Боротьба з злочинністю

Кри ми але ло гі чого ское про гно зи рв ва ние і пла ні рв ва ние борь б із пре ступ але стью.

ВВЕ ДЕ НИЕ..

Пре ж де ніж пе розвівайся ти до за середовищ ст вен, а ті ме по слід ній лек ции курей са «Крі ми але ло гія» в МВИ ПВ РФ, мені мо ті лось разів до на пом нитку Вам не то рые з ос новий ных по ло ж ний про щей тео вдз пре ду пре ж де ния пре сту п ле ний.

Пре ж де все го, пре ду пре ж де ние зі сто іт із трьох уров ней:

— зі ці аль ная про фі лак ти ка (про фі лак ти чого ское віз дей ст вія на ка чого ст вен но-ко чи чого ст вен ные пхе рак ті рі сті кі пре ступ але сті в це лом);

— соб ст вен але крі ми але ло гі чого скаю про фі лак ти ка (пре ду пре ж де ние ві дов і форм пре ступ але го по ве де ния /на при заходів, у ін ских пре сту п ле ний тощо./, пре ду пре ж де ние пре сту п ле ний від дель ны ми зі ці аль ны ми груп па ми осіб /на при заходів, у єп але слу жа щі ми ФПС РФ — офи це ра ми, в/с по при зы ву чи кін трак які цю та пр./);

— ін ді ві ду аль ная крі ми але ло гі чого скаю про фі лак ти ка (пре ду пре ж де ние пре сту п ле ний від дель ны ми чи ца ми).

Вы долж ны знати, що ре ше ние за дач перекл у го уров ня ви мо дит за рам кі Ва ши кому пе тен ции, т.к. яв ля ет ся ча стью про ще ст вен іншої прак ти кі у про ще. Не долж ны за б вать, що Ва ша ра бо та яв ля ет ся частина про ще ст вен іншої прак ти кі, в свя зи з тим, що ФПС РФ яв ля ет ся струк тур ным під раз де ле ні їм про щей сіс ті ми без пас але сті го су дар ст ва і це підлогу ня ет од ну з функ ций го су дар ст ва — ох ра ну го су дар ст вен іншої гра ні цы Ріс сий ской Фе де ра ции.

Ре ше ние за дач сот рв го й третє го уров ня — це од на з Ва ших ос новий ных функ цио наль ных обя зан але стей (як і го су дар ст вен ных слу жа щих, ви підлогу няю щих спе ці аль ные функ ции, як і офи це рів — до ман ді рів, ра бо тану щих з під чи нен ны ми).

То є Ви яв ляе тесь субъ ек та ми пре ду пре ж де ния пре сту п ле ний по сле дую щим груп пам:

— субъ ек та ми за середовищ ст вен іншої про фі лак ти кі пре сту п ле ний (сім ях, кіл лек ти вах і пр.);

— субъ ек та ми, осу ще ст в ляю щі ми про фі лак ти ку при ви підлогу не нді пра у ох ра ні тель ных функ ций;

— субъ ек та ми, осу ще ст в ляю щі ми про фі лак ти ку пре сту п ле ний при ви підлогу не нді функ ции кін тро ля;

— і, субъ ек та ми, осу ще ст в ляю щі ми ру до у дство про фі лак ти дідька лисого пре сту п ле ний.

Так ж мо ті лось на пом нитку Вам, що схе му пре ду пре ж де ния пре сту п ле ний мож але уло жити в сле дую щую схе му:

пре ду пре ж де ние = крі ми але ло гі чого скаю пхе рак ті рі сті ка + раз ра ботів ка і реа через ция заходів про фі лак ти ки.

В свою оче редь крі ми але ло гі чого скаю пхе рак ті рі сті ка — це з у куп ность трьох груп при зна ков:

1. Субъ ек тив ные (крі ми але ло гі чого ски зна чи мые при зна кі пре сту п ле ния) — свій ст ва ліч але сті пре ступ ні ка, мо тив і чітку мету пре сту п ле ния і свій ст ва ліч але сті по тер пев ше го.

