.

Минав час, стали утворюватися спортивні секції, і у початку 1930;х ХІХ століття пройшли перші, офіційно зареєстровані спортивні змагання плавців в Інженерному корпусі російської армії. Через кілька років змагання з плавання стали проводитися серед військових і студентів у Лондоні, Ліверпулі та інших британських містах. На 1869 року була заснована перша група у світі організація з плавання — Асоціація Любителів Спортивного Плавання Англії. Вона стала регулярно проводити чемпіонати Англії з плавання.

Після Росією і з Великобританією змагання з плавання стали проводитися та інших країнах. Також у тих країнах з’явилися національні спортивні організації плавців. А 1889 року у Будапешті пройшли чималі змагання між плавцями кількох європейських.

стран. Після цього міжнародні зустрічі з плавання стали проводитися щорічно, але у різних країнах Европы.

Спортивне плавання набуло наприкінці минулого століття таку популярність, було включено у програмі змагань перших Олімпійських ігор 1896 року у Афінах. Учасники змагалися у відкритому водоймі без доріжок і стартових тумб.

Першість заперечували лише чоловіки й є лише одна вигляді плавання — вільному стилі. У 1912 року у програмі Олімпійських ігор ввійшло жіноче плавание.

До 1908 року було єдиних уніфікованих правил змагань з плавання, був чіткої системи реєстрації рекордів, але нинішнього року відбулися збори національних плавальних організацій різних країн, котрі прийняли рішення про створення всесвітньої спортивної організації плавців — Міжнародної аматорською федерації плавання (ФІНА). Уже першому етапі своєї діяльності вона сформувала правила реєстрації світових рекордів. Спеціальним рішенням було затверджено, що Олімпійські змагання проводяться лише у басейнах з завдовжки ванни 50 чи 100 метрів. Та й після 1957 року Олімпійські гри проводяться лише у 50-ти метрових бассейнах.

Найстародавнішим способом плавання є брас, вона збереглася і з сьогодні. Також практикувалося і плавання при боці. Ці дві способу плавання і стали основою сучасного спортивного плавання. Пошуки найбільш швидкого способу плавання призвели до появи кроля, що й став домінуючим способом плавання з 1920 года.

Сучасне спортивне плавання включає у собі чотири виду: вільний стиль (кріль), плавання на спині, брас, батерфляй (дельфін). Дистанції для змагань від 100 до 1500 метров.

КРІЛЬ, чи вільний стиль, — найшвидший спосіб плавання. Він нагадує плавання нарозмашку, на які охоче багато хто користується подростки.

БРАС дуже нагадує руху жаби. Цей стиль невідь що швидкий, але завдяки простоті і економічності рухів вони можуть пропливти велике расстояние.

ПЛАВАННЯ НА СПИНІ. Практичне застосування його досить незначно, і цим користуються їм, щоб отримати психічну і м’язову розрядку після плавання іншими засобами. До того ж плавання на спині небезпечно, оскільки плавець погано орієнтується не бачить що у воде.

«БАТЕРФЛЯЙ «у перекладі англійської означає «метелик ». Справді, руки плавця пурхають над водою, як крила. По швидкості батерфляй поступається лише кроля. Але це спосіб вимагає великої фізичної сили, і тому плавці, які спеціалізуються в батерфляї, завжди виділяються потужним телосложением.

У нашій країні сильні плавці з’явилися ще довоєнні роки: З. Бойченко і Л. Мєшков неодноразово покращували світові рекорди. Однак у роки радянські плавці не входили до Міжнародної аматорську федерацію плавання (ФІНА), і тому ті рекорди були затверджені. У 1947 року Федерація плавання Радянського Союзу почала членом Міжнародної аматорською федерації плавання, а 1952 року радянські плавці вийшли міжнародний арену на XV Олімпійських іграх до Гельсінки. Першу медаль радянські плавці завоювали на Олімпіаді 1956 року у Мельбурні, де Х. Юничев зайняв третє місце у запливі брассом.

Через років у Токіо брассистка Р. Прозуменщикова виграла першу золоту олімпійську медаль. На 1976 року у Монреалі радянські спортсменки, виступили в запливі брасом, зайняли весь п'єдестал пошани: перемогла М. Кошова, друге і відповідно завоювали відповідно М. Ючерня і Л. Русанова.