2. Объ ек тив ные (дано ные, рас кры ваю щие крі ми але ло гі чого скую сі туа цию) — ста ти сті ка пре сту п ле ний; све де ния про зі ці аль ных вус ло ві ях /про ста новий ка/ пре сту п ле ния /зі ці аль но-по чи ти чого скаю, зі ці аль но-эко але ми чого скаю; вре мя, гео гра фия; зі ці аль ная сре та й т.п./.

3. кому плекс ные (при зна кі, вп ре де ляю щие спе ці фі ку дея тель але сті по пре ду пре ж де нию пре сту п ле ний) — при чи ны пре сту п ле ний, по слід ст вія пре сту п ле ний, ме пхе низм пре сту п ле ния про стоячи тель ст ва, шпп соб ст вую щие пре сту п ле ні ям.

И останнє, що це хотілося нагадати, це криминологические методи, якими Вам потрібно буде пользоваться:

— статистичний метод;

— анкетне метод (нестача турботи та одночасно перевагу — оцінка опитуваних; анкети би мало бути правильно складено; найкраще проводити закрите анкетирование);

— інтерв'ю (розмова, одні учасник ставить запитання, інший відповідає; вільне — неформальне, стандартизоване — формальне; індивідуальне чи групповое);

— тестування (тут потрібен професійний психолог);

— соціометрії (відстежуються криминологические особливості взаємин у групі - наявність угруповань, лідерства, конфліктам та ін.); здійснюється з допомогою анкетування і интервью;

— документальний метод (вивчення офіційною та неофіційною информации);

— спостереження (візуальне сприйняття обстановки, має криминологическое значення; безпосереднє (пасивне); включене (дослідник стає активний учасник досліджуваного процесса);

— експеримент (науково поставлений опыт);

— експертну оцінку (думка специалистов);

— кримінологічна експертиза (аналіз нормативної бази й різних проектів — соціально-економічної, організаційно-господарської й інший напрвленности).

В ре зуль та ті ана через ви ше пе ре чис льон ных при зна ков, субъ ект про фі лак ти кі (в за ві сі мо сті від стоячи щих пе ред ним за дач) з по мо щью спе ці аль ных зна ний, по лу чен ных при изу чого нді ря та ще ст вен ных і юрі ді чого ских діс ці п лин (у цьому чис ле і крі ми але ло гії) раз ра ба ти ва ет і реа чи зу ет ме ры про фі лак ти ки.

В тому чис ле, саме у цьому ця пе Вам по на до бят ся спе ці аль ные зна ния, умі ния і ви кі по про гно зи рв ва нию і пла ні рв ва нию борь ще й пре ду пре ж де ния пре сту п ле ний.

Та кім про ра зом, ми по середовищ ст вен але з до йшли до перед ме ту про су ж де ния на стоячи щей лек ции.

Итак, …

Во прос 1. Крі ми але ло гі чого ское про гно зи рв ва ние..

Эта пу раз ра ботів кі про фі лак ти чого ских заходів, по сле ана через ка чого ст вен но-ко чи чого ст вен ных пхе рак ті рі стик обя за тель але перед ше ст ву ет крі ми але ло гі чого ское про гно зи рв ва ние, перед ставши ляю щее зі бій про цесс по лу чого ния, про ра ботів кі і ана через не про мо ді мій для про гно за ін фор мало ции.

Кри ми але ло гі чого ський про гноз пре ступ але сті - це ве рв ят але ст ное су ж де ние про су ду щем зі стоячи нді (уров не, струк ту ре) пре ступ але сті, її де тер ми нант і віз мож але стей про фі лак ти кі чого рез вп ре де льон ный пе рі од вре ме ні, вклю чаю щее ка чого ст вен ную і чи чого ст вен ную оцен кі перед по ла гаї мых з ме не ний і ука за ние їх при заходів ных сро ков..

Не про мо ді мо знати, що крі ми але ло гі чого ское про гно зи рв ва ние яв ля ет ся:

— раз але вид але стью зі ці аль але го перед ві де ния;

— від рас ллю юрі ді чого ско го про гно зи рв ва ния и.

— са мо стоячи тель ным ві будинок про гно зи рв ва ния.