Останніми роками плавання слушно вважають однією з щедрих на рекорди видів спорту. Свою роль плаванні відіграє й Росія. Плавці нашої країни виграють різні чемпіонати і є рекордсменами Миру та Європи. У тому числі такі спортсмени як, Денис Панкратов (у недалекому часу який із великого спорту, що є олімпійським чемпіоном Атланти і неодноразовою рекордсменом світу та Європи), Роман Слуднов (спортсмен, які вже встановив світові рекорди на 100 метрів брасом і підприємців посів місце на Олімпійських іграх Сіднеї, і напевно ж виявиться у майбутньому), звісно ж, Олександр Попов.

Александр Попов..

Олександр Попов — це велика російський плавець, що неодноразово вигравав чемпіонати світу та Європи, рекордсмен світу, двічі вигравав Олімпійські гри сучасності. Навіть спробував перевершити Джонна Вайсмюллера і Дюка Каханомоку, котрі з двох поспіль сучасних Олімпійських іграх завойовували золотими медалями, і цього разу третьої в свого життя Олімпіаді, але це позже..

Олександр Попов народився 16 листопада 1971 у місті Свердловську (нині цей місто називається Єкатеринбургом) на Уралі. Це скромне маленьке містечко з населенням приблизно 60 000 людей. Олександр не плавав до 8 років, оскільки боявся води, що мені стало великим сюрпризом. Але після подолання страху перед водою у віці 11 років, він почав відвідувати басейн і їздити в спортивні табору. У 14 років, вона вже був чемпіоном Росії серед юніорів. Але найцікавіше те, що нікому невідомий Олександр Попов плавав брасом, а чи не кролем, що він практикує зараз. Перекваліфікувався на плавання вільним стилем лише 1990 року, коли перейшов прекрасного і шановному тренеру Геннадію Турецькому. І вже двох років він став, хіба що національним героем..

Русский Тарзан..

Так, саме у 1992 року на Олімпійських на Іграх у Барселоні світ знає 20-річного російського хлопця О.Попова. На перших Олімпійських Іграх він виграє 100 метрів вільним стилем. Після стометровкой він виграв 50 метрів із новим олімпійським рекордом — 21.91. Господаркою вищого світового досягнення був срібний призер Сеула-88 американець Том Джеггер, який спеціалізувався лише з короткому спринті. Після сеульських Ігор Джеггер бив світові рекорди тричі. І на Барселоні, розуміючи, що є останній шанс стати чемпіоном, хотів виграти нітрохи незгірш від, ніж його співвітчизник шестиразовий олімпійський чемпіон Мэтт Бионди. Напевно, жахливий пресинг і призвів до те, що програли обидва нікому невідомому Попову. Олександр також має дві срібні медалями в естафетах 4×100 метрів вільним стилем і комплексом (комбінована естафета)..

Після цього, у червні 1994 року в світовій першості з плавання у Монте Карло він встановлює новий рекорд на 100 метрів вільним стилем із відмінним часом 48.21 з. Олександр Попов, вигравав всюди: на Світових Кубках, Європейських Першостях та інших головних соревнованиях..

Він приділяв величезна увага тренувань і всі перемоги О. Попова це, безсумнівно, результати його роботи. Він проводив близько сьомої години годин на день була в басейні спортивного інституту, у Канберрі і пропливав 80 — 90 кілометрів протягом тижня, це більше, ніж пропливають більшість спринтерів. Він навчається у Астралійському Інституті Спорту зі своїми тренером з 1993 року, як переїхав до Австралії та мусить сплачувати по 100 $ за тренування, оскільки не австралієць. Але це зломило його дух, і сильний виступ О. Попова в Атланті на Олімпійських на Іграх у 1996 року показало, що якого є справжнім королем спринту. Вигравши в Барселоні на коротких дистанціях 50 і 100 метрів вільним стилем у американця Мэтта Бионди, дворазовий олімпійський чемпіон Олександр Попов був готовий дати бій комусь із наступників старого суперника. Ним виявився Гері Голл. Але сенсації, яку розраховували американці, не сталося. На першої дистанції - 100 метрів, і другий — 50 метрів вільним стилем. На стометрівці Попов і Голл спливли з 40 секунд, але наш спортсмен на 0,07 секунди раніше торкнувся стінки басейні. «Це дуже важкий фінал. Не пригадаю такого, — сказав Олександр після фінішу. — Я виграв третю олімпійську медаль. І знав, що виграти». Однак про все було зрозуміло, що Голл — серйозний суперник й у рідний Америці постарається реваншувати самісінькому короткій дистанції. Не вийшло в нього та його цього. І в нього та його всієї Америки, яка жадала реваншу. Люди, які приїхали Атланту з міст країни й перекупившие квитки в басейн по бешенной ціні цей «заплив століття», було неможливо повірити, що якийсь російський на «їх» Олімпіаді переміг американця. Але що саме так сталося. Олександр Попов став чотириразовим переможцем Олімпійських Игр..

Коли Олександр Попов 1992;го виграв Олімпійські золотими медалями на 50 метрів і 100 метрів у плаванні вільним стилем в Барселоні і повторив цей рекорд у Атланті, він долучився до Вайсмюллеру (1924 і 1928) і гавайскому герцогу Дюку Канханамоку (1912, 1916 і 1920). Вони почали єдиними людьми, які вигравали Олімпійські гри двічі. І коли кінофільм Тарзан тепер переробили, то Олександр Попов було б, звісно, у ролі, безсумнівно, які з Джонном Вайсмуллером і Кларенсом Краббом..

Олександр — дужа й дуже яскрава особистість. Такі люди завжди викликають повагу, а й у багатьох та подразливість. Куди як простіше бути однією з загальної сірої маси, сіренької мишкою. Але таким він, на щастя, ніколи. Важливим є те, що славнозвісний чемпіон вміє бути вдячним і «не хворіє на хворобу». Прикро, що ми цінуємо знає своїх героїв. Так було в серпні 1996 року після Олімпійських Ігор він у Москву, щоб відпочити і побачитися з давніми друзями. Проте 24 серпня він був серйозно поранений, коли повертався до дому з давніми друзями з вечірки щодо дні народження однієї з них. Виявилося, що друзі хотіли купити кавун, але вона виявився неякісним. Зав’язався змагання з вуличним торговцем, і другий завдав Попову та його другові Леоніду кілька ножових поранень. Олександру завдали удару в живіт, пошкодивши його нирки й легкі. Обидва постраждалих перенесли важкі операції. Попов цілком відновився лише дев’ять місяців, а менш як через через три тижні після поранення в живіт володар чотирьох Олімпійських золотих медалей прилетів до Волгоград. Він з’явився і в трапі літака на компанії своєї подруги Дарии Шмелевы, яка займалася плаванням, і натовп уболівальників вітала його трояндами. Його батьки, прибутку спеціально зі Свердловська, щоб повністю бачити єдиного сина.

Ще не отямився від рани, Алекс (то й її називають в Австралії) під сумнів нікому у інтерв'ю, включаючи зустрічі з журналістами і міською посадовими особами, і довгою церемонією нагородження, протягом якого він отримав численні чеки від спонсорів, квартиру в Волгограді, і розпочнеться новий автомобіль. Попов подякував хірурга, який робив йому операцію, вручивши їм в урочистій обстановці під час чемпіонату Росії з плавання дорогі наручні часы.

Олександр подякував долю власним способом: перша річ, зроблений після виходу з лікарні - хрестився у російській православній церкві.

І, попри серйозну рану, він заявив, що вона віддає перевагу забути про те й має наміру виступити на Сіднеї через чотири роки, і ніщо їх зупинить. І Попов виконав свою обіцянку. Російська ракета (прізвисько, яке дали йому австралійські плавці) знову почала перемагати. Його перші змагання після поранення відбулися у Австралії басейні Австралійського Інституту Спорту 22 Лютого 1997 року, де він брав лише з 50 метрах на спині і вільним стилем. Потім чемпіонат Європи на тому ж році Попов показав, що він повернувся зі своєю формі. У Севільї він виграв 50 і 100 метрів вільним стилем і допоміг перемогти Російської команді в комбінованої естафеті і вільним стилем.