Про цесс крі ми але ло гі чого ско го про гно зи рв ва ния по сво їй су ти дол дружин не пре ривши ным, тре бую щим до ста янь але го сіс ті мало ти чого ско го уточ не ния по ме ре на до п ле ния але вых дано ных. Тобто. стрем ле ние до за кін чен ным, не ну ж даю щим ся в уточ не нді про гно заступник мо жет при вагу ти до не так на деж ным ре зуль та там чи так до лож ным ви у дам.

Так ж ми про мо ді мо знати, що су ще ст вую щая «про бле мало не вп ре де льон але сті» по зво ля ет про гно зу бути толь до при бли зи тель ным, а чи не аб зі лютий але точ ным. У са мом сло ве «про гноз» за ло ж не віз мож ность точ але го «про гно зи рв ва ния». Але важ але пом нитку у тому слу чаї, що «так ж пло хой про гноз промінь ше мо рв ши не вп ре де льон але сти».

Ис точ ні ка ми про гно за яв ля ют ся не толь до дано ные, від ме чен ные як ка чого ст вен но-ко чи чого ст вен ные пхе рак ті рі сті кі пре ступ але сті, а й, так на зы вае травня, «опе ре жаю щая ін фор мало ция». На при заходів, від сле жи ва ние су ду ще го з ме не ния уго вилов але го за до але так тель ст ва, обя за тель але поза сет корів річок ти в про гноз пре ступ але сті і з від вет ст вен але у сіс ті му її пре ду пре ж де ния.

Це чи крі ми але ло гі чого ско го про гно зи рв ва ния фор му чи ру ют ся сле дую щим про ра зом:

— про щая мета — вус та новий ле ние наи бо лее про щих по ка свої лей, пхе рак ті рі зую щих раз ві тие (з ме не ние) пре ступ але сті у перекл спек ти ве, ви яв ле ние в цій ос але ве не ж ла тель ных тен ден ций і поза до але заходів але стей і оты ска ние шпп зі бов з ме не ния цих тен ден ций і поза до але заходів але стей в нуж ном на прав ле нии.

Об щая мета пре до пре де ля ет ос новий ные це чи сле дму ще го уров ня:

— обес пе чого ние всіх про стоячи тельств, маю щих су ще ст вен ное зна чого ние для раз ра ботів кі перекл спек тив ных пла нов;

— при ня тие для щих ся управ льон чого ских ре ше ний;

— ви ра ботів ку про щей кін ціп ции борь б із пре ступ але стью;

— ви бір вп ти маль але го пу ти зі вір шен ст у ва ния дея тель але сті репетування га новий, ве ду щих борь су з пре ступ але стью;

— вус та новий ле ние віз мож ных з ме не ний в зі стоячи нді, уров не, струк ту ре і Ді на ми ке пре ступ але сті в су ду щем;

— вп ре де ле ние віз мож але стей по яв ле ния але вых ві дов пре сту п ле ний і «від ми ра ния» маю щих ся в на стоячи щем, а як і при чин і вус ло вій, шпп соб ных по вли ять на это;

— вус та новий ле ние віз мож але го по яв ле ния але вых ка ті го рій пре ступ ні ков.

Пе ре чис льон ные це чи крі ми але ло гі чого ских про гно поклик яв ля ют ся ос новий ны ми. Дру гие це зі від вет ст ву ют на кликаний ным, ви ті ка ют також зі від але сяп ся з ні ми як ча ст ное з про щим. Усі вони (це чи) долж ны до ста янь але уточ нять ся, кін крє ти зи рв вать ся, про новий лять ся в свя зи з не пре ривши але стью са мо го про цес са про гно зи рв ва ния.

В за ві сі мо сті від це лей про гно зи рв ва ния, объ ек та ів сле до ва ния і сро ков про гно зи рв ва ния вп ре де ля ют ся і поза так чи про гно зи рв ва ния.

Ос новий ны ми за так ча ми яв ля ют ся:

— по лу чого ние ін фор мало ции про изу чаї мом су ду щем;

— зі від вет ст вую щая про ра ботів ка цієї ін фор мало ции;

— обоб ще ние всіх по ка свої лей «су ду щей» пре ступ але сті; а са травня ос новий ная за так ча зі сто іт у цьому, що на ос але ве ви яв льон ных по ка свої лей вп ре де лити в про гно зи руе мом пе ріо-92 де наи бо лее важ ные і еф фек тив ные пу ти (середовищ ст ва і ме ры) борь б із пре ступ але стью.

Вопрос 2. Види, строки й методи прогнозирования..

Криминологическое прогнозування у сенсі класифікується на два вида:

— прогнозування науки кримінології (прогнозування кримінологічних досліджень, визначення переспектив розвитку, конкретних напрямів науки) и.

— прогнозування злочинності (первинної і рецидивной).

Из теоретичної частини кримінології Ви ще пам’ятаєте спеціальні криминологические методи: типології чи вивчення конкретного випадку /case-study/. Що стосується аналізованої частини питання Вами здійснюватиметься два виду прогнозов:

прогноз злочинності (загалом ФПС, округу, загону, заставі, взводу, відділенню чи її складових) и прогнозов індивідуального злочинного поведінки.

Эти види кримінологічних прогнозів істотно між собою різняться (як загальне та частное).

В кожному з цих напрямів (первинному і рецидивном) виділяються прогнозування злочинності (різних категорій обстежуваних: за контрактом чи заклику, офіцерів, прапорщиків; чоловіків чи жінок); окремих видів тварин і груп злочинів; злочинності у регіонах (в масштабах ФПС, округу, загону, застави, отделения).

Самостоятельным виглядом прогнозування є прогнозування індивідуального антигромадського (злочинного) поведінки (індивідуальне прогнозування).

Объединение інформації всіх (або частини) перелічених прогнозів становить сукупний криминологический прогноз.

Любое прогнозування здійснюється з метою складання прогнозу мали на той чи іншого конкретний термін. Тобто. за часом прогнози діляться на:

— кратносрочные (від однієї до 2-х років) — обслуговують поточні завдання боротьби з злочинністю. Як правило, ці прогнози досить достоверны;

— середньострокові (від 3-х до 5-ти років) — дозволяють враховувати ймовірний вплив на злочинство й зміну явищ макросоціального рівня; використовувати антикримінальний потенціал цих явищ і процесів; своєчасно розробити адекватні заходи для нейтралізації чи ослаблення можливих криміногенних наслідків, підготувати відповідні людські, матеріальні й інші ресурси, і т.д. и.

— і довгострокові (до десятьох — 15-ти років) за існуючих методиках можуть надавати лише ті загальні оцінки можливих тенденцій преступности.

Практика діяльності органів Федеральної Прикордонній служби також показує необхідність сверхкраткосрочных кримінологічних прогнозів — наступної доби, тиждень, місяць, квартал.

В криминологическом прогнозуванні використовуються загальнонаукові, частнонаучные і спеціальні методи познания.

Наибольший інтерес для Вас представляють останні, тобто. спеціальні методи кримінологічного прогнозування, які можна згруповані у трьох основні группы:

1. методи экстраполяции;

2. методи моделювання і.

3. методи експертних оценок.

Методы эстраполяции лежать у основі будь-якого прогнозу. Сутність цього полягає до вивчення прогнозованого об'єкту і перенесення закономірностей його розвитку на минулому й сьогоденні на будущее.

На основі вихідних даних формуються статистичні ряди, які поширюються у майбутнє. Ступінь точності прогнозів залежить від часу попередження і загальну стабільність кримінологічної ситуации.

Следующий метод — моделювання, представляє з себе розробку математичних моделей (на основі програмування) звісно на практиці прикордонної застави не застосуємо. Можливо використаний лише на рівні округів і ФПС, але із залученням фахівців. Ваше завдання за його використанні - складання достовірної информации.

Последний — метод експертної оцінки — з’ясування думки своїх наукових та практичних працівників, відібраних за низкою ознак (стаж роботи, кваліфікація, сфера наукових інтересів і пр.).

Как представляється, найзручнішим для Вашої майбутньої діяльності найбільш приемлим метод экстраполирования.

Более докладно слід зупинитися на індивідуальному прогнозуванні злочинного поведения.

Его принципами повинні быть:

— системність (суб'єкт є частиною системы);

— преемственность;

— вероятностность (імовірнісні прогнози щодо поведінки людини називаються пропабилистическими /від латів. probabilic — вероятный/);

— относительность;

— многозначительность.