У 1998 року на Світовому першості, Попов відстояв свою корону на дистанції 100 метрів вільним стилем, попри виклик від партнера Майкла Клима. Попов як і встановив новий рекорд, побивши рекорд Мэта Бионди. Хочеться наголосити, що рекорд Бионди, що він перебив, протримався шість років. Олександр знову допоміг російської команді завоювати бронзові медалі в 4×100 метрів вільним стилем. На дистанції 50 метрів вільним стилем він повільно став проявлятись і від цього програв, — було його перше поразка з 1991 року. Після запливу він сказав: «мені випала досить золотих медалей. Можливо, тепер буду починати збирати срібло». Успіх Алекса на світових першостях привело до того, що він виграв Кубок Миру 1998 року. Він був достойний називатися королем спринтерського плавання вільним стилем. Після цього він брав на Іграх Доброї волі 1998 року, де знову виграв 50 і 100 метрів вільним стилем. На 100 метрів йому належить новий рекорд цих ігор..

Американці прозвали нашого плавця «велика собака», що означає таке: «Ви повинні дозволити великий собаці є «. Це стосується й факту, що хоче Золоту медаль і його, та був кожний виборювати залишки (чи, у разі Попова, срібна і бронзова медали).

Похід Попова до Олімпіади тривав. У 1999 першості Європи на Стамбулі, Туреччини, він отримав срібну медаль на 100 метрів вільним стилем, а бронзову — на 50 метрів вільним стилем і 4×100 комбінованої естафеті..

Після чемпіонату Європи Попов мав шестимісячний перерву, але він найвищого формі 2000 року. На чемпіонаті Росії у Москві червні 2000 року — Олександр Попов виграє 50 метрів вільним стилем результат 21.99, але він незадоволений цим часом. І він в окремому запливі до рекорду світу переплив цю дистанцію і побив рекорд Тома Джагера 21.81 з, який протримався 10 років, пропливши за 21.64 з. Попов також виграв 100 метрів вільним стилем результат 48.59..

У 2000 року в чемпіонаті з водних видів спорту чотириразовий олімпійський чемпіон Олександр Попов виграв стометрівку вільним стилем, фінішувавши результат 48,61. У півфіналі учень Геннадія Турецького проплив цю дистанції хоч з новим рекордом чемпіонатів — 48,34, не дотягнувши до свого за світовий рекорд 0,13 секунди. Фінальний заплив склався йому нервово. Разом з Поповим старт приймали швед Ларс Фроландер, голландець Пітер ван ден Хогенбанд. Перші п’ятдесят метрів найшвидше проплив швед, Попов другий, третій, а Пітер — другим. У другий половині дистанції голландець рвонув уперед. Зав’язалася гостра боротьба, переможцем з якої вийшов росіянин. Адже незадовго у середині червня чемпіонат Росії він проплив 100 метрів вільним стилем за 48,27 і встановив світовий рекорд на 50 метрів. Це засвідчує тому, що він у відмінній спортивної форми чемпіонат Європи і сподівалися готовий піти на рекордам..

Олександр Попов йшов упевнено на останню Олімпіаду сучасності, яка б пройти Австралії Сіднеї. І встановив світовий рекорд на 50 метрах вільним стилем у Москві, йшов, як претендент номер одного золоті медали..

Поражение однакову победе..

Олімпіада — це велике і, можливо, найжорстокіше змагання. Оскільки які завжди нагороди дістаються тим, хто їх понад всього гідний. Ні, мова щодо тому, що з олімпійських чемпіонів є хтось, хто титулу не заслужив. Лише лише у тому, що з гідних у ці списки не потрапляють. Олімпійські Ігри проводяться разів у чотири роки, й інші Ігри завжди є своєрідною лотереей..

І ось звершилося, останні Олімпійські Ігри сучасності, ХХVII-е за рахунком, було відкрито 15 вересня 2000 року. Приїхали більш 10 200 спортсменів із 199 країн, які мають розіграти 300 комплектів нагород. 32 комплекту нагород мали розіграти пловцы..

У команді російських плавців був і Олександр Самсонович Попов. Саме той Олександр Попов, що був б піти з плавання ще чотири роки, коли повторив досягнення Вайсмюллера. Піти непереможеним. Не пішов, хоча відразу після повернення з Атланти чотириразовий олімпійський чемпіон був поранений у Москві. Він переніс важку операцію, але повернувся. Повернувся, тому зрозумів, що повернутися до життя він зможе лише крізь плавання. І повернення вийшло тріумфальним. У 1997 року російський плавець став чемпіоном Європи. У Перті 1998 року виграв чемпіонат світу і тоді він перетворився багатьом живцем легенду плавання. Після цієї перемоги він мав підстави піти, але зробив цього, а вирішив виступити на третіх Олімпійських Іграх. І він у Сіднеї. Він вирішив виступати у своїх улюблених дистанціях 50 і 100 метрів вільним стилем, але на цей раз навантаження його плечі лягла нелюдська. Річ у тім, що він потрібно було обстоювати кожна свій титул вже вдруге, але в важкої боротьбі як фізичної, і моральной..

Перед найпрестижнішої плавальною дистанцією 100 метрів вільним стилем було багато версій, хто, але багато хто сподівався, що зробить Олександр Попов. За нього хворіли не тільки росіяни, а й австралійці, які полюбили його своїм над його майстерність, характері і волю до перемоги. Так, шанси у Попова були дуже великі. Установивши світові рекорди 1994 року (48,21), до цього сезону не опускався нижче 49 секунд. Натомість у червні нинішнього року проплив стометрівку за 48,27 в півфіналі відбірного чемпіонату Росії, показав 48,59 на завершення, та був чемпіонат Європи на Гельсінкі повернув всі втрачені 1999 року чемпіонські звання. З нашого боку чотириразового олімпійського чемпіона колосальний олімпійський досвід минулого і австралійські стіни, котрі почали йому як свої. Але з іншого боку, нею не могла не тиснути жахлива відповідальність. Тоді як в його суперників було лише одна мотивація: постаратися пропливти якнайшвидше і обігнати Попова. Однією з його основних конкурентів був Майкл Клим..

Майкл Клим — австралійський плавець, який тренується під керівництвом Геннадія Турецького. У Австралії його вважали олімпійським фаворитом стометрівки. Не дивно, адже він побив світові рекорди Попова, коли плив першим етапом в естафеті 4×100 метрів вільним стилем, подолавши 100 метрів за 48,18 з. Перевага цього плавця над суперниками у його скаженому бажанні перемогти у рідних стінах..

Іншим суперником Олександра був голландець Пітер ван ден Хугенбанд. Він переміг нашого плавця у Стамбулі 1999 року, тоді вважали, що спринтерська корона знайшла нового хазяїна. Сім років різниці у віці, безсумнівно, дають йому переваги на повалення короля спринту з престолу. Втім, все конкуренти так само молоді, як і Хугенбанд. Але Пітеру потрібно поставитися з більшою побоюванням, оскільки незадовго доти, в цій Олімпіаді вона вже виграв 200 метрів вільним стилем з новими світовим рекордом..

Звісно ж, не можна не рахуватися і Гері Голла. У сезоні 99−2000 зникле була пов’язана з світової арени за поразку від Попова в Атланті спортсмен несподівано, пройшов олімпійський відбір, пропливши 50 метрів вільним стилем за 21,76, що другим результатом за історію плавания..

Отже, після попередніх і півфінальних запливів, що відбулися 19 вересня 2000 року, був відомий новий рекордсмен світу на 100 метрів вільним стилем. Новий світові рекорди встановив голландець Пітер ван ден Хугенбанд. Час, протягом якого він проплив — просто феноменальне. 47,84 і Пітер був першим людиною, який виплив з 48 секунд на 100 метрів вільним стилем. Але фінал є ще попереду, і основна боротьба мала розвернутися у будущем..

Наступного дня 20 вересня у 19.53 по сиднейскому часу чотириразовий олімпійський чемпіон Олександр Попов посів старт запливу на 100 метрів вільним стилем, щоб зробити неймовірне — відстояти своє звання найсильнішого спринтера світу цього разу третьої Олімпіаді поспіль. Поборотися за золоті олімпійські медалі вийшли також голландець Пітер ван ден Хугенбанд, австралійці Майкл Клим і Кріс Фідлер, американці Гері Голл і Нейл Уолкер, швед Ларс Фроландер і росіянин Денис Пиманков..

Старт Попов зробив найкраще, та за 50 метрів на повороті був лише шостим. Першим йшов Клим. Потім була така самий фініш… і крізь 48,30 секунди після старту зрозуміли, що золоту олімпійську медаль завоював Пітер ван ден Хугенбанд. Наш Олександр Попов було друге результат 48,69, а третім фінішував Гері Голл за 48.73 секунди. Після запливу Попов сказав «Не можна плавати і перемагати до кінця днів. Ми чесно боролися, я він зробив усе, що міг, але Пітер цього разу виявився сильнее»..

Справді, жодному пловцу-спринтеру історія не вдавалося, вигравши 100 метрів двома Олімпійських Іграх поспіль, завоювати на третіх хоч якусь медаль. Один тренер сказав про Попова таке: «Срібло Попова можна прирівняти до платині». І це так, треба насправді професіоналом і відважним людиною, щоб вдатися до ризик. У разі ризик було дуже великий і Олександр Самсонович знав це, але зробив нього та його дав молоді бій, і завоював срібну медаль, яке може завоювати не каждый..

Алекс звісно засмутився, але знав, що він є шансу ще поборотися за золото на 50 метрів. Але претендентів на півкарбованця вулицю значно більше, ніж. Плюс до всього, 50 метрів вільним стилем — це рулетка. Хто краще за налаштується, хто ж краще зробить старт або того, хто ж краще відчуватиме воду, і выиграет..

Але й тут нашому плавцю не пощастило. Хоча нього та його хворіли, скандували, верещали, тупотіли і махали австралійськими прапорами нітрохи незгірш від, ніж коли хворіли за австралійців Іана Торпа і Майкла Клима. Усі смакували тріумф Попова й істинно хотіли цього, оскільки розуміли, що він герой і великий плавець. На дистанції він був невпізнанно. Немає його класичної фірмової техніки, він місив воду. Торкнувшись стінки шостим, Олександр навіть тепер дивиться на табло. І цього було зрозуміло, що шанс безповоротно втрачено. У результаті першими виявилися американці Ентоні Ервін і Гері Голл — 21.98 секунди, а третім результат 22.03 — Пітер ван ден Хугенбанд. Наш Олександр Попов виявився лише шостим — 22,24 секунды..

Заключение

..

Вважається, що з спорту великі чемпіони повинні йти непереможеними. Піти, щоб і відданим уболівальникам, й найбільш затятим недоброзичливцям ще довго згадувався королівський шлейф безперервних перемог. Гарно й вигідно. Та Олександр Попов, як, втім, і донеччанин Олександр Карелін, виявився вищим від цього. Він зробив той крок, який може зробити багато. Так, про неї сказати, що він він зробив усе, що міг для своєї батьківщини. Він, вже літній чоловік як для плавання, гідно виступив в останній Олімпіаді у Сіднеї. Звісно, в нього відібрали титул найшвидшої плавця планети, але з великої трагедії у цьому. Хтось виграє, хтось програє, а життя триває і відбувається своєю чергою..

Так, за 10 днів по закінченні Олімпійських Ігор у Сіднеї у ній чотириразового олімпійського чемпіона О. Попова відбулася подія, яка змусила забути недавні переживання й невдачі. В нього народилася друга син, який з’явився ніч на 12 жовтня, у Канберрі. Батьки після довгих обговорень вирішили його назвати Антоном. Тепер Олександр зможе повною мірою посвітити себе сім'ї та дітям. Хоча і не збирається кидати плавати, та й нову роботу теж забирати в нього чимало часу. Адже тепер Олександр дійсних членів МОК і зобов’язати бути присутнім на всіх засіданнях МОК і активна брати участь у олімпійському русі. Та мені здається, що ми вже почуємо про неї як і справу плавці, який побив світової рекорд..

Відомо, що будь-який поразка згодом забувається, відбудеться кілька років, і сіднейська Олімпіада стане історією, а ім'я великого російського спринтера згадуватимуть як легенда ХХ века..

Ось тільки побажати нашому великому плавцю Олександру Попову та його сім'ї здоров’я, щастя нових рекордів..

Список використаної литературы:.

1. Довідник «Плавання. Від Монреаля до Москви», Б. У. Валентинов, Москва, Фізкультура і спорт, 1980 г..

2. Газети «Радянський Спорт» N 122, 162, 171, 178 за 2000 рік, статті авторів Д. Сребницкой, А. Доброва.

3. Газети «Спорт Експрес» N 150, 213, 214, 215, 217, 218, 237 за 2000 рік, статті Олени Вайцеховской.

4. Л. Кун «Загальна історія фізичної культури та спорту», Москва «Райдуга» 1982 год.

5. Козлов А. У. «Техніка спортивних способів плавання», Санкт-Петербург 1998 год.

6. «Спорт Експрес» спеціальний олімпійський выпуск.

7. Сайт з Інтернету Олександра Попове (англійською).

Www.geocities.com/colosseum/field/8824/Popov.